BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX червня 2000 року |

Варшавська опера на львівській сцені

СТОЛІТТЯ

Люна ГАЛАС

Нещодавно у рамках святкування 100-річчя Львівської опери її директор Тадей Едер мав честь приймати гостей із Великого театру Варшавської національної опери, які приїхали до нас із виставою-концертом “Віва Верді, віва Монюшко...”, яка в Польщі, щоправда, йде під назвою, в якій акценти розставлено інакше: VIVA MONIUSZKO, VIVA VERDI....

Нагадаємо, що останнє спілкування між Львівською і Варшавською операми відбулося аж на початку 90-х, коли до Польщі на обмінні гастролі львів’яни вивозили “Украдене щастя “ і “Золотий обруч”, а варшав’яни привозили “Гальку” і “Страшний двір”. Напередодні теперішнього приїзду трупи, укомплектованої із 57 оркестрантів і 70 хористів (адже ця вистава характерна тим, що представляє не сольні партії, а саме добірку хорів із найславетніших опер Верді, Монюшка та інших європейських композиторів), прибув робочий “десант” із перших осіб Варшавської національної опери у складі директора, художнього керівника й диригента, сценографа, режисера і режисера-постановника. Шановні гості, які відвідали наше місто вперше (окрім директора, який тут уже втретє), мали багато вражень від проходів Львовом, де їх і зафіксував об’єктив фотографа. А після оглядових екскурсій Тадей Едер і представники Великого театру провели прес-конференцію, на якій, властиво, й з’ясувалося, що назва театру якнайвлучніше відповідає суті. Виявляється, Варшавська національна опера має найбільшу в світі сцену, навіть більшу за сцену Большого театру в Москві! До порівняння: сцена славнозвісної “Метрополітен-Опера” на 40 відсотків менша, а споруда Ла Скала може вміститися як декорація всередині Великого театру Варшавської національної опери. Відповідно, був грандіозним і той мистецький проект, яким львів’яни мали змогу насолодитися недільного вечора.

Як зазначив директор Варшавської опери Вальдемар Домбровський, пропозиція про гастролі надійшла за два тижні до приїзду. Основний гастрольний графік у театрі напружений і розписаний на рік наперед, та виступити у Львові – висока честь для польських артистів. Тому керівництво вирішило познайомити наших меломанів зі своєю візитною карткою – програмою, яка має найбільший попит у Польщі. “Приїзд до Львова – завжди велика подія для польських діячів культури. Ми маємо особливі сентименти до Львова і до його театру, – наголосив директор Варшавської опери. – Наша артистична пропозиція досить своєрідна, оскільки вистава – це не окрема опера і не концерт сольних партій. Це спроба представити великі хорові хіти оперного репертуару із популяризаторською метою. Виставу слід трактувати як запрошення до прекрасного світу опери. Нам вдалося у межах одного вечора показати всю красу головних хорових творів Верді. А поєднання із хорами з опер Монюшка створює європейську цілісність. Так постав спектакль, якого ще не було в оперних театрах, бо це не концерт і не певна театральна форма, а щось дуже особливе, незвичне для слухача, але улюблене і поціноване на основі нашого чинного репертуару. Щоправда, оригінальний склад оркестру, задіяного у “Віва Монюшко, віва Верді”, становить 85 осіб, а хору – 100, але такій кількості артистів не було змоги приїхати, бо й так довелося пристосувати дійство до меншого дзеркала сцени”.

На думку Тадея Едера, це в жодному випадку не якийсь компромісний варіант, а дуже пізнавальна і водночас мистецька акція. “Львів’янам цікаво було поглянути саме на цю виставу, бодай з огляду на те, що ми завжди маємо великі претензії до наших режисерів: нарікаємо на статичність хору. Тому для нас цікаво, як зроблено рух хору на сцені під час співу”.

І справді, вистава сподобалася глядачам, які майже заповнили партер і всі три яруси, незважаючи на те, що квитки коштували 20-50 гривень. Ціна вхідного квитка становила 5 гривень. (Для порівняння, у Варшаві це обходиться у 3-25 доларів). Що ж стосується сценографії, то на рідній сцені інсценізації додатково допомагає техніка. В’їжджає віз, на якому стоїть хор, і це додає більше динаміки до загального руху. А в A pensiero хор співає перед залізною завісою, бо там достатньо місця для такої великої групи хористів. У нас цього не було, бо й так всю сценографію довелося зменшувати, але львів’яни змогли переконатися у видовищності програми, яка мала багато відтінків – і музичних, і візуальних: вигадливі костюми, які витворювала зміна накидок, гама світлових ефектів, лаконічні образи лаштункового тла тощо. Та головне – професійні якості хору, і не менші – оркестру, в якому, наприклад, чотири тромбони звучали так злагоджено, немов один! Перша дія починалася увертюрою з опери “Сила долі”, потім ішов тріумфальний марш з “Аїди”, хор із “Трубадура”, два хори з “Ріголетто”, вступ до “Травіати”, хор циганів і матадорів з “Травіати”, хор з “Отелло”, увертюра до “Набукко”. Другу дію відкривала увертюра до опери Монюшка “Арія”, потім ішли сторінки опер “Галька” і “Страшний двір”. Європейську музику представлено весільним хором з “Лоенгріна” Вагнера, хором мисливців з опери Вебера “Вільний стілець” та вальсом з “Євгенія Онєгіна”.

