СВІТООГЛЯД
БРЮССЕЛЬ. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон заявив, що члени Північноатлантичного альянсу повинні збільшити свої оборонні бюджети для забезпечення належної обороноздатності... За словами Робертсона, на папері європейські члени НАТО мають у своєму розпорядженні 2 мільйони вояків, проте їм ледве вдалося зібрати 50 тисяч солдатів для врегулювання косовської кризи. Робертсон заявив, що європейські країни не докладають досить зусиль для зміцнення безпеки. Учасники наради повинні обговорити шляхи покращення військових можливостей НАТО.
ТОКІО. Президент США Білл Клінтон прибув у Токіо на жалобну церемонію прощання з колишнім прем’єр-міністром Японії Кейдзо Обучі. Відразу після прибуття президент США зустрівся з нинішнім прем’єр-міністром Японії Йосиро Морі. За 30 хвилин вони обговорили план майбутнього саміту промислово розвинутих держав, на якому будуть присутні і представники Японії, а також торгівлю телекомунікаційними послугами між двома країнами.
УСТЬ-КАМЕНОГОРСЬК. Суд у Казахстані оголосив остаточний вирок учасникам терористичного угруповання, що мало на меті повалити конституційну владу в регіоні, утворити Алтайську автономію та приєднати її до Російської Федерації. 19 листопада 1999 року цей задум зірвали місцеві правоохоронні органи, що заарештували змовників. Серед них 11 російських громадян, 1 казах, 1 громадянин Молдови. Лідер сепаратистів Віктор Казимирчук засуджений до 18 років тюремного ув’язнення, а решта членів групи одержали від 10 до 17 років в’язниці. Підсудні заявляють, що вони невинні і планують подати апеляцію.
БЕЛГРАД. Уряд Союзної Республіки Югославія поставив у Раді Безпеки питання про виведення підрозділів багатонаціонального миротворчого контингенту КFOR із Косово. Про це повідомив прем’єр-міністр СРЮ Момир Булатович в інтерв’ю державній телерадіокомпанії. За його словами, “Белград наполягає також на поверненні в Косово підрозділів Югославської армії та поліції з метою захисту сербського населення та представників інших національних меншин”.
ВАРШАВА. Польський парламент усунув останні перешкоди на шляху схеми, що дозволить громадянам країни ознайомитися зі змістом таємних матеріалів, які на них збирали органи безпеки Польської Народної Республіки. На посаду керівника Інституту національної пам’яті призначено незалежного сенатора, юриста Леона Кієреса. Робота Інституту відкладалася через суперечки між польськими політичними партіями, хто повинен обійняти важливу в політичному сенсі посаду голови.
|
|
