BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 10-11 червня 2000 року |

Суржик для інтелігенції

Роман МАЦЮК

А ось не знаний досі спосіб перекладу на „українську” з ро’сийського способу говорення: ізофонія (ономатопея). До цього часу існувала транслітерація, транскрипція, калькування, поняттєва передача, подібне. Iнтер „винаходить” спосіб передавати ро’сийські фрази, який полягає у формальному наслідуванні їх звучання, безвідносно до логіки змісту. Як сказати по-українськи „времена меняются”? Ві’домо, времена перекладемо як часи, а далі – за співзвучністю до слова меняют – „минають” (Кіт Борис – український кіт, між іншим, мав-би на ймення, мабуть, Му’рко – у реклямному фільмі „Великий Реформатор”). Дарма, що українська мова має власні ідіоми. Часи минати не можуть. Може минати час. Швидко, або помалу. Йти, упливати, текти, проминати, тікати. Часи можуть змінюватися. Час – катеґорія тягла, абстрактно-змислена (чуттєва, по-теперішньому), збірний іменник. Часи – поняття обмежене початком та кінцем, конкретне. Просто „час” існує. Просто „часів” не буває. Українець надовго замислиться, почувши, що часи справді минають. Які саме часи минають? А які їм на зміну наступають? Добрі, злі, спокійні, важкі, тривожні, голодні і т.ін. Бо якщо взагалі часи минуть, то наступить кінець світу. Неспокійно якось... Я тривоживсь два дні. Поки не здогадався, що ідіотична рекляма – всього лиш бездарний переклад з московщи’зни. Враження таке, наче українська телевізія взагалі нічого свого не має. Про швидкість, з якою на телебаченні назви висилань „Сельский час” (година) і „Время Ч” (година, момент часу), з повним спотворенням змісту, попередньо вже закладеного у самих назвах, перетворилися на „Сільський час” (рос. время) та „Час Ч” (рос. период, времена(!)), можна сказати одне: така „оперативність” обернено пропорційна до вміння (а головне – бажання) Iнтера, який керує і працює у телебаченні, придумати щось цікавого хохляцькою мовою. Ще один приклад „ономатопеї”: „природа усталена ”. Якийсь Дмитро зі „Студії-5” мислить чисто по-ро’сийському: устроена, і, під тиском залізної п’яти „українізації”, перше слово, яке йому спадає на язик за умов браку часу на роздуми перед мікрофоном – це українізоване продовження трьох початкових звуків слова „устроена” – замість стандартного в подібних випадках словосполучення: „природа влаштована”.

На місці ро’сийського накапливаться вживають виключно одне-єдине укр. слово накопичуватися (за формальною співзвучністю), хоча відповідно до змісту мало-б ся говорити – назбируватися (копить деньги – збирати гроші); накопичувати та нагромаджувати–теж хороші синоніми, лиш наділені успадкованим значеннєвим відтінком відповідно до свого походження: накладати у кшталті копиці, та, відповідно, стягати докупи, подібно до того, як громадять граблями сіно.

к) Русизми, які звучать огрубленням укр.мови: заривав (закопував) у землю столби (стовпи); ублюдок (виродок, вилупок); час давати двору (драпака, чосу, драла) – синхронний переклад фільму.

л) Трапляється, що природні для укр. мови вирази вухом „цивілізованого” Iнтера сприймаються на „рогато-лохівському” рівні, якого Інтер аж так соромиться, що навіть не може собі дозволити вимовити: „у Нью-Йорку ти ні разу не готувала” (ми кажемо: „жодного разу не варила”); поет написав вірш і його озаглавив (написав вірша і назвав його); Шевченко передрік (провістив) – обидва приклади з „Освітнього”(!) каналу; студія X та студія Y представляють (показують) – „Сто чудес світу”; предстане перед судом (просто стане, або піде під Суд).

