Під батутою японця
Допіру за сорок один рік життя японському диригентові Юкіо Кусакаві ще жодного разу не доводилося бувати у Львові. Хоча його діяльність увесь час оберталася поблизу цих теренів. Юкіо Кусакава, вивчившись фаху на батьківщині, залюбки співпрацює із багатьма оркестрами Варшави, Кракова, Лодзі, де перфектно дає собі раду із польськими музикантами, бо як і англійською, може спілкуватися з ними і їхньою рідною мовою, яку опанував просто-таки аліґантсько. А нещодавно Юкіо Кусакаві пощастило виступити й на сцені концертного залу ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії. Приїхав він до Львова завдяки знайомству зі знаним організатором музичного життя, диригентом Романом Реваковичем, який має тісні зв’язки із нашою спілкою композиторів як один із співорганізаторів фестивалю сучасної академічної музики “Контрасти”.
До програми концерту, яким диригував Юкіо Кусакава, увійшли твори російських композиторів. У першому відділі прозвучав концерт для фортепіано з оркестром одного із визначних композиторів XX століття А.Шнітке з посвятою В.Крайнєву.
Яскраві образи асоціативно-інтелектуальної музики Шнітке постали в віртуозному виконанні лауреата премії
ім. Л.Ревуцького й улюбленця львівських меломанів – піаніста Йожефа Ерміня. А по антракті симфонічний оркестр філармонії виконав твір, який є одним із основних у його репертуарі, – 4-ту симфонію П.Чайковського, де у своєрідний спосіб композитор переплавив муки й радощі кохання. До речі, львів’яни, які не зрезиґнували з другого відділення концерту, мали змогу порівняти інтерпретацію цього твору Юкіо Кусакавою та Мішою Кацом. Багатьом надзвичайно сподобалася динаміка японського диригента і та свіжість звучання оркестру, який не хибив під паличкою Кусакави. Приємними для оркестрантів були й жести подяки диригента, які виказували в ньому людину східної ментальності, основними чеснотами якої є почуття вдячності і вміння злагоджено працювати в колективі.
американські Стипендіати
Після тримісячного перебування в Канаді стипендіатом Меморіального фонду ім. І. Коляски до рідного міста повернувся завідувач сектору допоміжних історичних дисциплін Центрального державного історичного архіву у Львові Іван Сварник, який працює в царині архівознавства, джерелознавства, сфрагістики, геральдики та генеалогічних пошуків.
І. Сварник під час перебування у Канаді працював у бібліотеках та архівах Торонто, Оттави, Едмонтона, а також прочитав лекції “Розвиток геральдики в Україні” та “Джерела до історії генеалогії у ЦДІА-Л”. До речі, члени українських громад при зустрічах з істориком найбільше цікавилися родинною історією, генеалогією та пошуками в архівах України. І всім їм Іван Сварник під час публічних виступів та приватних консультацій зміг дати корисні поради.
А львівський літератор Ігор Павлюк, який нещодавно повернувся зі стажування в Америці, де перебував як стипендіат, досліджуючи історію української преси, був вражений тим, що з його поетичними книжками, яких інколи й на батьківшині не зустрінеш, можна легко ознайомитися через комп’ютеризовану бібліотечну мережу. Ігор не залишився перед американцями в боргу і здивував їх тим, що перетнув упоперек всі Сполучені Штати, зневажаючи залізничні й авіаційні шляхи. В такий спосіб він мандрував не без мети, а до коханої дружини, яка також перебувала на стипендії у США. Враховуючи попередні мандри Павлюка на Далекий Схід, можна вважати, що він майже вже чи не обійшов всю Земну кулю – лишилося хіба що якусь смужку океану переплисти.
|
|
