BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 10-11 червня 2000 року |

Мистецтво керувати мистецтвом

Яка діяльність є суто мистецькою і якими управлінськими методами можна забезпечувати її розвиток?

АРТ-МЕНЕДЖМЕНТ

Зеновій МАЗУРИК

У день завершення семінару про управління у сфері мистецтва, який організувала Львівська філія Української академії державного управління при Президентові України за підтримки Британської Ради, один із ведучих семінару професор Ноел Вітс розпочав свою бесіду з учасниками із вражень від опери Дж. Пучіні “Флорія Тоска” у Львівському театрі опери і балету, яку він мав нагоду слухати напередодні. “Трагедію людей мистецтва через жорстокість і підступність жандарма Скарпіа,– розпочав свою розповідь проф.
Н. Віте, – глядачі сприймають аплодисментами. І аплодують саме Скарпіа. Бо музика Пучіні надає простому сюжету таких різноманітних і тонких чуттєвих забарвлень, які викликають глибокі емоційні переживання глядачів. Цю оперу можна, напевно, послухати і вдома у записаному на компакт-диску бездоганному виконанні визнаних майстрів оперного мистецтва. Але тільки у залі можна пережити живу подію, набути нового почуттєвого досвіду, розширити межі свідомості. Хоча може і не бездоганним був оркестр, і не завжди на найвищій висоті були солісти. Але тільки у залі театру ми разом із глядачами знову змогли пережити трагедію Тоски, відчути гордість львів’ян за своїх артистів, свого славетного земляка у головній партії, за свій театр. І ми самі перейнялись цими для нас новими почуттями. Ми набули нового досвіду, наповнились новими почуттями...”

А за короткий час перебування у Львові учасники семінару часто переживали такі почуття у музеях, на вулицях, у ресторанах, у замках в Олеську, Підгірцях і Золочеві. “Ваше місто,– ділився далі враженнями англійський професор, – ніби спеціально створене для фестивалів. У жодному місті світу я не зустрічав такого чудового простору для фестивалів”. А варто зазначити, що проф. Н.Вітс є куратором багатьох міжнародних театральних фестивалів.

Свій компліментний вступ проф Н.Вітс завершив запитанням до учасників семінару: “А чи знаєте ви, що вам треба робити, щоб через 10 років я захотів приїхати до вас знову і зміг набути такого досвіду, як ніде у світі? За комп’ютером чи за авто нового покоління до вас навряд чи поїду”.

І після короткої паузи відповів: “Треба навчити нове покоління творити і сприймати мистецтво. Кожна дитина в школі повинна мати змогу контактувати з різними формами мистецтва, пробувати себе в різних жанрах. Це мусить бути обов’язковою частиною навчання кожної дитини. І за це треба боротися”.

Цю відповідь можна вважати синтезою семінару. Власне семінар – це спроба знайти відповіді на питання збереження і розвитку сфери культури в сучасних умовах, відповідні науково обґрунтовані, відповіді, які опираються на досвід фахівців. Саме освіта при цьому відіграє роль провідну і в тому, щоб виховувати потреби у спілкуванні мовою мистецтва й навчити користуватися цією мовою, і в тому, щоб дати необхідні знання для поширення мистецтва, організації мистецького творчого процесу.

Семінар розпочали із вступної лекції др-а Джона Елсома “Мистецтво і суспільство”, в якій він ознайомив з основними рисами “висхідної” і “нисхідної” моделі управління і звернув увагу на дуже важливе питання визначення меж мистецької сфери, тобто, яка діяльність є власне мистецькою і якими управлінськими методами можна забезпечувати її розвиток.

Ми звикли до “нисхідної” моделі управління. Тому нарікаємо тільки на керівних осіб, Президента, міністра, начальника, і чекаємо від них правильних рішень, розподілу бюджету, збільшення видатків. Уся інфрастуктура культури залежна від органів управління і чекає на зміни, або шукає можливості вплинути так, щоб “вибити” для себе трошки більше, хоч і за рахунок колег. Часто незадоволення станом у сфері культури обмежується сльозливою констатацією кризових явищ і критикою тих же керівників-бюрократів. Про організовані активні імпульси з низу, тиск на владні органи, формування структурованих інституцій для впливу на культурну політику на основі аргументованих пропозицій поки що не йдеться.