Польські музичні критики високо цінують виставу “Віва Монюшко, віва Верді...”. Войцєх Маруха, який схвально поставився до програми з оперних хорів, зазначає, що сьогодні серед меломанів ще утримується традиція фаворизувати в опері сольні голоси примадонн і тенорів при повному нехтуванні й недооцінюванні інших складових оперної дії, наприклад, хору. Але ж усі, хто вважає оперні хори тільки додатком чи музично-сценічним тлом для солістів, захоплюються не тільки аріями чи дуетами, а й прекрасними хоровими піснями і сценами. Не можна переоцінити ролі хору в оперній виставі, бо він не тільки емоційно збагачує музику, вносячи до неї шляхетний пафос (хори Верді), ліризм і тепло (хори Монюшка), народний елемент (хори в російських, польських, чеських операх) або національну екзотику (опери Делібеса, Бізе, Глінки, Бородіна). Не тільки пісні, а й військові, воєнні, тріумфальні марші звучать як голос народу й громади. Хор в опері виконує властиві тільки йому драматургічні завдання.

Не раз, як-от у музичних драмах Модеста Мусоргського “Борис Годунов” і “Хованщина” чи “Набукко” Дж. Верді, хор виростає до рангу головного збірного героя опери (російський люд, старовірці, євреї у вавилонській неволі), який не тільки творить на сцені колоритні людські групи чи сценічний рух, а й бере активну участь у дії, коментуючи події, а насамперед – вносячи елемент пожвавлення і звукового збагачення у музику опери.

Яка убога була б “Аїда” Верді без ефектного хору в фіналі II акту з тріумфальним маршем, що сталося б із “Набукко”, якби в ньому залишилися тільки сольні партії? А прекрасні хори селян в “Паяцах” Леонкавалло чи “Сільської честі” Масканьї, які творять специфічний клімат півдня Італії? А чудесна вулична сцена з II акту “Богеми” Пуччіні чи патетичні співи пекінського люду в “Турандот” того ж композитора, що спирають дух у грудях слухача?

Та чи можна взагалі уявити собі опери без таких великих ефектних хорів? Хорові пісні і сцени з опер творять великий і дуже розмаїтий репертуар – справжню скарбницю прекрасних мелодій, гармоній і ритмів, різноманітних настроїв і сценічних ситуацій. У цій скарбниці урочисті коронаційні співи сусідують з плачами й жалобними піснями. А пісеньки сільські, весільні, обжинкові – з мелодіями мисливських чи лицарських пісень. Справжніми клейнодами патріотичних зрушень є в тому пребагатому репертуарі легендарні хори Верді з ранніх або пізніших опер майстра: “Набукко”, “Лихварі”, “Ернані”, “Макбет”, “Трубадур”, “Сила долі”, “Аїда” чи “Отелло”.

Від часу свого створення в далеких 40-х роках ХІХ ст. вони завоювали весь світ, ставши справжніми національним гімном. Окремо в згаданому шерегу підноситься прекрасний хор євреїв у вавилонській неволі з III акту “Набукко”, в якому звучать благання до Бога, щоб дав той змогу людям повернутися до своєї батьківщини. Va pensiero затьмарює своїм блиском інші красиві хори Верді. Тому Patria оpresa з “Макбета”, Si ridesti il leon di Castiglia з “Ернані”, або “Єрусалим” чи O Signore dal tetto natio з “Лихварів” ніби відсуваються у його тінь. За життя композитора вони були знані в Італії не тільки завдяки своїм красивим, енергійними мелодіями, але більшою мірою завдяки патріотичним настроям. У “Набукко”, “Лихварях” чи “Ернані” Верді вдалося поєднати дуже далеку минувшину з актуальними справами свого краю, через що він і прислужився визволенню його з-під чужого панування. В добу risorgimento ті хори виконували дуже важливу роль як народні пісні з революційним закликом. І як писані на мурах потаємні ініціали короля Віктора Еммануїла складалися в ім’я Верді (Vittorio Emmanuele Re di Italia), підтримуючи дух народу, так і мелодії вердівських хорів зміцнювали серця і підігрівали бійців Гарібальді до битви...

