Українізація по-українськи
СИМВОЛІЧНЕ
Мирослава ДОВГАЛЬ
Закінчення. Початок – стор. 1
Віце-прем’єр сподівається, що уряду вдасться контролювати дотримання конституційної норми про державну – українську – мову. “Ми повинні чітко розуміти – державна політика в сфері мови повинна бути цілеспрямованою, послідовною, і не реагувати на будь-які віяння з Москви або ще звідкись. Етнічні конфлікти надзвичайно загрозливі, і ми ніколи не можемо піти на те, щоб їх стимулювати, а навпаки – повинні знайти тут розуміння і не переводити цю проблему на відносини українців з росіянами або українців з представниками яких-небудь інших національностей. Передусім, ми, українці, повинні бути толерантні і терпимі до самовираження інших національностей, які живуть в Україні”,– заявив Микола Жулинський.
Що ж, про толерантність українців говорять уже давно – інколи вона стає анекдотичною. А якщо конкретно, то наслідком її стало продовження русифікації вже після (!) здобуття незалежності. Те саме опосередковано підтвердив і сам віце-прем’єр, змалювавши, зокрема, ситуацію на книжковому ринку України. За його словами, у нас “до загрозливої межі” знизився випуск вітчизняної книжкової продукції.
Микола Жулинський заявив, що ще в березні в доповідній записці на ім’я прем’єр-міністра Віктора Ющенка він повідомляв, що за 10 останніх років щорічний випуск книг в Україні знизився у 10 разів. “За даними соціологів, для забезпечення цивілізованого розвитку суспільства в державі щороку має випускатися 10-12 книг з розрахунку на одного жителя. У нас же випускається сьогодні 0,4 книги на одну людину, в Росії – 3,9, у Польщі – 9,5, у Німеччині – 12 книг”, – зазначив віце-прем’єр з гуманітарних питань. Внаслідок цього і низки інших чинників “ми втрачаємо наш національний інформаційний простір”, – вважає віце-прем’єр, а інформаційний простір натомість “активно і цілеспрямовано завойовується і російською й іншою іноземною продукцією, яка не завжди є високоестетичною, або наповненою гуманістичним змістом”.
На думку віце-прем’єра, вітчизняна видавнича справа та преса опинилися в критичній ситуації і вимагають невідкладних рішучих заходів. За його словами, в уряді розглядається пропозиція про можливість впровадження цільової програми підтримки вітчизняного книговидання та іншої друкованої продукції шляхом виділення на ці цілі бюджетних коштів. Цікаво, яку частку в цьому “вітчизняному” буде становити україномовна продукція.
Та як стало відомо “Поступу” з поінформованих джерел, і ці благородні наміри можуть опинитися під загрозою негації. Певні сили вже тривалий час ведуть спрямовану проти Жулинського кампанію в російськомовних столичних газетах, а тепер вже відверто лунають чутки про швидку відставку віце-прем’єра. Тим часом в Галичині знову посилилися проукраїнські настрої. В Івано-Франківську низка обласних організацій різних партій заявила про нагальну потребу змін: серед стандартного вже набору вимог про українізацію у владних установах, культурі, та освіті, прозвучала також вимога про надання 95 відсотків радіо- та телеефіру для україномовної продукції. У Львові ці питання виносяться на найближчі засідання міської та обласної рад.
А попри всі ці дискусії якось ніхто не помітив, що Державний синьо-жовтий прапор на щоглі над куполом Верховної Ради донині розвівається вітрами під п’ятикутною зіркою встановленою на вершечку шпиля...
|
|
