BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX червня 2000 року |

Панорама чистого жанру

“Лицем в лице –
обличчя не зобачиш...”
Є виставки, просто-таки приречені на успіх. І секрет цього доволі простий. Насамперед, цікавість може викликати ім’я ґеніального майстра, хоч, правду кажучи, “лейбами” світової слави Львів не часто може втішатися. Ну не спорудив у нашому місті своєї філії Музей Гугенгайма, ну не спромігся Львів власними силами на музей сучасного мистецтва, –. то що ж марно розпачувати? Значить нафіґ воно нам потрібне – всі ті ґеніальні шедеври й мистецтво, яке залишається незапитаним.

У такому випадку глядацьку публіку можна впіймати на гачок цікавості до неї ж самої. Це стопудова ознака філістерського суспільства, яке мало цікавиться тим, як митець зображає. Головне, кого й що він зображає. Якоїсь витонченої рефлексії тут годі шукати. Радше елементарний нарцисизм, замилування самим собою. Отож, така виставка, як “Парсуна”, організована Львівською спілкою художників України в рамках фестивалю “Pаst-moderne”, уже в самій концепції містила зерно спровокованої цікавості. А за зацікавленням убачався успіх. Однак , чи справді успішною можна назвати цю виставку, яка явно адресована не для мізантропів?

До певної міри так. Бо попри те, що її не супроводжувала галаслива реклама, та й саме відкриття з якихось причин було відтерміноване адміністрацією Палацу мистецтв, – на відкритті таки була класна тусня. Цікаво було спостерігати, в якому кутку скупчується більше люду, тобто твори якого художника мають більший резонанс. Таких острівців (не враховуючи фуршетного столика з винами) було кілька. Причому, явно не біля шедеврів лауреатів державних премій... Та найбільшою перевагою цієї виставки була гомогенність жанру, чистоти якого особливо ревно дотримувалися організатори.

Як зізнався знаний художник
Юрій Кох, він зумисне наполягав на поверненні в експозицію робіт, що були відхилені через смакове несприйняття куратора. Властиво через цю принциповість мистецтвознавці можуть розкошувати: перед ними розгортається правдива панорама сучасного львівського портрета як жанру. А отже, є можливість зіставляти, порівнювати, класифікувати ( на критику сподіватися, напевно, не доводиться).

Хоч були й такі прискіпливі оглядальники, які воліли б, аби куратор – заступник голови ЛСХУ Ганна Друль – представила виставку, сформовану на власний смак, навіть, коли б для цього довелося викинути дві третини експонатів, – нехай би творів було менше, але ґустовніше вибраних. Бо в тому вигляді, якою є експозиція тепер, вона нагадує базарні ляди. Хоча відомий львівський фотограф, який успішно працює в жанрі портрета, а в душі є художником – Роман Ратушний вважає, що так різко протиставляти “базар” і “мистецтво” не варто: “Я дотримуюся тої думки, що коли в нашому середовищі хтось щось спромагається робити, то це вже гідне похвали. “Базар” же надає свободу вибору. А без цієї свободи жодне “мистецтво” існувати не може”.
А на думку автора дещо консервативної експозиції мистецтвознавця
Андрія Дороша, такі виставки треба робити періодично, тому, що це свідоцтво епохи: “Ця експозиція показує нас такими, якими ми стали за останні 10 років, як змінилося наше бачення тих подій, свідками яких нам випало стати. Власне центром експозиції я недарма зробив Сурмая, який фактично подає нам одну з можливостей, якими ми можемо стати. А поруч із його творами цілком зумисне розміщено також дуже перспективного художника Володимира Стасенка, який пропонує свою альтернативу нашого майбуття. Власне це “або- або”: або ми будемо такими, як пропонує Сурмай, або ми будемо такими, як пропонує Стасенко. Володимир є досвідченішим митцем і, відповідно, він дає виваженішу концепцію бачення світу. Але виставка показова тим, що вона розставляє акценти: хто є “ху”.

