Суржик для інтелігенції
(документована історія найновішого поступу)
Роман МАЦЮК
є) Відсутність чуття щодо різниці між пасивним та активним станами дієприкметників: збільшуване скло (побільшуюче); самовирівнюючі покриття (самовипростовувальні, самовипростовні, самопростовні, самопростувальні, саморівняльні, самовирівнювальні); шпалєри миючі (кого вони миють?; правильно – змивні) – оповістки від крамниці „Зубра-центр” на телевізії.
ж) Настирлива плутанина рос. один та укр. сам: я зовсім одна (сама, одинока); коли я один (сам), я слухаю музику; це лише одна (сама, гола) теорія; ти не один (одинокий) – заставка на каналі 1+1.
з) До старих, „звичних” кальок додано велику кількість новоутворених: законослухняні (законопокірні, лояльні, свідомі) громадяни; спів-громадяни (В. Піховшек, „Eпіцентр”). Це є позбавлена глузду калька з рос. сограждане; укр. громадянин вже означає „член тієї-ж громади, до якої належить і пан Піховшек”; у логіці нашої звичної мови немає місця для терміну „спів-член”; джерелом помилки насправді є підсвідоме бажання відновити справжню мотивацію високого слова „громадянин”, профановану таким вжитком, як офіційні форми звернення: „гражданин начальник” і „заключённый”. Далі: живи за правилами (рос. по правилам, укр. згідно з правилами); смашне блюдо (страва); видалив гравця з поля (випровадив, вилучив, усунув, вислав геть, вивів); дякуючи панадолу (завдяки); по-праву (справедливо) претендувати; береза кудрява ; „для атомної енергетики залишається давній головний біль” (давні клопоти); сміливості тобі не позичати (не бракує) – фільм „Конан”; розпашні дверцята (двійчаті, двійчасті, стульн’і); підголівник (підголів’я, потилишниця); горизонтальний наклон подушки (слово „нахил” вимовити важко?); обзорність з місця водія (оглядовість, як нормативно-словникове; виднота, видкість) – все з висилання „Парк автомобільного періоду”. Коли вже мова про цю передачу, не можу не звернути уваги на якесь зацофане лінґвістичне англофільство: ведун, напевне, добре знає, що абревіятура BMW звучить як Bayeriche Motor Werke, та все-ж цитує не за німецькими назвами перших букв (Бе-еМ-Ве), лиш по англійськи – Бі-Ем-Дабл-ю. Чи в такий спосіб вилазить інтеро-кацапо-американська зацикленість на англійській мові, яка мала-б успадкувати функції „ощепонятного”, чи просто недоречне хизування знанням назв літер англійського алфавіту?
А ось приклад „звичної” кальки, яка вщент ламає закони української фразеології: „Питається, яка вартість такого договору” („Поступ”, 21го жовтня 1999 р.). Тут з п’яти слів лиш двоє службових (яка і такого), функціональне навантаження яких, до речі, спільне для мов ро’сийської та української, не викликають заперечень. Відповідно до контексту, по-українськи мало-б ся писати: „...чого вартий, наскільки вартісним є...”, бо йшлося не про ціну, а якраз навпаки – про нікчемність. Але, але... поминаючи вислови вартість (цінність) та договору (угоди), звернімо увагу на калькування ро’сийської граматики. В рос. варіянті маємо просте ускладнене речення з вставним словом (модальною синтаксемою) „спрашивается”, що українською мовою повинно передаватися складно-підрядним реченням з обов’язковим прислівниковим зв’язком, головна частина якого – „Постає питання...” В усякому разі, третя особа однини пасивного стану ро’сийського варіянту має передаватись у нашій мові формою дійсного (активного) стану. В укр. варіянті, таким чином, гостро відчувається брак підмета: хто питається? Граматична відмінність двох мов, яка іґнорується незвиклим до укр. мови дописувачем,–разюча.
