BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX червня 2000 року |

МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

Транспозиція у Львів

Фо-па Михайла БУЛГАКОВА

Дехто з нахапаними грошима поспішив знятися зі своїх місць і зникнути, але зал продовжував гудіти, у всіх глядачів збуджено блищали очі. Так, так, невідомо, в який бік би все це вилилось, якби досвідчений Бенгальський не знайшов в собі сили і не втрутився. Намагаючись якомога краще опанувати себе, він за звичкою потер руки і голосом максимальної звучності заговорив так:
– Шановні львів‘яни, ми всі тільки що були свідками сміливого ілюзіоністичного трюку, виконаного в техніці масового гіпнозу. Я на власні очі бачив, – він запнувся, – як літає Коперфілд, але тут... Тут ми можемо наглядно бачити, що магії не буває, бо всі ми знаємо, що такі гроші, які у вас в руках, ще не поступили в обіг, їх просто-напросто ще нема! Попросимо тому маестро Воланда пояснити нам цей фокус з психологічної точки зору. Зараз, шановна публіко, ви побачите, як ці, так звані грошові знаки зникнуть так само раптово, як і виникли.

Він зааплодував, але зустрів у відповідь підозріле мовчання, і на обличчі його грала впевнена усмішка, проте в очах цієї впевненості зовсім не було. Швидше в них проглядав благальний розпач.

Публіці ескапада Бенгальського явно не сподобалась. Мовчання набрало могильного відтінку, і його перервав голос помічника-курдупля:

– Це знову випадок, коли людина плете невідомо про що, – оголосив він в‘їдливим тенором, – папери, пані і панове, якнайправдивіші!

– Браво! Біс! – заревів хтось згори.

– Між нами кажучи, цей, – помічник показав на Бенгальського, – мені вже діє на нерви. Всюди пхає свого носа, лізе, куди його не просять, глупими зауваженнями псує сеанс! Як би його нейтралізувати?

– Пристрілити його! – сказав хтось суворо з ложі.

– Що ви сказали? Як? – тут же відгукнувся на цю огидну пропозицію курдупель.
– При-стрілити? Супер ідея! Бельфегор! – крикнув він до свина. – Давай! Раз, два, три!

І стряслася річ небачена. Вуха чорного свина піднялись, він неприязно облизався, дико зблинув очима, звідкись збоку вихопив старомодний кольт і з-пів бедра, по-ковбойськи, не прицілюючись, випустив обойму, блискавично перезаряджаючи курок, в округлий живіт і голову Бенгальського.

Крик півтора тисячі присутніх у філармонії заглушив відчайдушний голос нещасного конферанс‘є. Кров з простреленого тіла вирвалася і струменями залила сцену. Продіравлене тіло декілька раз закрутилось, якось недолуго заплутало ноги і сіло на підлогу. У залі істерично заголосили жінки, тут і там мліли й непритомніли. Свин крутнув револьвер, ніжно задмухав стовбур, обтер його хустиною і поклав на крісло біля себе. Тим часом курдупель-помічник підійшов до Бенгальського, підняв за волосся його безвладну, прострілену в центрі чола голову і голова ця відчайдушно закричала:

– Доктора!

– Будеш чи не будеш пхати всюди свого столичного носа? – з погрозою запитав Астарот у того, хто був ще мить тому живим Жоржем Бенгальським.

– Я більше не буду, ніколи! – прохрипіла прострелена голова.

– Заради всіх святих, не знущайтесь над ним! – раптом, перекриваючи гамір, вихопився з ложа жіночий голос, і маг повернув в бік цього голосу обличчя.

– То що ж, шановне панство, пробачити йому, чи як? – запитав Астарот, звертаючись до зали.

– Пробачити! Пробачити! – почулись спочатку окремі і переважно жіночі голоси, а відтак вони з‘єднались в єдиний хор з чоловічими.

– Яким буде Ваше веління, гномоне? – запитав помічник у обличчя під маскою.

– Що ж, – замислено відізвався той, – виявляється, і тут люди як люди. Заздрять і облуда їм не чужа. За грошима забувають про людське, але так було завжди... Правда, людство і стало людством, бо видумало і понад усе інше любить гроші, якими б вони не були – з каменю, шкіри, золота, бронзи чи паперу. Ну, легковажні..., ну, може, і милосердя іноді закрадеться в їхні серця... звичайні люди... Загалом нагадують попередніх... зневіра і жадоба надто зіпсула їх... – І голосно велів: – Оживіть його.