Представлені такі вічні теми, як художник і його родина, мистецьке коло (правда, не дуже рясно тут літераторів і артистів), натомість зовсім немає військовиків. Ми маємо 2 шляхи розвитку: еволюційний і революційний. Революційний висуває героїв, еволюційний – комбінаторів. Причому доволі дрібних, бо Великий комбінатор був особою навіть у чомусь симпатичною, а тут комбінатори власне такі собі... Відповідно, це знаходить свою інтерпретацію в художників, яким нецікаво малювати нецікавих людей, хіба що тільки для заробітку, але це вже зовсім інша пісня, про яку варто говорити окремо.
І коли художники можуть собі дозволити ще якісь експерименти, бо їхній процес творчості є порівняно не такий вже й матеріаломісткий, то скульптори, які є цілковито залежні від замовника, бігають по колу в осоружній соцреалістичній традиції, ніби на світі не було не те що Гаргальо і якихось скульпторів 20-30-их років, а взагалі, буцім все мистецтво завершилося на світосприйнятті молодого Бурделя чи молодого Майоля. Львівські скульптори в такому плані ще досі працюють і ніяких перспектив не видно. Нема такого, щоби хтось у скульптуру замість ока вставив олов’яний ґудзик. Про те не може бути й мови! І не спадає їм таке навіть на думку!

Графіки цілковито зіґнорували участь у цій акції. Тому що вони всі працюють на зарубіжні виставки. Адже простіше послати на міжнародне бієнале якийсь там натюрморт чи екслібріс, аніж вимордовувати портрет якоїсь людини, тим паче, коли цю персону не знають на тих міжнародних виставках. Тільки один представник старшого покоління – Дуфанець, як той невимерлий мамут, представлений тут естампною графікою. А загалом фактично графіка ледве животіє. В цілому виставка відображає ті тенденції, які в нас відбуваються...”

А коли це справді так, то цікавою є характеристика цих тенденцій у вустах особливо радикального за поглядами Дмитра Стецька, який із дружиною приїхав спеціально на вернісаж із Тернополя. Цей принциповий антагоніст Спілки художників сумовито зазначив: “Якщо робити аналіз, то одразу випливе на поверхню неспростовний факт ( і це особливо важливо усвідомити академічним викладачам, щоб знати куди і як скеровувати навчальний процес у майбутньому), – такого поняття як “львівська художня школа” зараз не існує. Тут є купа відгомонів різних напрямків, але того, що знаменував би кінець XX століття, немає! То є свідчення повного нуля, з яким ми підійшли до початку III тисячоліття. Біда в тому, що Львів становить собою дуже замкнене середовище.
Якщо Україна назагал трималася традицій реалізму (чи соцреалізму), то Львів завжди плекав декоративно-образотворчий напрямок. Але того, що називали “львівська школа” у 30-х чи навіть 60-х роках, тепер нема. Львів утратив своє неповторне обличчя. Шкода, але його портрет тепер невиразний”.

POSTUP - ПОСТУП
№99 (543), 9
червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Ледь незагинув Горбачов
·Британського генерала вбило "17 листопада"
·Два Microsoft і один Гейтс
·Львів знову без світла
·Україна хоче свою частку СРСР

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Гарячої води не буде довго
·Влада хоче взятись за українізацію
·Ціни ростуть, зарплати не падають
·Міліціонера вбили його ж зброєю

НАША СТОЛИЦЯ
·Там, де мене не чекають
·Львів знову без світла
·Проблеми, мабуть, тільки починаються
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Юлія Тимошенко ще віце-прем"єр
·Контрабандисти полегшено зітхнуть
·Україна забула про ВІЛ-інфікованих
·"Громада" захищає Лазаренка
·Агафонова нарешті розглядатимуть
·"На захист Конституції, демократії, парламентаризму"

ПОСТУП У СВІТ
·Чеченки-камікадзе
·Протест обдурених вкладників
·Остання надія - на арабів
·Британського генерала вбило "17 листопада"
·Ізетбегович пішов у відставку
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Цукор уже не подорожчає
·Два Microsoft і один Гейтс
·СВІТ

АРТ-ПОСТУП
·Дітям - від дітей
·Панорама чистого жанру
·Чорно-білі світлини таємниць Японії

СПОРТ-ПОСТУП
·"Карпати": чергова втрата очок
·ДО СТАРТУ ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ ЗАЛИШИВСЯ 1 ДЕНЬ
·СПОРТ-БЛІЦ
·Тут зростають майбутні гросмейстери

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Михайло Гладій: До землі нарешті прийшов реальний власник

ТВОЕ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Феміда із заплющеними очима

ПОСТАТІ У ПОСТУПІ
·Вічний президент

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Сер Джон Еверет Міллес. МЕРІАН
·За лаштунками конкурсів
·Типово англійська пристрасть
·Міро прагнув зрозуміти очеретину

АВТО-ПОСТУП
·СП АВТО-ЗАЗ-DAEWOO у Львові
·НОВИНКИ

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Майстер і Маргарита
·Суржик для інтелігенції

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Як починалися басейни
·ГОРОСКОП