378 кілометрів справжнього свята
Одна справа при виборі місця відпочинку облизуватися на фотобуклетики, спокушаючись рекламною красою, а зовсім інша – довіряти досвіду людини, котра добре розкуштувала ці принади. Сподіваємося, що працівникам “Поступу” його читачі довіряють. Тому пропонуємо поглянути на перспективи провести літні вакації у Болгарії очима нашого провідного журналіста Катерини СЛІПЧЕНКО.
Зрештою, її відповіді та авторські світлини можуть випередити будь-яке із ваших можливих запитань. Ну от хоча б приблизно такі:
– Катерино, мандруючи світом, можна багато побачити. І коли вже довелося побувати в таких туристичних Мекках, як Париж, Відень, Нью-Йорк, то що може привести у маленьку Болгарію?
– Болгарія – земля, щедро наділена і красою природи, і різноманітністю вражень, які можна отримати, і духмяними фруктами, що гріють свої ніжні боки у променях лагідного сонця. А головне – потрапивши у Болгарію, можна з головою зануритись у лагідні і величні хвилі Чорного моря. Чорне море омиває Болгарію на протязі 378 кілометрів, облямовуючи її береги довгими смугами чистого дрібного піску. Його вода, у порівнянні з іншими морями, є прозорішою, а багатство калієвих, кальцієвих, магнезієвих, хлорних, бромових, сульфатних солей при купанні цілюще впливає на організм.
А як цілюще на цей стражденний, позеленілий під львівськими дощами, вимордуваний вуличними порохами, опромінений моніторами та телевізорами організм впливають затишок зелених вуличок, спокій та тиша маленьких кав’ярень (де добра кава коштує лише 200 левів – приблизно 20 копійок), соковиті персики та п’янкий виноград.
А знамениті болгарські вина, які тут можна купити на кожному кроці в такому асортименті, що навіть після французьких винних погребів тут є що робити. Пам’ятаю, наприклад, теплий вечір, коли на терасі, дбайливо захищеній могутніми гілками фігового дерева, ми їли підсмажену рибу із хрумкою картоплею, солодкими помідорами, запиваючи всю цю розкіш холодним білим вином місцевого виробництва. Знову хочу в Болгарію, де море, сонце, фрукти та вино!
– А чому тоді не поїхати на Лазурове узбережжя, де море – Середземне, фруктів не менше, а вина – то взагалі французькі. Та ще й когось із зірок можна побачити?
– Звичайно, але, крім зірок, там можна побачити ще й “нових русскіх”. Недарма у Сен-Тропе меню тепер друкується і російською мовою також. Тож треба купувати купальник від Діора, стежити за макіяжем та переодягатися по п’ять разів на день. А в Болгарії відпочинок сімейний, спокійний. Можна не думати ні про що, розслабитись повною мірою. Та й деякі болгарські вина нічим не гірші за французькі. Але ж ціни! Пообідати або повечеряти можна за копійки! Пляшка вина коштує десь гривні 3-4 на наші гроші, а пляшка ракії – взагалі дві. До того ж, болгари доброзичливі, їхнє ставлення до туристів нагадує лагідне болгарське сонечко. Якось трапилося, що захворів мій син. Довелося бігти по лікаря. Одразу прийшла молода жінка, лікар із Софії. Поставила діагноз, прописала пігулки – дитина за два дні вже купалася в морі. І все це – за доступні гроші. Та й Чорне море – наше море.
– А тоді чим погані наш Крим або Одеса?
– Нічим не погані. Просто готелі в Болгарії набагато дешевші, а приватний сектор уже давно свої будинки будує з розрахунком на туристів. У нас був окремий вхід, своя тераса, вигоди. Все дуже вигідно і дешево. Та й сервіс у них наразі значно кращий, годують дуже смачно. І уявляєте, в жодній кнайпі не звучить російська попса!
– Але ж валятися на пляжі і ходити по кнайпах упродовж цілого відпочинку досить нудно?
– А навіщо там валятися цілий час? Ми їздили, наприклад, у Варну. Там працює прекрасний дельфінарій з маленьким кафе внизу, де крізь вікна можна спостерігати за кумедними тваринами і пити каву. Можна поїхати в Несебр, що лежить за 40 кілометрів на захід від Обзора та за 37 кілометрів на схід від Бургаса. Це містечко розташоване на скелі, яка поєднується з берегом вузьким перешийком і височіє над морем як казкове видіння. Місто має тисячолітню історію – його заснували у VI столітті греки. Церква Святого Стефана побудована у Х столітті, церква Іоанна Хрестителя – в ХІ-ХІІ. Інші церкви, хоч і невеликі за розмірами, містять цінні середньовічні розписи. Старі, ніби похилені під вантажем років, дерев’яні будиночки надають вулицям міста особливої привабливості.
Та й містечка, які не мають таких цінних пам’яток, теж мають свої чари. Варна з її гамірним портом та музеями (до речі, до неї дуже зручно добиратись, адже, крім автобусних маршрутів, є авіарейси та прямий поїзд), курортна перлина Сонячний Берег, Пріморьє – старовинне місто, засноване також грецькими колоністами, яке багато разів відроджувалось як птах Фенікс, юне місто Бургас із затишним парком та бульварами, маленький гостинний Обзор... Перелік можна продовжувати. Але навіщо, якщо в Болгарії є все, що потрібно і для відпочинку, і для задоволення цікавості.
|
|