Свин взяв револьвер, прикрутив глушник, цього разу прицілився, спустив курок, і навколо тіла Бенгальського утворилась димова завіса. Коли вона розсіялась, в залу війнуло пряними травами, і нещасний конферанс‘є знову стояв на сцені, похитуючись і тримаючись за голову. Свин акуратно стер хустиною всі сліди крові, і на одежі та на чолі Бенгальського жодного сліду не залишилось, ніби нічого і не було. Курдупель-помічник взяв потерпілого під пахи, заштовхав йому в кишені декілька пачок нових банкнот і підвів до куліси зі словами:

– Гастролєн капут! Без вас цікавіше. Чао!

Божевільно озираючись і хитаючись, конферанс‘є доплівся до внутрішнього виходу, і тут з ним стався приступ: він жалісно промимрив:

– “Голова, что с моей головой?!”

Серед інших до нього кинувся Римський. Конферанс‘є плакав, намагався щось упіймати в повітрі, нікого не пізнавав, бурмотів:

– “Отдайте мою голову! Голову отдайте! Недвижимость берите, картины берите, только голову отдайте!”

Хтось побіг за лікарями. Бенгальського намагались втихомирити, покласти на софу, але він почав відбиватися, зробився буйним. Довелось викликати “четверту” спеціальну бригаду. Коли нещасного конферанс`є забрали, Римський побіг назад, в залу і побачив, що на сцені чудеса набирають розмаху. До речі, в цей же час, або навіть ще раніше, маг зі своїм старовинним кріслом зник зі сцени, причому слід сказати, публіка зовсім цього не помітила, будучи в захопленні від подій, що розгорнулись перед нею.

А помічник мага, відпровадивши потерпілого, оголосив публіці так:

– Нарешті, коли цього лоха сплавили, давайте відкриємо бізнес!

І враз більше половини сцени вкрилось килимовим покриттям, з‘явилися великі дзеркала, вітрини, підсвічені кожна по-іншому, і в них глядачі з веселим здивуванням побачили найновіші модельні фасони жіночої одежі прямісінько з паризьких та венеціанських салонів. Це в одних вітринах. А в інших з‘явилися сотні дамських торбинок і всіляких аксесуарів – круглих, трикутних і неправильної форми, з шовку, зі шкіри антилопи, оздоблених золотими пряжками і без них. Поруч, на поличках багатоповерховими рядами – чорне, біле, фіолетове, зелене дамське взуття всіх сезонів і форм, а ще далі – косметика і парфюмерія всіх мислимих та немислимих фірм.

Чорт зна звідки взялася довговолоса дівиця у вечірній провокуючій чорній сукні, у всіх відношеннях симпатична дівиця, аби не псував її непристойний шрам на шиї, і з милою усмішкою взялася господарювати біля вітрин.
Астарот медовим голосом оголосив, що фірма “Аїд” абсолютно безкоштовно на честь прем`єри вимінює стару дамську одежу і жіноче взуття на нові моделі. Такий самий бізнес, додав він, стосується і всіх інших речей.

Свин на меншій половині метушився біля імпровізованого намету з написом “Безпрограшна лотерея”. Він притягнув із-за куліси великий прозорий барабан з довгою ручкою, і в ньому до половини пересипались білі кулі з написаними номерами. У наметі виднів стенд з такими ж номерами, і навпроти кожного номеру – ще з якимось ієрогліфічними позначками.
Астарот-курдупель, оголосивши відкриття першої секції супермаркету, погнав до палатки, пошептався з напарником і відтак, без зупинки, професійно, поставленим голосом протрубів:

– Усім бажаючим! Сьогодні і тільки сьогодні, ексклюзивні виграші лише за сто гривень. Розігруються автомобілі, моторолери і спортивне спорядження найновіших марок, спеціальні призи маестро Воланда – персональні літаки, яхти, обладнання стоматологічних кабінетів картини Ель Греко, Егона Шілє, Івана Труша, акварелі Шевченка і п‘ять інкунабул. Малогабаритні призи і виграші вручаються негайно, для негабаритних видається документація в комплекті, зрозуміло з реєстраційними посвідченнями і сплаченими податками. Валюта не приймається. Виручені гроші підуть на підтримку музичної школи-інтернату. За особливо цінні виграші приймаються додаткові доброчинні пожертви. Хто запізниться, той запізниться назавжди!

Дівиця з мікрофоном, прихриплим голосом, але доволі солодко почала наспівувати, грасуючи щось незв‘язне, але дуже звабливе:

– Армані, Папуччі, Версачі, Єва Браун, Шанель номер дев‘ятнадцять, Парі спес‘яль, Коллєкціоне Веронезе...
Астарот – Санчо Панчо метлявся по сцені, відчиняв вітрини, виставляв у прохід стояки з одежею.

