BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX червня 2000 року |

Львівські шинки

Юрі й ВИННИЧУК

Шинок Ціммермана

Незважаючи на те, що невідомо де він містився, обминути його неможливо бодай тому, що про нього дійшла до нас пісня. З 1905 р.

Раз я собі ввечір в шинку
Ціммермана
Хтів’єм погуляти ду самого рана.
Тоі тоі рої, я ті сі не бою,
Тоі тоі рої, насирматир твої.
Як так усі разом весело сиділи
Аж нараз навпроти капуся (таємного агента) уздріли.
Сидів він при столі та й си пив гирбати,
Лоєський як гукне: Даймо єму бати!
Юзьку Мариноський за карк єго хвита
І кулаком валить і ніц сі не пита.
А Петро Лямпіка паличкою вали, Паличка зламалась, Дорш сифоном (кулаком) смали
Опівночі біні (дівки) крику
нарубили: “Прийшо п’ять бухачів,
капуся забили!”
А я в сьомій рано домів
приблудивсі І з мойов Гандзюльков спати положивсі.
Вольга нам ду ліжка приносе сніданє, Аж ту Млєчку (начальник
поліційного патрулю) входи з двома янголами.
По хавірі гречним воком він блукає: “Хто лежит на ліжку?” – зара сі питає.
То є пан Лямпіка, за шлюсара знаний, Прийшов ту над рано, алі цілком п’яний.
Вставай-но, шлюсарю, бери све убранє, підем на інспекц’ю, там ці дам сніданє.
Автором цієї пісні був один з її героїв – Петро Лямпіка. Іншим героєм виступає славний батяр Юзьку Мариноський, який уславився велетенською силою.
Мариноський працював на будові козлярем, себто носив на “козі”, або ж козлах, (дерев’яне риштовання, яке примоцовують на плечі) цеглу. Він добре заробляв, бо тоді, як пересічний козляр брав до 20 цегол на “козу”, Мариноський двигав 105 і часом ще й хлопаку зверху садив, коли про заклад ішлося, і ніс то все на четвертий поверх. Заробляв своїх 30 ґульденів на тиждень завиграшки.
Працюючи на будові нового двірця, побачив як двигають залізну конструкцію дванадцять робітників на одному кінці і дванадцять на другому. Мариноський гукнув їм:

– Ви, дзяди, на що закладемося, що з одного боку буде вас дванадцять двигало, а з другої я оден?

– Ніц не вийде! – загукали. – Але най буде!

Пішли на заклад і Юзько виграв.

Іншого разу хотів його арештувати агент з чотирма поліціянтами. Юзько того агента знав і, зиркнувши на жовнірів, сказав:

– З паном піду, але тих відішліть додому, бо інакше мене ниньки не дістанете.
Агент послав жовнірів додому, а Юзько дав ся арештувати. О, бо той Мариноський був страшно гоноровий хлоп.
Помер він у тюремному шпиталі у віці 25 років. На хресті хтось із його приятелів написав :”Ту спочиває Мариновський Йосиф. Помер 15/ 44 1908. Мир його душі”.

Під Смоком

Що то за кнайпа і де вона містилася, не знаємо. Але згадує про неї в своїй повісті Альбер Вільчинський “Солом’яний вдівець”, виданій у Львові 1879 р. У повісті є віршик, якого чи то сам Вільчинський написав, чи хто інший.
І от він вкляк до любих стіп, Прискалив хитро воко І крикнув: – Вже четверту б’є! Я прагну йти ду Смока!

А любка хитрою була Й спитала із журбою: – Мій милий, що то є за Смок? Піду я там з тобою!

А хлоп сказав: – Під Смоком, ген –Нектар ся п’є кмінківка! Вони до кнайпи вдвох пішли І вдули півквартівку.

“Під стрільцем”

Шинок навпроти міського театру на початку ХIХ. Тут збиралася університетська молодь, бо ж було недалеко від університету. Тут вони грали у білярд, а їхню гру міг перервати лише вигук колеги: “Пан професор вже почав читати катальог” – тобто список студентів. Зачувши це, студенти вмить зникали, наче вітром здуті.

