Михайло Гладій: До землі нарешті прийшов реальний власник
– Пане Михайле, ви, як віце-прем’єр-міністр України з питань АПК, вважаєте, на якому етапі проходить нині реформування аграрного сектору України?
– Ще недавно я згадував, що на всю Україну нереформованими залишаються три колективних селянських підприємства. На сьогоднішній день я з превеликим задоволенням можу повідомити, що нарешті на Україні на 100% реформовано усі КСП. Після реформування з 10600 господарств у нас стало майже 13 тис. Укладено договори оренди на земельні паї з новими власниками, а також видано 300 тисяч державних актів на приватну власність на землю. Міністерство аграрної політики вважає це першим етапом реформування аграрного сектору. Другим етапом буде створення організованого і сприятливого ринку, який би допоміг селянину за більш об’єктивними й еквівалентними цінами продавати свою продукцію і цей етап припаде на другу половину року.
У рамка першого етапу на Львівщині у Кам’янсько-Буському районі було проведено перший ярмарок-аукціон живої рогатої худоби. Результати проведеного аукціону перевищили всі сподівання. Фермери мали змогу продати привезену на аукціон худобу за цінами на 30% вищими, аніж у перекупщиків. Задоволеними залишились і брокери м’ясокомбінатів, котрі мали змогу скупити велику кількість худоби за прийнятними цінами. На аукціон було запрошено представників управлінь агропромислового комплексу різних областей для ознайомлення з організацією та проведенням ярмарків-аукціонів, а також роботою дорадчих служб.
– Які основні завдання міністерства з питань АПК у допомозі реформованим господарствам?
– Перед реформованими сільськогосподарськими підприємствами зараз стоять три основні завдання. Перше, це повністю забезпечити реструктуризацію господарства, сформувати систему сільськогосподарської дорадчої служби з тим, щоби кожному фермеру, кожному приватному підприємству, кожному господарству надавати консультаційну допомогу у їхній діяльності і основне завдання сформувати інфраструктуру аграрного ринку. Для цього прийнято рішення: в державі і у кожній області зокрема, в кожному районному центрі, де сформовано таке господарство, створювати при обласних, районних адміністраціях такі дорадчі служби. Ще одним завданням є забезпечення надійного, об’єктивного моніторингу аграрної реформи. Готується постанова Кабінету Міністрів, згідно з якою передбачається технічне і технологічне переоснащення сільського господарства за рахунок довготермінового кредитування. Це буде одним із найскладніших завдань, що стоять перед нами.
Зараз міністерство аграрної політики підготувало проект постанови Кабміну про механізми списання заборгованості перед бюджетними позичками реформованих господарств і готується відповідний документ про забезпечення реструктуризації боргів реформованих господарств, колишніх колективних господарств перед комерційними структурами.
– Які результати цьогорічної весняно-польової кампанії?
– Згідно з прогнозами, засіяно 13,1 млн. га земель і це на 400 тис. більше ніж у минулому році. На мою думку, цьогорічна весняно-польова кампанія пройшла більш організовано ніж у минулі роки. І важливим фактором є те, що у цьому році господарями землі є приватні власники, тому кардинально змінилося ставлення як до організації праці, так і до самої землі. На мою думку, така форма власності більш живуча і працездатна і яскравим прикладом є той факт, що без зайвого галасу і впливу урядових структур вдалося обробити і засіяти землі. Правда є проблеми іншого характеру – це погодні умови. Висока температура повітря, що вже тривалий час зберігається в Україні, сприяє розмноженню шкідників та швидкому росту бур’яну. Дуже пошкоджено цукровий буряк довгоносиками, які неймовірно розмножились за останній період.
– Яким чином фінансувалась у цьому році весняно-польова кампанія і скільки вона коштувала?
– Було три джерела фінансування: перший – кредитні ресурси комерційних банків і ця сума становить понад 500 млн. грн., з них близько 380 млн. грн було вкладено у сільське господарство. Також внутрішні інвестиції власників землі, майна і внутрішні інвестиції промислового капіталу. Весняно-польова кампанія цьогоріч коштувала приблизно 1,5-1,8 млрд. грн. Я думаю, що ми ще довго будемо вивчати феномен 2000 року – нетрадиційне надходження коштів у порівнянні з минулими роками, коли, як відомо, усе фінансувалося з державного бюджету – як лізінгом так і прямим вливанням коштів з бюджету.
– Чим характерна нинішня ситуація в агропромисловому комплексі?
– Якщо проаналізувати ситуацію у всій Україні, то з впевненістю скажу, що колоритний. Через надмірну спеку на Півдні і частково на Сході – страшна посуха, тоді як на Заході та Півночі сприятливіші погодні умови. Що стосується передбачень, то протягом цього тижня будемо збирати прогнозний баланс у всіх областях і лише тоді буде видно реальну ситуацію. Хоча у кожній області свої проблеми. Дуже складна ситуація у Харківській області – за підрахунками комісії, до складу якої входили керівники і фахівці міністерства АПК, уже завдано стихією близько 100 млн. грн збитків. Складна ситуація в Луганській області і це вже четвертий рік – ми вже вагаємось, чи варто взагалі займатися посівами культур в такому обсязі як це робиться там. Проблеми зараз переживають Херсонська і Донецька області. За попередніми розрахунками сільському господарству в Україні вже завдано збитків на 450 млн. грн. – це не завжди безпосередні втрати, але й загублена вигода у майбутньому.
– Незабаром новий етап – жнива.
– Я вважаю, що підготовка до жнив і збирання сільськогосподарської продукції проходить планомірно. Зросту цін на пальне немає і всі бачать, що навіть незважаючи на всі прогнози, з 1 червня ціни не зросли. Кабінет Міністрів подав законопроект щодо пального, де будуть вводитися пільги і я думаю, що нам вдасться втримати стабільні ціни, але при умові, що не підніметься світова ціна на нафту. А поки що всі умови для стабільної ціни на світлі нафтопродукти є. За п’ять місяців цього року майже на третину скоротилось використання світлих нафтопродуктів у сільському господарстві, а електроенергії на 26%. Це свідчить про те, що до землі прийшов реальний власник, реальний господар і він починає економити, а не розкрадати як електроенергію, так і нафтопродукти. І ми чекаємо, що цей власник уже не буде продавати свою продукцію за півціни невідомо кому, як це було в минулих роках. На мою думку, саме приватний власник може оздоровити цю галузь і в майбутньому саме він буде диктувати ціни на продукти на ринку.
Існує певна проблема з кількістю техніки для збору врожаю, але міністерство аграрної політики робить все для того, щоби вирішити цю проблему. Зрозуміло, що на рівні Кабміну ніхто це питання ставити не буде. Днями Кабміном буде підписано постанову про надання 175 млн. грн для отримання пільгового кредиту сільському господарству. І я думаю, що ми використаємо ці 175 млн. грн для отримання кредитів під збирання зернових.
P. S. Подякувавши віце-прем’єру за розмову, мимоволі задумалась – у цивілізованих державах сільське господарство теж працює у пільговому режимі.
Там держава, захищаючи власних селян-фермерів, своїх споживачів, надає пільгові кредити, дотує технологічні процеси, щоб вітчизняний виробник витримував конкуренцію, забезпечує підвищений соціальний захист мешканців села, щоб умови їхнього життя не відставали від городян. Колись може і у нас до цього дійдуть. Та основне, щоб був сильний, незалежний, середній клас на селі – міцні господарі, які знають чого вони хочуть, і вміють постояти за власні права.
|
|