и) Калькування з ро’сийської, яке виливається в алогізми: ти не мусиш відпускати її (рос. не должен, укр. не повинен); значення фрази спотворене: укр. не мусиш означає лише евентуальне право затримати, тоді як рос. не должен значить щось зовсім протилежне – заборону відпускати; здоровий образ життя (спосіб)–укр. образ життя значить малюнок, образок, узятий із життя; „Мандрівний лицар” захищає ображених (покривджених); ображені – це ті, що таять образу, гніваються, або яким зачепили гідність; мер міста облетить Львів за умови, що погода буде літною (летунською, літній означає теплуватий) – „Eкспрес”; досвіду не займати (не позичати; укр. не займати – не чіпати, обходити боком); ви побачите цілком другу половину лоту (побачите повністю, по-рос. – целиком; укр. цілком надає виразові „цілком другу” значення „зовсім иньшу” ); не бігав від призначення (не уникав призначення) –рос. „бегать от” ніколи не прибирає в укр. мові значення „убегать” ; зміст спотворено в напрямі дослівного розуміння: починати біг з місця призначення. Далі: прибігти до (таких-то засобів) – правильно кажемо: вдаватися до (засобів) – бігати, як бачимо, зовсім не потрібно!; чому’ ви встигли навчитись–невірний наголос і безнадійна спроба заступити рос. чему (укр. чого’, що) українським чому (рос. почему, укр. синонім – для чого); володар міністерського портфелю, володар Ґран Прі (власник); укр. володар звучить не менш кумедно, аніж рос. властелин – це так „знавці”-анальфабети перекладають ро’сийське обладатель; ви мене заганя’ли (з(а)мордували, запаморочили, затуркали, заморочили, забили памороки, заїздили мною); якщо йдеться про коня: у’гнаний, підірваний, шкаповитий, замордований – в цьому прикладі спостерігаємо просте перемальовування з ро’сийської: згідно з нормами української мови, заганяють, залучають, або заго’нюють хіба що до хліва чи до стайні. Далі: головний біль (клопіт) – улюблена помилка учасників традиційного на укр. радіо інтерв’ю з автоінспекторами високого державного ранґу; укр. головний біль відповідає ро’сийському главный, сиріч найважніший, і зовсім не несе значенєвого навантаження „біль голови” в переносному значенні „клопотів від дорожно-транспортних випадків”; „ніколи не зробить дурних вчинків” (гидких, злих, лихих, кепських, негарних, бридких, недобрих; не вчинить злого) – дурний для Українця (але не для Iнтера!) є сильною синонімічною формою нерозумного, глупого – „Ситуація”, 1го жовтня 1999 р.; залишилась пляшка з попереднього весілля (тут автори висилання „900 секунд” 10го грудня 1999 р. мали на увазі пиятику, а зовсім не церемонію вінчання); багато горілки на початку застілля (та сама передача, мають на увазі не почесне місце за накритим столом, лиш відкриття святкової трапези); злочин не минув марне (не минув безкарно, або просто – не минувся): марнуються позитивні зусилля, а не злочини – помилка спровокована рос. виразом не прошло даром ; цей приклад я взяв з дитячого реліґійного висилання про Різдво (УТ2) – очевидно, що диктор тримала перед собою ро’сийськомовну дитячу реліґійну літературу; „в крайньому випадку так буде веселіше” – повна логічна нісенітниця, спровокована ро’сийським по крайней мере (укр. принаймні); до речі, ро’сийське „в крайнем случае” звучить у цій функції не менш безглуздо. Ведунці „Фан-клюбу” 1го „Національного” керівник каналу мав-би порадити менше крутити задком перед дітлахами, а більше його (задок) завантажувати в сидячій позі за підручником красномовства. Останнє зауваження застосовне і до п. Юрка Камельчука з „Радіо Люкс”: його мова, в цілому дуже близька до української, виказує, однак, наркотичну залежність від тих-же ро’сийських стереотипів. Це є проблемою, зрештою, для всіх крутил (пардон, Ді-Джеїв), як і для більшости малоосвічених молодіжних ведунів та ведунок: їм значно цікавіше гаяти час у змосковщених Iнтер-блюзнірських кабаках, аніж блукати десь закутками цвинтарів української культури. Таке собі гицкало (pardon, Disk Jockey) і не збагне достатньо швидко, що, наприклад, зміст ро’сийської фрази „остальные 16 человек получат призы” (les prises, узятки, себто) висловлюємо по-українськи коротко: „решта шістнадцятеро хапнуть свого’”, а не дослівно і штучно: „решта 16 людей...“ (5го січня 2000 р.)
і) Множаться одверті русизми, породжені надзвичайно убогим знанням української лексики: очаровувати (чарувати, причаровувати); зйомні чаші (знімні шальки, шалі, шайки); окрас собаки (забарвлення, барва, колір шерсти, масть; слово окра’с можна відшукати са’ме в ро’сийській частині словника); буран (буря); просочилося (просотилося, просмокталося, перейшло через..., на...); по меншій мірі (принаймні); проспект являв собою (становив) – канал “Forum”, УТ2; пристрасті накаляються в цьому матчі (вирують, завирували); рос. накаляются тут, згідно з фразеологічним словником рос. мови, теж є словом невідповідним – пор. українське розпаляються, розпалились, розпікаються, розпеклись; вредні комахи (прикрі, осоружні); одних саджають, інших випускають (садять (до криміналу) і звільняють) – ця і попередня „перли” з ґазети „Eкспрес” за числа 21ше –29те серпня 1999 р.; „Нескафе дбайливо їх (зерна