Шинки під… Саме так починалися найпопулярніші назви шинків. Одні зникали, інші з’являлися, і не завше можна визначити їхнє місцезнаходження. “Під Ґенералом Шліком” (в 1880-х на розі Панської і Кохановського, сюди приходили гімназійні учні й влаштовували комерси, себто вечірки), “Під Жовтим Простирадлом” (Камінського), “Під Залізною Колією” (Карла Людвіка, 3), “Під Зеленим Слоном”, “Під Золотою Грушкою” ( вул. Краківська, 7, власник Людвік реклямував гарячу кухню, а в пивниці – вина 70-річної витримки), “Під Каноном” (Вірменська, цей шинок мав дуже погану славу). “Під Короною”, “Під Красною Єленою” (Ринок, сюди злазилися клієнти з жахливого шинку “Під Каноном”), “Під Ретельною Мірою” (в народі називався zweiundvierzig на Ринку), “Під Поляком”, “Під Гуралем” ( шинок, що був своєрідним клубом фіякерів біля готелю “Жорж”), “Під Соловейками” (на розі Сербської), “Під трьома Гаками” (на початку Х1Х ст. належав Жоржу Гофману), “Під Циранкою” (Валова, тут окрім дешевого обіду, можна було дістати в писок, потрапивши під руку якого-небудь авантурника).

Винярні

Кого не вабила кава і солодощі, шукав радощів у винярні. З австрійських часів імпортери угорських, французьких, італійських вин заклали фірми, які дотривали до 1939 р. У час війни і в перші роки 20- тих вино пили рідко, бо обкладено його було великим митом 1200 марок від літри і тому ціна за літру стояла 2000 марок, а то й більше. Преса обурювалася, адже вино таке помічне в лікувальних цілях!

Тому постало багато таємних фабричок штучних вин, які продавали за справжнє в пляшках з етикетками “Венґерське”, “Токайське”. Траплялися й фабрички питного меду, при чому одні роблять його з доброго меду, а інші зі штучного чеського та з цукрової меляси. Такий мед зафарбований карамелем на чорно, як смола, називався “Малаґа”, що все одно якби капусту назвали ананасом. Останки старих добрих вин продавали тільки давні поважні фірми.
Спілка хорватів Дідоліч і Прпіч рекламувала в свому льокалі на Чарнецького, 3 далматинські вина.

Але незабаром винярні перетворилися на крамниці вин, бо давня австрійська традиція вступати на лямпку вина відмерла досить швидко.
Роман Штадтмюллер мав дві винярні – на Домініканській і на Ринку, 34, де, крім вин, виставляв меди і добре пиво. Винярня на Ринку була заснована 1847. Сюди вчащала заможніша боргема. У сатиричному вірші про москвофілів згадує про неї Володимир Самійленко:

Річ конечна, господине! Так пійдемте в ресторан І в Штадтміллера за пивом До синоду зложим плян.

Коли Денис Сембратович став видавати ілюстрований журнал “Руська Хата”, розраховувався зі співпрацівниками та авторами вином і гуляшем у цій винярні, де він мав кредит. Треба сказати, що незабаром журнал самоліквідувався і Сембратович так ніколи й не розрахувався зі Штадтміллером, але той йому вибачив.

У винярні Перонтоні збиралася молода богема, румунські вина реклямував Зигмунт Зенґут на Карла Людвіка, 21.

Хроніка

3 серпня 1909. Недільні забави У шинку Вальдбаума, що міститься на Ринку, побито вчора шклянками Антонія Солтиса. У борні відзначились головно Анна Щепаньовська, її муж Мар’ян, швець за фахом і Н. Смолицький. Після поліційного протоколювання звитяжне товариство було звільнено. Солтисом заопікувалась швидка допомога.
Львів у свої ліпші часи пив багато і зі смаком. Священики дорікали на проповідях, газети закликали до поміркованості, численні товариства тверезості агітували як могли, а тим часом в місті виростали, мов гриби, шинки і ресторанчики.

28 грудня 1918 р. Військовий уряд видав наказ замикати шинки по всій Галичині від 6 вечора до 8 рана, що було викликано страшним бандитизмом, і введено комендантську годину з 10 вечора до 6 ранку.

6 серпня 1919. Спершу весела, потім сумна історія. У шинку пана Расмуса при Янівській, 4 часто бавилися гості – деколи до втрати свідомості, бо шинкар мав в носі заборону подавати алкоголь. При ревізії на кухні знайдено великий бутель з горілкою. Вперта господиня, пручаючись конфіскації, вилила горілку до водотягу.

