BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 21 червня 2000 року |

Вони не бавляться в театр, вони йому служать

Світлана ВЕСЕЛКА

...З худої, смаглявої й відлюдної дівчини, яку ніхто в сім’ї не сприймав серйозно, вона раптом перетворилася на героїню й постане одна прости цілого світу.
...Усі ми впровдовж століть нестимемо в серці цю рану.
Ж. Ануй “Антігона”

Так нас, глядачів, попередив Хор в особі Юрка Радимського. Розумно, серйозно, просто. Без афектованої значливості – мовляв, ми граємо не абищо, а трагедію.
Вони, юні, сімнадцятирічні, грають трагедію про юну Антігону. Цей на диво привабливий образ античної героїні відтворювали багато трагедійних актрис – у п’єсах Софокла й Ануя. І можна стверджувати, що всі вони були набагато старшими за Наталку Скляренко – Антігону Червоноградського театру-студії “Фантазія”. Тому вчинок дівчини, яка виконала свій високий моральний обов’язок (поховала брата Полініка всупереч суворій забороні царя), знаючи, що на неї за це чекає страта, – цей вчинок сприймався як винятково мужній, як подиву гідна сила духу. Коли ж грає юна Наталка Скляренко (у другій дії – Віка Ільків), чітко окреслюється свідомість вибору, екзистенціональної категорії, надзвичайно важливої для драматургії Жана Ануя.

У милих дівочих інтонаціях – спокійна непохитність. І цей тон дуже точний, адже коли в драмі борються, бо є надія виплутатися з біди, то для трагедії це надто утилітарно, у трагедії боротися марно, тому що знаєш: надії немає. О боротьба, яка ніколи не буде увінчана успіхом, – доля високих духом.

Постановник “Антігони” Володимир Борисюк довів, що він не тільки професійний режисер нової генерації, але й чуйний педагог. Адже проблема вибору постає перед кожним з ровесників червоноградських акторів, які, до речі, цієї весни закінчили школу. Моральний і естетичний максималізм молодого режисера живить його вихованців. Немає серед дітей Борисюка (так їх усі називають) циніків, нахаб, нещирих. При тім це зовсім не янголятка і не зацукровані приклади для наслідування (бо ж таке варто наслідувати?!) – діти є діти. Але вони не бавляться в театр, вони йому служать. Так, служать, свідомо й ревно. Досить поглянути на умовно зведену репертуарну афішу “Фантазії”:
“Заметіль”, “Пригода”, “Фенікс” Марини Цвєтаєвої, “Місячна пісня” та “Ніч на полонині” Олександра Олеся, “Антігона” Жана Ануя, “Сестра моя Русалонька” Людмили Разумовської за казкою Ганса-Христіана Андерсена, “Сильне почуття” Іллі Ільфа і Євгенія Петрова, “Курячі мрії” Нелі Шейко-Медведєвої.
Це вистави, які грали у Львові та Києві на фестивалях та гастролях, а “вдома”, у Червонограді, є ще “заначка”.

Мимоволі ловлю себе на думці, що підходжу до оцінки цих вистав з “дорослими”, професійними критеріями. Чиню, вважаю, правильно, бо всілякі пільгові потурання були б для артистів “Фантазії” образливими. Вік враховується підсвідомо, так само, як і суто педагогічні завдання з акторської майстерності, які підпорядковані задуму режисера, його концепції.

Нелегко буде цим дітям, який би подальший шлях вони не обрали (а тим, хто вибрав Театр, – а таких більшість – то й поготів). Їх уже торкнулося зловісне “вижити” замість “жити”, а прищеплені їм етичні настанови не спотвореного комерцією мистецтва не завжди збігаються з практикою щодення, з установкою сьогоднішньої молоді на прагматизм. Ні, вони не заносяться за хмари – нормальні сучасні діти. Але вони перейнялися згубним чаром поезії, вони віднайшли її в собі – і викрешуються іскри глядацького захвату, коли йде “Ніч на полонині” Олександра Олеся.

Юні актори грають цю казку (казку?) про себе. Може, то була якась “вилазка” цілим класом чи іншим гуртом на полонину, і вони, обізнані з легендами Карпат, уявили себе мавками та іншими лісовими істотами? І костюми зробили самі, кожний на свій кшталт. І кохання тут красиве, але підсвічене іронією.
Царює в цій стихії казки, розіграшу, кохання, мистецтва Юрко Радимський, який у програмці називається Чорт І. Готовий заради кохання – а воно аж палахкотить – на злочин, він запевняє нас у цьому дуже переконливо, і не менш переконливо дає зрозуміти, що цього не зробить! Чорт у Юрка весь сьогоднішній з несьогоднішніми почуттями, з яких, поважаючи їх (!), кепкує.