м) Стовідсоткове партацтво, зумовлене повною відсутністю чуття укр. мови яка є мовою для Інтера чужою. Маємо приклади русизмів, неприпустимих як за Перших, так і за Других Совєтів, або таких, за які переслідували вже навіть у загальноосвітній школі хрущовських часів: „маленька тваринка стає головною улікою” (тваринка перетворюється в найперше свідчення); дозволили їм уїхати (від’їхати); доля не балувала (не щадила); шайба у ловушці (пастці); як нас приймають глядачі; як він прийме (новину) – „Ренеґат”; ро’сийському принимают відповідає українське сприймають; „приймають” же (гостей, клієнтів) – повії; пострадали від землетрусу (постраждали) – ТСН, 17го серпня 1999 р.; спеціаліст по (кровоносних) сосудах (від судин): Інтери, між іншим, так і вимовляють – „спе-ці-а-ліст”; храм збудований хрестообразно (без коментарів!); загублена природа (змарнована, занапропащена) – „Ґрін піс”; рулєвоє колєсо’ (кермо, керівниця; може бути ко’лесо, або коло керівниці) – „Парк автомобільного періоду”; водородна бомба – програма ТБ для школярів(!); плотини (греблі) – „Освітній(!) канал”; за’суха (посуха, суша, засу’ха); відкриття ігорного бі(!)знесу (грального діла); свідчення успіху приборів на міжнародному ринку (приладів) – диктор радіо; парковка (постій, стоянка); обладнання ще не порозтаскували (порозтягали); бізнес, вигідний для стран-експортерів (газета „Eкспрес”, 22го – 30го травня 1999 р.); пресловута каннська розкіш (славнозвісна) – „Телеманія”; лихо обрушилось на Польщу (впало); „земля лишилась чарівного сну і запалила горобину” (пісня). Слід або співати позбулась, або замінити лібретто – ро’сийські штампи не надаються до укр. пісні; ми говоримо „залишитись без чогось, або залишитись самому чи залишитись десь; мені відомий лише один, до того ж сленґово-фривольний, випадок вживання слова лишитись з прямим додатком: „лишися того ровера”.

Окремо стоїть питання про до-
сить-таки пікантний стосунок деяких коментаторів до тіла держави, у якій живуть, „творять”, і з якої, як-би там не було, користають. Послухаймо: „шкарпетки зроблено на Україні” (зовсім не йдеться про стадіон „Україна” у Львові, на якому довший час розташовувалася барахолка). От якби подібні шкарпетки виготовлялися на Росії, на Англії, чи на Франції – щоб це могло значити?...

Одна річ, яка стосується не тільки лексики: репортери, ведуни, всілякі иньші „масовики-затєйніки”, інтерв’ювери, побільшости не знають, що робити зі словом „пан”. За ілюстрацію дозволю собі тільки один приклад з висилання „Актуальна камера” каналу СТБ. Репортер звертається до п. Міністра Тигипка: „пане Сергію”. Може, варто було-б: „пане Міністре”. Нормально за кожною посадою закріплена якась форма звертання (dignity, rank, standing, position, decency, ethicalness, nobility, merit – це іще не всі синоніми до совкового „товарищ” ): пане Ректоре, пане Iнженере, пане Раднику, пане Перший Міністре, пане Директоре, пане Учителю, пане Вартовий, пане Майстер... потрібно лиш володіти цими трафаретами, знати їх.

Взагалі кажучи, я схиляюсь до
думки, що навмисне ніхто української мови не псує, просто „спеціялісти”, запрошені до редагування українських висилань (або видань, яких, до речі, в процентному відношенні стає все
менше) вже є ущербними від самого початку: освітою, вихованням, браком чуття мови, браком потягу до досконалости, а найважніше – браком зогидження до ро’сийськомовних спотворень первинного українського джерела – зогидження, яке природньо закладене в душі кожного культурного Українця.

Може і не варто було-б втомлювати читача перерахованим вище очевидним безглуздям, якби не один його аспект: усе це – задокументований склад злочину, вчиненого майже на 100% офіційними засобами масової інформації, а в иньших нечисленних випадках – ліцензійними.
Слідкуйте за продовженням

POSTUP - ПОСТУП
№100 (544),
10-11 червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Україна знову з голосом
·Борги погашатимуть... збільшуючи
·Львів без свтіла. Далі буде без води
·Суд над Російською землею

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Нас захищатимуть, як німців
·Діти на дорогах
·Молодь про Чорновола
·Безкоштовний інсулін

НАША СТОЛИЦЯ
·Школи і хабарі
·Три тисячі - за дружину
·Львів без свтіла. Далі буде без води
·Трамваї стануть дорожчими
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Боротьба за ефірний вплив завершилася
·Борги погашатимуть... збільшуючи
·І не буде жодного лівого
·Буде герб і буде пісня.. тобто гімн
·В Україні править "чернігівський клан"?
·Україну роблять звалищем

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Газова катастрофа
·Традиційні банки під загрозою
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·Сьогодні в Бельгії та Голландії стартує фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу
·Німецька преса про футбол

ТУРИСТИЧНИЙ ПОСТУП
·Сам не вдома, а на морі!
·Де відпочиває українська "бізівумен"?
·378 кілометрів справжнього свята
·Відпочивайте за путівками турагенції "Всесвіт"!

АРТ-ПОСТУП
·Шлях до любові, віри та розуміння
·Мистецтво керувати мистецтвом

ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ
·Зиновій Кулик

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП
·Дещо про свободу совісті

НЕРУХОМІСТЬ
·Будинок у кінці Академічної

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Львівські хроніки з минулих літ
·Суржик для інтелігенції

ПОСТ-SCRIPTUM
·КАЛЕНДАР
·EURO-2000. Свято чи трагедія?
·ГОРОСКОП