– Ласкаво просимо! – надривним голосом верещав він без упину. – Без викидів сумління, без церемоній!

Свин запхав під рило губну гармонійку і підіграючи собі, почав розкручувати барабан.

Публіка хвилювалася, але йти на сцену ще ніхто не наважувався. Аж врешті-решт якась пофарбована блондинка вифуркнула з десятого ряду партеру і, усміхаючись так, що їй, мовляв, рішучим чином байдуже, як там інші і, в цілому, наплювати, боковими східцями піднялась на сцену.

– Браво! – закричав курдупель. – Привітаємо першу відвідувачку! Будь ласка, крісло! Почнемо із взуття, мадам!?

Блондинка сіла в крісло і дівиця вивалила перед нею цілу купу взуття. Блондинка швидко скинула те, що мала на собі, приміряла на одну ногу фіолетову, на іншу – строгу чорну модель, потопталася на килимовому покритті перед дзеркалом, оглянула назви фірм.

– А вони не розклеюються? – зі знанням справи запитала вона. На це курдупель ображено вигукнув: “Та що ви! Ні за що! Гарантія!” – а дівиця зі спотвореною шиєю привселюдно викрутила і напоперек зігнула одну мешту і та, зпружинивши, знову набрала ідеальної початкової форми.

– Я беру обі пари! – впевнено сказала блондинка, з гідністю надягаючи одну з омріяних пар. Старе взуття було викинуто за невисоку пластикову огорожу, і відвідувачка подалася до наступної секції в супроводі дівиці, яка несла на вішаках декілька модельних суконь. Курдупель метушився, допомагав, і, аби посилити враження, повісив собі на шию кравецький “сантиметр”.

Через хвилину з примірки вийшла блондинка в такій сукні, що залою філармонії прокотився солодко-заздрісний стогін. Хоробра жінка, на дивовижу красива, зупинилась перед вітриною, повела оголеним плечем, поправила змінену зачіску, вигнулась, намагаючись зазирнути собі на спину.

– Фірма просить вас прийняти це на згадку, – сказав курдупель і подав блондинці футляр з флаконами.

– Щиро вдячна, – з погордою окинувши залу, відповіла блондинка і зійшла східцями в партер. Поки вона проходила між рядами, глядачі піднімалися з місць, знетерпеливлено міряючи поглядами ощасливлену.

І ось тут прорвало начисто, і з усіх боків, з проходів, з балкона потекли потоки охочих на сцену. Зліва в супер-шопі одна за одною зникали жінки, справа перед свинячим барабаном утворилась черга з мужчин, і кожен з них гарячково відраховував необхідну для участі в лотереї суму гривень. У загальному гаморі, поміж сміху і зітхань десь почувся чоловічий голос: “Я не дозволяю тобі!” – і жіночий: “Пішов ти!..”

Жінки зникали і виходили, з ніг до голови в новому, залишаючи свою одежу за пластиковою загорожею. На стільчиках хитромудрої конструкції сиділи дами в ряд, енергійно притупуючи новою оздобою ніг. Астарот то повзав на колінах, залихвацько підпихаючи ложку, супінатори, креми для взуття, то рискав від вітрини до вітрини, знемагаючи під купами торбинок, суконь, білизни, коробок з парфумами. Дівиця зі спотвореню шиєю з‘являлась, зникала, і дійшла до того, що вже повністю почала лопотіти французькою та іспанською, і дивним було те, що її з півслова розуміли всі жінки, навіть ті з них, хто досі і не чув жодного іноземного слова.

Однак всезагальне захоплення викликали події навколо безпрограшної лотереї. Раз за разом від барабана відходили вдоволені, горді власники рідкісних призів, і призи ці діставались їм майже задарма. Першим виявився щасливий, дещо поїдженого виду товстун, що ніс під пахою документи на останню модель “Астон Мартін”. Перед східцями зі сцени йому зробилось погано від неочікуваного щастя, і бідолаху довелося винести із зали, аби він не заваджав іншим. Другий, одягнений “як слід”, був ощасливлений інкунабулою “Coppus iuris civilis Justinianum”, яку намагався виміняти на яхту, і був грубо виштовханий зі сцени. Особливе пожвавлення викликав короткострижений, без шиї, котрий виграв спеціальний приз – картину Егона Шілє, але в злості кинув її під намет і подався в супер-шоп. Він заявив, що у його коханої жінки простуда, і що тому він вимагає замість непотрібної картини передати їй щось для компенсації витрачених грошей через нього. Для доказу, мовляв, що його таки насправді чекає кохана жінка, стрижений збирався вже продемонструвати фото з нею, однак курдупель закричав, що вірить, як самому собі, без усяких фото, і вручив стриженому дві пари колготок. Дівиця від себе додала футлярчик з набором губних помад. Стрижений уже було почав закипати від пережитої зневаги, як курдупель свиснув, свин відійшов від барабана, з усією чемністю подав невдоволеному компенсаційний приз – ключі і документи від жіночого спортивного кабріолета “Порш Каррера 911”, приязно поплескав стриженого і подарував йому сигару.

