Нам би трошки спирту...
ПАРФУМИ
Северина КЛИМЕНКО
Налагодження виробничих зв’язків із ЗАТ “Райдуга”, ЗАТ “Пісочненський склозавод” щодо виробництва склофлаконів і вирішення питання забезпечення виробництва напівфабрикатом (спирт мелясний) високої якості з Львівськими спиртозаводами – такі сьогодні основні проблеми Львівської парфумерної фабрики.
Це підприємство належить до тих небагатьох на Львівщині, у яких немає заборгованостей із виплати заробітної платні, сплати податків до місцевого та державного бюджетів, у пенсійний фонд, а дебіторська заборгованість дорівнює кредиторській.
Як пояснила директор підприємства Леся Сенюта, через відсутність на українському ринку підприємств, що виробляють необхідну для парфумерної фабрики тару, вони змушені закуповувати флакони для своєї продукції у Білорусі. Якби львівська “Райдуга” пішла назустріч парфумерній фабриці й почала виготовляти флакони, необхідні для парфумерно-косметичних виробів, то була би можливість і здешевити продукцію, і змінити нинішній дизайн флаконів, зробивши їх більш привабливими для покупців, і залишити “живі” гроші в області. Ще одна, і дуже суттєва, проблема – заборона голови облдержадміністрації закуповувати спирт в інших областях України, а якість мелясного спирту, який пропонують львівські спиртозаводи, недостатня для виробництва парфумерно-косметичних виробів.
Як розповіла пані Леся Сенюта, найбільшим успіхом у споживачів користуються новинки підприємства: креми, шампуні, тоніки, гелі, лаки для волосся, косметичне молочко та косметичні вершки, де головні компоненти – натуральні масла й екстракти трав.
| 
