КРАЙ
Президент Леонід Кучма сказав, що не підписує підготовлений 2 місяці тому указ про повну приватизацію обленерго, оскільки вважає, що немає стратегічних інвесторів, які могли б гарантувати ефективну роботу цих компаній. За словами Кучми, попередні заяви на приватизацію енергокомпаній надійшли від однієї компанії США і двох європейських компаній, що працюють в офшорних зонах. “Кому знову в руки потраплять? Тому, хто ставить за мету не відновити нормальну роботу, а висмоктати все, що є в Україні. Така приватизація не потрібна”, – сказав Кучма.
Національна комісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) попередила “Харківобленерго”, “Хмельницькобленерго” й “Одесаобленерго” про можливе анулювання ліцензій на право постачання електроенергії за регульованим тарифом у разі, якщо вони не підвищать рівень оплати електроенергії в оптовий ринок. НКРЕ зобов’язала підвищити рівень оплати електроенергії “Харківобленерго” і “Хмельницькобленерго” до 5 липня, “Одесаобленерго” – до 3 серпня. З початку травня НКРЕ попередила майже всі обленерго про можливе анулювання ліцензії на право постачання електроенергії за регульованим тарифом у разі, якщо вони не підвищать рівень оплати електроенергії оптовому ринку.
Торговий представник США Шарлін Баршевскі прийняла рішення відкласти розгляд питання про включення України до “списку 301” із серпня на грудень, сказано в прес-релізі представництва Білого Дому в Україні. До “списку 301” вносяться країни, у яких не дотримуються права інтелектуальної власності. Згідно з прес-релізом, Баршевскі прийняла таке рішення з огляду на прогрес українського уряду в боротьбі з “піратством” у виробництві й експорті оптичних носіїв (компакт-дисків, CD-ROM-ів і DVD). 5 червня президенти України і США Леонід Кучма і Білл Клінтон зробили спільну заяву, в який, зокрема, сказали про свою згоду з програмою заходів, спрямованих на боротьбу з нелегальним виробництвом і експортом оптичних носіїв. Відповідно до програми, уряд України зобов’язався домогтися прийняття закону, що забезпечує захист американських і інших іноземних записів, зроблених за останні 50 років.
Експортні ціни на вироблену в Україні рослинну олію в травні зменшилися порівняно з квітнем на 10-12% у зв’язку зі зниженням світових цін на цю продукцію. Експерти УАБ вважають, що сезонне зниження світових цін на олію в квітні-травні зумовлене надходженням на ринок соняшника нового врожаю з південноамериканських країн. У результаті експортні ціни на аргентинську соняшникову олію знизилися з 370 доларів за тонну FOB Аргентина за станом на 1 квітня до 285 доларів FOB Аргентина на 1 червня. Порівняно з квітнем-травнем 1999 року ціни на аргентинську соняшникову олію знизилися на 36%. Як зазначають фахівці УАБ, низькі світові ціни на рослинну олію впливають на український ринок більш негативно, ніж збереження експортного мита на насіння соняшника. На їхню думку, різке падіння світових цін зробило реалізацію української соняшникової олії на зовнішніх ринках більш проблематичною.
|
|