19 вересня 1919. Нефортунна купівля. Антоніна Сметана, дозорчиня, купила собі досить дешево теплу барханову блюзку від молодої жидівочки при пл. Сольських. Забарилася, щоби купити ще теплу спідницю, аж раптом перед нею з’явилася Хана Валік з Роздолу, якій півгодини тому ту блюзку було скрадено в шинку Цукра при вул. Різні, поки та перекусувала. Втрутилася поліція, і бідна дозорчиня добровільно повернула блюзку власниці.

5 жовтня 1919. Мила приятелька. Служниця Катерина Леваш моцно затоваришувала з пані Юнгмановою, рестораторкою при Замарстинівській, 4, часто відвідувала коліжанку і при тім крала різні речі. Останнім часом це був плюшевий обрус вартістю 100 корон. Зрадив Левашову випадок. Юнгманова, проходячи площею Сольських, побачила приятельку, яка спродувала її речі. Ревізія в помешканні Левашової викрила купу награбованого.

15 жовтня 1919. Ревізія в шинку Озіаша Тенненбаума при Вишневецькій виявила 110 пар черевиків та один коц військовий. Усе конфісковано.

3 лютого 1920. Самогубство при музиці. У шинку Чарака в Ринку під числом 12 перетяв собі бритвою горло 31-літній кельнер Юзеф Гречовський. Свідки твердять, що перед виконанням страшного чину він наказав заграти собі “Жалобного маршу”. Ратункова допомога завезла скривавленого аматора музики до шпиталю.

26 січня 1921. Пішов на пиво. 37-річний бляхар Фр. Ковайський, що мешкає при вул. Лещинського, 38, вийшов на днях до шинку на пиво і не повернувся. Жінка Ковайського благає зголоситися усіх, хто має хоч яку інформацію про її чоловіка.

2 березня 1921. 13-річному Стефану Пастернаку вдалося непомітно заховатися у шинку при вул. Соняшній. Після закриття льокалю хлопець вибрався зі схованки і влаштував собі грандіозну учту. Гарно почастувавшись, прихопив папіросів, чоколяди і втік. При цьому залишив корок від бочки з медом відкрученим, так що трунок увесь витік. Зараз юний гурман під ключем.

9 січня 1922. У шинку Кручка бавилися три кумплі – візник Мар’ян Рушкевич, власник публічного будинку Ян Зелінський та відомий розбишака Влодзьо Шмайда.
У цей час попри кнайпу проїжджали сани, в яких їхали діти підприємця Яна Творка. Коли кумплі побачили ті сани, то подумали що то хтось зайняв їхні сани, якими вони приїхали, і вискочили на вулицю.

Пан Творек саме вийшов з хати зустріти дітей і, уздрівши незнайомців, які підскочили до його саней, не довго думаючи, так як би то було в Техасі, а не на Замарстинові, витяг бравнінґа і вистрелив. Куля пробила груди Шмайди. Зчинилася колотнеча, збіглися люди й поліція.

Цікаво, що поліція не могла потім забрати в родини трупа, бо весь Замарстинів зібрався тлумом. Виявилося, що Шмайда це пиха околиці і мало не народний герой. Замарстинівці так і заявили: “Не дамо краяти такого героя!”
Щойно вночі поліція випросила в родини тіло, аби зробити розтин, а 14 січня увесь Замарстинів проводжав тлінні останки славного розбійника на Личаків.

4 лютого 1922. Часто нотований поліцією Мехль Гаверсток учора в шинку Мандля при Жовківській при авантюрі порізав битою склянкою своїх товаришів Лєдера та Шнайдера. Лєдерові при тому витікло око. Ними заопікується допомога ратункова.

12 серпня 1922. Два картярських клюби викрито поліцією. Один з них – знане злодійське кубло “У Коптика”, де грали у так званого “ґуста”. Банк тримав знаний кишеньковий Равнер Вольф, а грали з ним одесит Абрагам Дікеш, який приїхав до Львова на бандитські гастролі та ще кілька кишенькових. Друге “казино” виявлено в чайній при вулиці Собєського. Гравцями так само були відомі поліції злодії. Конфісковано 51 колоду та 2000 марок.

