Цукор уже не подорожчає
ПАРЛАМЕНТ
Тарас СМАКУЛА
Верховна Рада вчора з третьої спроби нарешті схвалила закон про пільговий імпорт 260 тис. тонн цукру-сирцю. Так завершилось протистояння між захистом вітчизняного виробника та ростом цін на цукор в країні.
І це після того, як ціни на цей продукт у роздрібній мережі минулого тижня зросли у порівнянні з квітнем на 8-38% і склали в середньому по Україні 2,43 грн./кг у магазинах і 2,3 грн./кг на ринках.
“Фізично цукру не було”, – кажуть торговці цукром. І пояснюють: “Дешевий цукор закінчився. А потім прикрили ввезення контрабандного білоруського. От ціна і пішла”.
Спробуємо розібратися у ситуації, що склалася.
Насамперед причини зростання цін треба шукати в результатах минулорічного врожаю. Хоча – що тут особливо шукати? Врожай цукрового буряка і, відповідно, виробництво цукру протягом останніх трьох років постійно зменшується. Так, у 1999 році аграрії обробили 1042 тис. га цукрового буряка, з яких зібрали близько 900 тис. га, отримавши 13 890 тис. тонн буряка. З нього виробили 1,63 млн. тонн цукру, що на 235 тис. тонн менше (13%), ніж у 1998 році. А ємність цукрового ринку, тобто кількість цукру, потрібна українцям для споживання, оцінюється в 2 млн. тонн.
Але сталося, і немає на те ради – потрібно якось виходити з ситуації дефіциту. Як виходить з цього орієнтована на ринок економіка цивілізованої держави? Правильно: те, чого не вистачає, різними шляхами – чи то централізовано державою, чи то комерційними структурами, якщо вона не в стані цього зробити, – завозиться в країну.
Щось подібне було і нас. Три роки підряд цукор-сирець централізовано завозили в державу, і от цього року найшла коса на камінь, а тому, відповідно, почалася контрабанда цукру. Потім її прикрили і захотіли цей процес легалізувати.
Для тих, хто споживає цукор лише в готовому вигляді, пояснимо – існують два варіанти насичення українського ринку цукром. Перший – готовим цукром, який здебільшого завозять з Білорусі або з Польщі. Другий – сировиною, яка потребує ще певної переробки на цукрових заводах України, – так званим цукром-сирцем. Другий нібито вигідніший, бо його легше контролювати, а окрім того, завантажуються виробничі потужності цукрозаводів. Тут географія завезення значно ширша – ті ж самі Білорусія і Польща плюс, як кажуть трейдери, країни Латинської Америки.
І от двічі Верховна Рада відхиляла закон про пільгове ввезення цукру-сирцю, аргументуючи це захистом вітчизняного виробника. Почалися довгі дискусії, а тим часом ціни зрушили з місця. Можлива причина цього в тому, що в умовах дефіциту завжди зростає ймовірність добре заробити. От депутати під гаслом захисту вітчизняного виробника і захищали чиїсь інтереси і, відповідно, збільшували свої заощадження
Дуже добре характеризує ситуацію поведінка цукрозаводів. Офіційно виступаючи проти імпорту цукру-сирцю в Україну, вони одночасно подали заявки на одержання квоти на переробку сирцю для своїх заводів обсягом понад 1 млн. тонн.
“Ведуть подвійну гру. З одного боку, намагаються кожен для себе вибити весь обсяг квоти на імпорт сирцю – 260 тис. тонн, і тут же протестують проти завезення”, – каже анонім з Мінагрополітики. Хоча незрозуміло, проти чого тут протестувати, якщо сировини, тобто буряка для того, щоб його переробити в цукор, просто фізично не існує.
І тільки після того, як Кабмін зменшив обсяги ввезення з 350 до 260 тис. тонн і збільшив мито з 1 до 5 євро за тонну (звичайна ставка ввізного мита на цукор-сирець – 300 євро за тонну), Закон прийняли. Хоча можна припустити, що депутатів більше налякала перспектива стрімкого подорожчання цукру в країні, аніж запропоновані урядом зміни.
Що ж із цукром буде далі? На тлі “надзвичайних” успіхів українського сільського господарства перспективи доволі непогані.
В кінці минулого – на початку цього тижня оптова вартість цукру стабілізувалася на рівні 2100-2200 гривень за тонну. Причина – прийнятий Закон. Інша причина – пішов контрабандний цукор. “Імпорт зростає. З Білорусі, Польщі”, – поділився радісною новиною представник компанії “Кумир”. Ще один чинник стабільності – ймовірний продаж цукру з держрезерву.
Цього тижня нам обіцяють вирівняти ціну цукру і в роздрібній торгівлі. У середньому по Україні, за офіційною версією, вона не перевищить 2,5 грн./кг.
За іншою версією, оприлюдненою представником однієї з компаній, яка торгує цукром, – “більше 3-3,3 гривень за кілограм не буде”.
А більш далека перспектива, знову ж таки, не найкраща. По-перше – навряд чи цукру дозволять впасти в ціні: це невигідно трейдерам. Окрім того, уряд для захисту вітчизняного виробника обмежив кількість цукру, яку можна продавати на внутрішньому ринку: з 1 вересня 2000 року по 1 вересня 2001 встановлена квота – 1,6 млн. тонн i мінімальна ціна – 2 грн. за 1 кг.
По-друге – Закон про пільгове ввезення діє лише до вересня цього року, а згідно з прогнозами Держдепартаменту продовольства, очікуване його виробництво з урожаю-2000 не перевищить 1,35-1,4 млн. тонн.
За даними голови цього департаменту Леоніда Сваткова, частина посівів загинула через заморозки, засуху, частина – через шкідників. А тому Мінагрополітики вже зараз попереджає – врожай цукрового буряка буде ще менший, аніж минулого року.
|
|