Вірна собі Наталка Скляренко – Мавка. Така, якою цю істоту уявляють: світанкова зоря, що заясніє від кохання осяйним днем.
Ну, і всі разом сміються із заземленого, простувато-хитруватого, недалекого Івана. У цій ролі, як і в інших ролях репертуару, Сашко Трифонюк – повірте, що не “плюсую” – явив здатність до справжнього перевтілення й особливе, делікатне, з “секретом” почуття гумору. Мені він нагадав молодого Володю Глухого, нині покійного, одного з найприкметніших заньківчан-шістдесятників.

...На полонині діялося бозна-що: то наче фавни й німфи, то українські школярі танцювали, бавилися, співали... В одному епізоді кожен артист (а зайняті всі 19 чоловік) мав сольний куплет – на власний вибір. Не всі співали добре, але це не псувало ані враження, ані настрою.

“Русалонька” – остання прем’єра “Фантазії”. Звернення до однієї з найпоетичніших казок Андерсена для Володимира Борисюка закономірне. Але п’єса Людмили Разумовської не тільки не зберегла чару казки, а навпаки – засмітила простий, ясний її сюжет непотрібними політичними алюзіями, натяками. Історія страдницького беззавітного кохання Русалоньки похована від довгими млявими діалогами якихось міністрів, дурістю якоїсь королеви та подібними витребеньками. Утім, сцени на морькому дні в кращих традиціях (якщо можна вжити цей термін щодо дитячого театру) “Фантазії”.

Цікаво відтворюють русалки... наявність риб’ячого хвоста. Звичайно ж, його немає, але є винахідлива пластика дівчат! Сумна й ніжна героїня (Катя Годись); невгамовна Зоряна Цвик (вона була Ісменою в “Антигоні”, Марічкою в “Ночі на полонині”) така майже трьохсотлітня (!) Бабуся-русалка, що, напевно, в її акваторії завжди штормить!

“Русалонька” присвячена Романові Віктюку. Так сталося (їй-Богу, випадково), що маестро був присутній на виставі. Він сам був вихованцем театру “Ровесник” при Львівському палаці піонерів, тому мистецтво дітей порадувало його, як, може, нікого іншого.

А водевіль “Сильне почуття” Ільфа і Петрова присвячено пам’яті Андрія Миронова. І цей жанр підкорився червоноградцям! Деякі специфічні прикмети далеких 20-х років були не зовсім зрозумілі, але блискучий текст знаменитих сатириків, влучність побутових замальовок, гострота інтриги дуже сподобалися глядачам.
Ці вистави було показано за програмою Міжнародного фестивалю дитячих та юнацьких театральних колективів, який проходив на початку квітня у Палаці творчості дітей та юнацтва. Не зайва така цікавинка: “Антігону” грали о 19 годині, а “Сильне почуття” – о
21-й! Такий був режим роботи фестивалю. Небуденно!
Після Львова “Фантазія” побувала на “Березіллі” у Києві. Вистави дивився театрально-педагогічний бомонд. Дай Боже...

POSTUP - ПОСТУП
№104 (548),
21 червня 2000 року
·PDF - ст.01n
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Галицька солідарність
·Знову в Росію
·В "Епіентрі" скандалу
·Справедливість для Австрії

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·"Електротранс" проти "обленерго"
·Андрій Парубій - як... Мати Тереза
·"Стан української мови - незадовільний"
·Львів"яни захищатимуть Ліван

НАША СТОЛИЦЯ
·ЗВЕРНЕННЯ
·Київ - дорогий, Львів - безцінний
·Служба 411 у Львові
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·В "Епіентрі" скандалу
·Знову в Росію
·Комісар ОБСЄ вивчатиме становище російської меншини
·Тигипко не повернеться в уряд

ПОСТУП У СВІТ
·Монарх вимагає компенсації
·Папу запросили до Пхеньяна
·Тайбей пропонує Пекіну мир
·Бутефліка - африканський миротворець
·У президенти - лише Кшаклєвського
·СВІТООГЛЯД

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Літо патріарха
·Михайло Хвойницький

АРТ-ПОСТУП
·Під батутою японця
·Скіфське срібло у Львові
·Вони не бавляться в театр, вони йому служать

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Гривні не потрібні гроші МВФ
·Кінець епохи великих спекулянтів
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·"Прикарпаття" стало третім зайвим
·Залишилося лише три вакансії
·СПОРТ-БЛІЦ

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Шарлеруа - поле битви
·ГОРОСКОП