Запізнілі поривались до сцени, зі сцени йшли потоком замріяні щасливці, у сукнях, у строгих костюмах, з виграними двомісними літаками, океанськими яхтами, а дехто навіть і в домашніх халатах. Декілька молодих жінок дефілювали не без самозакоханої погорди в дорогій білизні.

Тоді Астарот оголосив, що, зважаючи на пізню годину, бізнес рівно за одну хвилину припиняється до завтра, і неймовірна метушня зчинилась на сцені. Свин безперервно крутив барабан, йому підпихали щораз-то більші гроші, аби він видав ще і ще одну безпрограшну білу кулю. Жінки наспіх, без будь-якого вибору хапали взуття, торбини, косметику. Одна, як вихор, увірвалась на вітрину, скинула при всіх, що мала на собі і оволоділа першим, що вдалося прихопити – шовковою, напівпрозорою піжамою, і окрім того, встигла підчепити два тюбики сонцезахисного крему.

Рівно через одну хвилину прогримів вистріл, дзеркала зникли, провалились вітрини, стільчики, килимове покриття розчинились в повітрі, так само, як і намет з барабаном. Останньою зникла височенна гора старої одежі і взуття, і зробилась сцена знову строгою, пустою та голою. Зібрані за лотерею гроші курдупель позапихав у картонну пачку, заклеїв скочем, надписав адресу музичної школи-інтернату, і велів дівиці негайно відправити за призначенням.
І саме в цю мить в перебіг подій втрутилась нова дійова особа.
Виважений, звучний і вельми наполегливий баритон почувся з центральної ложі балкона:

– Бажано було б, пане акторе, аби ви негайно розвінчали перед глядачами техніку ваших фокусів, як оце було обіцяно, зокрема фокус з грошовими папірцями. Бажано також повернути пана Бенгальського на сцену. Доля його неабияк непокоїть наших глядачів.

Баритон належав не кому іншому, як почесному гостеві нинішнього вечора, що прибув з Києва, – Аркадію Аполоновичу Семплеярову, голові всеукраїнської комісії з розвитку державної культури.
Далі буде

POSTUP - ПОСТУП
№ 103 (547), 16
червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Чи наше місто найкраще?
·Папа обідав із найубогішими
·Увага! Брудні вибори!
·Тулуб здався
·Чи були сексоти поміж журналістами?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Сирота байдужий до виборів
·Чи наше місто найкраще?
·Львівщина - найаграрніша
·Нам би трошки спирту...
·Владу тероризують?

НАША СТОЛИЦЯ
·Діти з пасовиська
·Чорні жнива канікул
·Надзвичайна ситуація вимагає відповідних заходів
·Про захист звукового середовища Львова
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Чия голова полетить за Тулубом?
·Кучма побачить Фіделя
·Українська книга матиме пільги
·Справа проти "Хліба України"
·"Варяг" подався до Китаю

ПОСТУП У СВІТ
·Завербований православним архієпископом
·Заарештовано біржову мафію
·Геть "мирний атом"!
·Каспій ділять без Росії
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Газовий вузол
·Airbus контра Boeing
·Банківський сектор стане прозорішим

ФУТБОЛЬНИЙ ПОСТУП
·СВІТ

ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Варшавська опера на львівській сцені
·Українська театральна культура на експорт

СПОРТ-ПОСТУП
·Італія йде далі
·Лучкевич і Броварський продовжили контракти з клубом на два роки
·"Революція" у вітчизняному баскетболі
·Перша чемпіонка Європи - українка!
·Дощова поразка

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Чаювання з Віктором Морозовим у "Цукерні"

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Піраміда обману

ПОСТУП IN MEMORIA
·Тверді мелодії
·Пам"яті Михайла Сороки

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Генрі Мур
·Сальгадо. "Діти виходу"
·Від слів - лише неприємності?
·Відвідайте Болонью
·Лувр холодно приймає примітив

АВТО-ПОСТУП
·Відмовляємося від нафти?
·НОВИНКИ

ПОСТУП З ПРОДОВДЕННЯМ
·МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

КНАЙПИ У ПОСТУПІ
·Львівські шинки

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Спрингстіна не любить поліція
·Майже музичні новини
·ГОРОСКОП