12 жовтня 1922. Шереговець Олександр Кізіньській завітав із товаришем до публічного дому при Шпитальній. Вибиралися хлопи “на широку забаву”. У борделі якісь цивілісти зав’язали з Кізіньськім авантуру, хтось зранив його ножем у бік. Захищаючи клієнта, отримала ножеву рану в руку одна з веселих дам. Поліція заарештувала ножівників, а також власницю люпанарію Зофію Мрозиньську та її “вихованок” Сальку Храпливу та Юстину Маташкевич. Поранений Кізіньській перебуває у військовому шпиталі.

3 травня 1923. У шинку Рибака при вул. Зублікевича, 52 вкрадено Юзефу Міхалевичу податковому уряднику львівського магістрату портфель із 1 300 тис марок.

Грудень 1935. Що і як фальшують? Заклад контролю над живністю і споживчими товарами виконав у листопаді 1593 аналізи, з них 30 скеровано в суд. Масло не було фальшованим. Серед інших тлущів одна проба виявила смалець, вкритий кіптявою і брудом. Ковбас контрольовано 91, з них 7 містило крохмаль. Яєць знищено 480 з приводу зіпсуття. Разом з Шостим відділом поліції проведено ревізію млинів. Контрольовано хліба, булок і муки 21 пробу, не знайдено в них ніц злого. Кава, чай, какао не фальшовані. У продажі з’явилося багато чайної есенції з ромовим смаком, котра є малоцінним продуктом, ще й до того швидко псується. Приправ контрольвано 50, з них одна проба цинамону містила дубову кору. З 51 проби вин 7 фальшованих, коли плодові вина видавалися за угорські. Оцет – 15 проб. Шість з них вилучено з приводу надто низького вмісту оцтового квасу. Вода водотягова не змінила складу.

23 лютого 1938. Алькогольове отруєня. Вчера пополудні в ресторації при Стрийській втратив притомність через надмірне спожиття алькоголю 47-літній Міхал Бірка, що мешкає в міських бараках на Персенківці. Ресторатор продовжував подавати йому трунки, хоча й бачив, що той цілком п’яний. Рятункова завезла Бірку у грізнім стані до шпиталю. З ресторатором розмовляє поліція.

POSTUP - ПОСТУП
№ 103 (547), 16
червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Чи наше місто найкраще?
·Папа обідав із найубогішими
·Увага! Брудні вибори!
·Тулуб здався
·Чи були сексоти поміж журналістами?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Сирота байдужий до виборів
·Чи наше місто найкраще?
·Львівщина - найаграрніша
·Нам би трошки спирту...
·Владу тероризують?

НАША СТОЛИЦЯ
·Діти з пасовиська
·Чорні жнива канікул
·Надзвичайна ситуація вимагає відповідних заходів
·Про захист звукового середовища Львова
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Чия голова полетить за Тулубом?
·Кучма побачить Фіделя
·Українська книга матиме пільги
·Справа проти "Хліба України"
·"Варяг" подався до Китаю

ПОСТУП У СВІТ
·Завербований православним архієпископом
·Заарештовано біржову мафію
·Геть "мирний атом"!
·Каспій ділять без Росії
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Газовий вузол
·Airbus контра Boeing
·Банківський сектор стане прозорішим

ФУТБОЛЬНИЙ ПОСТУП
·СВІТ

ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Варшавська опера на львівській сцені
·Українська театральна культура на експорт

СПОРТ-ПОСТУП
·Італія йде далі
·Лучкевич і Броварський продовжили контракти з клубом на два роки
·"Революція" у вітчизняному баскетболі
·Перша чемпіонка Європи - українка!
·Дощова поразка

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Чаювання з Віктором Морозовим у "Цукерні"

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Піраміда обману

ПОСТУП IN MEMORIA
·Тверді мелодії
·Пам"яті Михайла Сороки

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Генрі Мур
·Сальгадо. "Діти виходу"
·Від слів - лише неприємності?
·Відвідайте Болонью
·Лувр холодно приймає примітив

АВТО-ПОСТУП
·Відмовляємося від нафти?
·НОВИНКИ

ПОСТУП З ПРОДОВДЕННЯМ
·МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

КНАЙПИ У ПОСТУПІ
·Львівські шинки

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Спрингстіна не любить поліція
·Майже музичні новини
·ГОРОСКОП