Д-р Дж.Елсом зачепив і дуже важливе питання, яке стосується межі мистецької сфери. Тобто те, яку діяльність можна вважати мистецькою. Це визначально впливає на методи і механізми політичного, економічного впливу на сферу мистецької діяльності як на джерело творчого потенціалу суспільства.

Проф. Майкл Хічкок з університету Північного Лондона зупинився на питаннях культурної ідентичності й культурної спадщини, зокрема на розвитку музейництва та його зв’язку з культурним туризмом. Він пояснив глибинні взаємозв’язки між ідентичністю і культурною спадщиною, яку кожне покоління інтерпретує інакше на основі нових знань і досвіду. Або як у нашому випадку “нове покоління радянських людей” з розмитою ідентичністю (як культурною так і духовною) не відчуває себе відповідальним спадкоємцем культурних цінностей, нехтує цією спадщиною, що приводить до деградації суспільства.

Таку культурну, національну, регіональну чи локальну ідентичність створює або розвиває мистецтво, особливо при професійному управлінні як сферою загалом, так і окремими елементами інфраструктури цієї сфери.

Ось, наприклад, такий звичний елемент інфраструктури як музей, який бере свій початок від храму муз в еллінській Александрії. За свою довгу історію музей переживав трансформації концепцій збирання, збереження й експонування предметів культури. Сучасні публічні музеї – це джерела наукових знань і духовного досвіду. Останнім часом європейські музеї щораз більше використовують нову методику освітньої діяльності, яку позначають терміном едютейнмент (education + entertainment; навчання + розвага, гостинність). А щоб навчати своїх гостей розважаючи, музей повинен мати відповідні ресурси, і насамперед кадрові.

Про роль музеїв у сучасному місті може свідчити розповідь проф. М. Хічкока про те, як міська влада Глазго вирішила заощадити міський бюджет, велівши закрити на один день усі музеї міста. За підрахунками незалежних експертів така економія принесла для міста (готелі, ресторани, магазини, кемпінги, автозаправки тощо) 3,5 млн фунтів стерлінгів збитків. Як же ж часто у нас заощадження на культурі приводять до втрат, які годі полічити. Бо серед наших керівників-прагматиків нема фахівців здатних стратегічно прогнозувати і передбачати соціальні кризи, до яких приводить нинішня культурна, чи радше антикультурна політика.

Однією із важливих форм мистецької діяльності, яка посилює локальну культурну ідентичність, пробуджує почуття гордості горожан за своє місто є фестивалі. Про особливості управління ними говорив проф. Н. Вітс. Це не тільки можливість для спілкування митців і глядачів, обміну й апробації творчих ідей, але також спосіб створення позитивної маркетингової ситуації як для мистецького продукту, так і для супутньої продукції, послуг, активізації туризму.

Якщо розглядати продукт культури з економічної точки зору, то він завжди є товаром вітчизняного виробництва і предметом експорту, мотивацією для подорожі і збагачення новим досвідом. Ці всі дії може супроводжувати активний товарообмін.

Так туризм, йдеться і про культурний туризм, є найприбутковішим сектором у багатьох країнах світу. А привабливого для туристів продукту у нас багато, необхідно створити додану вартість і налагодити міжнародний обмін. Ось для цього й потрібні фахівці з спеціальними знаннями, яких у нас не готує жоден навчальний заклад. (Шоумени й іміджмейкери з-під крила “Юного Орла” – це спеціалісти з іншої сфери, не мистецької.) Потрібні люди пристрасні, чутливі до змін, зі знаннями і вміннями створити умови для вільного руху творчих ідей, мистецьких продуктів, ресурсів, фахівців з управління, кураторства, обслуговування мистецького процесу. Такі фахівці повинні мати знання про фінансову справу, про маркетингову діяльність, про організаційну поведінку людей, про можливості теле- радіомовлення, про інформаційні технології, про авторські права і, звичайно, про особливості економіки культурної індустрії, про культурне планування, і все це у європейському контексті. Такі фахівці зможуть ухвалювати аргументовані пропозиції і впливати на судження і рішення інших.