До речі, нехай не журяться ті, хто не мав змоги прийти на цей унікальний концерт: Великий театр – Національна опера Варшави дарує меломанам світу компакт-диск з добіркою великих оперних хорів під назвою Viva Moniuszko, viva Verdi..., який фактично є справжньою вердівською антологією (бо 9 з 13 хорів диску – це хори з опер Верді). Хоча якщо точніше – це поєднання італійської хорової музики ХІХ ст. зі слов’янським елементом: хор жінок з II акту і мазур з IV акту “Страшного двору”, хор Po nieszporach з III акту “Гальки” а також вальс з хором з II акту “Євгенія Онегіна” Петра Чайковского. Щодо хорів Верді, вибір спинився, окрім найбільше відомих з “Набукко”, “Трубадура”, “Аїди” чи “Отелло”, ще й на хорі циганів і матадорів з “Травіати”, дворян з “Ріголетто”. Сусідство хорів Scorrendo uniti з “Ріголетто” з двома хорами зі “Страшного двору” і хором Gli arredi festivi з першого акту “Набукко” виявилося надзвичайно цікавим. Альбом зроблено на основі концерту хору й оркестру Великого театру – Національної опери під керівництвом Яцека Каспшака (підготовка хорів – Богдан Гола), поставленого в грудні 1999.

Цей концерт ми й мали нагоду бачити на сцені Львівської опери. А серед поважаних глядачів був і корифей української музики – диригент і композитор Микола Колесса, якому пишним букетом із червоних і білих троянд директор Варшавської опери засвідчив глибоку шану і повагу. До слова, цього разу всіх протокольних нюансів (як-от вітальні промови віце-консула РП, начальника управління культури, директорів обох Опер) було дипломатично, а головне – вишукано й шляхетно! – дотримано.

І з усього було видно, що обидві сторони налаштовані на продовження співпраці. Зокрема, Тадей Едер мріє про приїзд до Львова вистави “Скрипаль на даху” або про можливість запросити до постановки в нас котрогось із режисерів Варшавської опери. Натомість поляки мали змогу нещодавно слухати хор Львівської опери, який представляв у Варшаві українську духовну музику. А саме зараз наш хор бере участь у Днях української культури в Щецині та Сопоті.

POSTUP - ПОСТУП
№ 103 (547), 16
червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Чи наше місто найкраще?
·Папа обідав із найубогішими
·Увага! Брудні вибори!
·Тулуб здався
·Чи були сексоти поміж журналістами?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Сирота байдужий до виборів
·Чи наше місто найкраще?
·Львівщина - найаграрніша
·Нам би трошки спирту...
·Владу тероризують?

НАША СТОЛИЦЯ
·Діти з пасовиська
·Чорні жнива канікул
·Надзвичайна ситуація вимагає відповідних заходів
·Про захист звукового середовища Львова
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Чия голова полетить за Тулубом?
·Кучма побачить Фіделя
·Українська книга матиме пільги
·Справа проти "Хліба України"
·"Варяг" подався до Китаю

ПОСТУП У СВІТ
·Завербований православним архієпископом
·Заарештовано біржову мафію
·Геть "мирний атом"!
·Каспій ділять без Росії
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Газовий вузол
·Airbus контра Boeing
·Банківський сектор стане прозорішим

ФУТБОЛЬНИЙ ПОСТУП
·СВІТ

ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Варшавська опера на львівській сцені
·Українська театральна культура на експорт

СПОРТ-ПОСТУП
·Італія йде далі
·Лучкевич і Броварський продовжили контракти з клубом на два роки
·"Революція" у вітчизняному баскетболі
·Перша чемпіонка Європи - українка!
·Дощова поразка

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Чаювання з Віктором Морозовим у "Цукерні"

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Піраміда обману

ПОСТУП IN MEMORIA
·Тверді мелодії
·Пам"яті Михайла Сороки

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Генрі Мур
·Сальгадо. "Діти виходу"
·Від слів - лише неприємності?
·Відвідайте Болонью
·Лувр холодно приймає примітив

АВТО-ПОСТУП
·Відмовляємося від нафти?
·НОВИНКИ

ПОСТУП З ПРОДОВДЕННЯМ
·МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

КНАЙПИ У ПОСТУПІ
·Львівські шинки

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Спрингстіна не любить поліція
·Майже музичні новини
·ГОРОСКОП