Світ мистецтва змінюється з такою ж швидкістю як й інші сфери людської діяльності. Щоб створювати сприятливі умови для нового творчого мислення, треба адекватно реагувати на ці зміни. І насамперед повинна реагувати вся система освіти. Освітні програми мають бути адекватними до світу культури. Мистецька освіта повинна реагувати на зміни в театрі, хореографії, в музиці, образотворчому мистецтві. Університети мають відстежувати потребу нових знань у сфері культури. У цьому велика роль особистостей. Учителів, довкола яких гуртуються учні, формуються школи. Суспільні і державні структури мають дбати про умови для таких творчих особистостей. Адже, як сказали під кінець свого перебування у Львові гості з Англії, досвід набутий ними тут – це результат діяльності творчих людей, які творять Україну. А проф. Н.Вітс зауважив, що помилкою всіх посткомуністичних держав є, на його думку, те, що енергію змін вони намагаються знайти у сфері економіки, а не культури, яка розвиває креативну здатність людини.

Яка ж користь від цього семінару? Уже тепер можна сказати, що семінар дав поштовх і підґрунтя для здіснення кількох проектів. Так Львівська філія Академії державного управління готується до введення спецкурсу з управління у сфері культури і туризму. У Львівському палаці мистецтв спільно з компанією “Вертеп” започатковано проект “Артмедіаклуб” , який має розвинутися у вузол мистецької мережі, як горизонтальної, неієрархізованої структури для обміну творчими ідеями й інформацією за допомогою нових інформаційних технологій. Це можливість інтерактивного зв’язку з європейськими мережами як вільними федераціями осіб та організацій, пов’язаних спільними інтересами.
Міністерство культури (на семінарі був присутній представник Міністерства) має намір провести семінар з питань сучасного музейного менеджменту з участю проф. М.Хічкока, та інших фахівців з різних країн, які мають досвід у навчанні менеджерів музеїв. Та головне, відбувся діалог творчих людей, розширилось їхнє світобачення. Продовження цього діалогу породить нові творчі думки, а їхнє втілення змінить світ на краще.

POSTUP - ПОСТУП
№100 (544),
10-11 червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Україна знову з голосом
·Борги погашатимуть... збільшуючи
·Львів без свтіла. Далі буде без води
·Суд над Російською землею

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Нас захищатимуть, як німців
·Діти на дорогах
·Молодь про Чорновола
·Безкоштовний інсулін

НАША СТОЛИЦЯ
·Школи і хабарі
·Три тисячі - за дружину
·Львів без свтіла. Далі буде без води
·Трамваї стануть дорожчими
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Боротьба за ефірний вплив завершилася
·Борги погашатимуть... збільшуючи
·І не буде жодного лівого
·Буде герб і буде пісня.. тобто гімн
·В Україні править "чернігівський клан"?
·Україну роблять звалищем

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Газова катастрофа
·Традиційні банки під загрозою
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·Сьогодні в Бельгії та Голландії стартує фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу
·Німецька преса про футбол

ТУРИСТИЧНИЙ ПОСТУП
·Сам не вдома, а на морі!
·Де відпочиває українська "бізівумен"?
·378 кілометрів справжнього свята
·Відпочивайте за путівками турагенції "Всесвіт"!

АРТ-ПОСТУП
·Шлях до любові, віри та розуміння
·Мистецтво керувати мистецтвом

ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ
·Зиновій Кулик

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП
·Дещо про свободу совісті

НЕРУХОМІСТЬ
·Будинок у кінці Академічної

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Львівські хроніки з минулих літ
·Суржик для інтелігенції

ПОСТ-SCRIPTUM
·КАЛЕНДАР
·EURO-2000. Свято чи трагедія?
·ГОРОСКОП