кави) прожарює” (смажить); окорок (окіст) – „Парк автомобільного періоду”, 5го жовтня 1999 р.; ловити рибу в мутній воді (каламутній) – те ж висилання; нерідко ведучому взагалі бракує слів: „чертовски, знаете ли, бодрит” (бадьорить, як холєра) – те ж висилання; лапонька (сонечко, лялечко, лялюню); папонька (татко, татусю, татуню, батечку); смутьянин (ворохобник) – рекляма; стріляй – уходить (тікає); закурив трубку (люльку); ручей протікав до Печерської Лаври (укр. ручай тік (плив, біг) – протікає дах або черевик) – освітнє висилання про стародавній Київ; рокова жінка (згубна, фатальна); у вищій лізі суперничатимуть (будуть суперниками, прийде до суперництва) – гляди хоча-б і совєтські словники; „гарне причандалля, якби мені таким вооружитися ” (озброїтись) – фільм „З життя секретних аґентів”, 22го грудня 1999 р.; взяли з поличним (піймали на гарячому) – „Новини звідусіль”, ICTV; закон перетерпів багато змін (зазнав); займався парусним спортом (вправлявся у вітрильному спорті)–„7 днів”. А ось неприкрите знущання з глядача-Українця в реклямі одного такого-собі часопису: на позиралі оглядаємо купу бананів, а хамський голос вторить –„Мой! мой!...мой!...наш... журнал від корки до корки!” По-перше, в укр. мові кажуть „від дошки до дошки”; по-друге, якщо Кацапови припекло малювати банани на позиралі, то текст українською мовою зовсім не на своєму місці (банан дійсно має шкірку (корку), але часопис нічим схожим на корку не наділений); по-третє, яка оповістка, такий, видко, і сам журнал. Чи мусить страждати український глядач від некомпетентности та лінивства кацапських анальфабетів? Часом стаємо свідками кумедних мовних „конфліктів” як от у наступній сцені. Репортер укр. радіо: „препарати допомагають упредити хворобу”. Лікар, з яким провадять бесіду, відчуває фальш, і у своїй відповіді вживає слова: „випереджувати хворобу”. Я ж звик до виразу „попереджати хворобу”. Хто з нас „правильний”? В усякому разі не репортер – „честь і совість” українського радіомовлення. I „професіоналізм”, додамо. Один казус трапився зі мною під час споглядання телевізійної стрічки „Дитя на ймення Iсус”. Там є слова, які моє хлопське вухо сприйняло як „загорівся (зайнявся) верх”. Я довго глипав на позирало, тер очі, та жодного палаючого верху (даху хатини) не узрів. Аж згодом показали... палаючу корабельню. Якось моє вухо не налаштоване миттєво сприймати фрази на зразок „загорівся верф”: поки чоловіка шляк трафляє від „загорівся”, то вже і слова „верф ” не дочує, тим паче, що й рід іменика не відповідний. Прикро робиться, що не на українське вухо налаштоване „українське” телебачення. Подібно до того, як співали Французи, почавши від 1871го року, – „ держава дбала не про нас...”
Наступні приклади свідчать, як все-таки важко неукраїнцям переходити на україномовне провадження висилань („Проти ночі”, 2го вересня Дев’ятого Року „Незалежности”): „не про них річ” (не про них мова) – в цю ж мить (і за те спасибі!) ведун сам себе виправляє – але чомусь на зовсім иньший лад – „не про те йдеться”, себто „не в тому річ ”; а далі поправити вже немає кому: працювали до кривавих пузирів (пухирів); тим не менше (попри це); пресловутий (горезвісний, славнозвісний); стіліст (у титрах) – до наступного виходу в ефір вже виправили, але чи трапилась би УКРАЇНЦEВI така неприродня і, для Українця, НIЧИМ НE ЗУМОВЛEНА орфоґрафічна помилка? Це саме висилання 31го вересня: день похорон (похорону); одна з версій звинувачує батька жениха принцеси Діани (нареченого); 5го жовтня: гість привгадав колискову (просто угадав ; укр. вгадав уже навантажене змістовим відтінком передбачення – на відміну від синонімів упізнати, розгадати, відгадати, збагнути, розпізнати, здогадатись); 13го грудня: вскрити закон про реформу суду (розкрити). Дуже добре, що Володимир Оселедчик на очах у глядача вивчає українську мову. Було-б ще краще, коли-б хтось иньший на його місці дивував і повчав слухача власним прикладом ВIЛЬНОГО та ПРОФEСIЙНОГО володіння усією глибиною словникового запасу НАШОЇ з вами мови. Бо часами закрадається підла думка, що п. Оселедчик не так себе поправляє, як ро’сийську мову пропагує: дивіться, мовляв, як легко по-ро’сийськи можна складні думки висловлювати, а от з українською мовою клопіт: що не крок, наштовхуєшся на труднощі, самою природою в цю „мову” закладені.
й) Нехтується багатством і глибиною образности укр. мови, а рівно ж – власне укр. ідіомами, що є простою дорогою до її відмирання: заливна осетрина (холодець з осе’тером (гляди сл. Грінченка); на свята у нас іще подавали драглі зі свинини або студе’нець з півня) – оце вже з висилання львівської(!) студії; загорівся (зайнявся) дальній кут (рос. угол, укр. найдальший кінець); схоже на те, що (рос. похоже на, укр. виглядає, що); добрий ранок, країно (доброго ранку, мій Краю); буйна уява (бурхлива, кипуча, рос. буйноє воображение); йти на повідку (на мотузку, в налигачі, сліпо коритися) – „р-н Мельровз”; ви чуєте тяжесть у шлунку (ви переїли, – вираз обмеженого вжитку, застосовується виключно при звертанні до Нових Українців та Новых Русских); після того, як шовк розписаний (розфарбований), його тримають над парою (про „батік”); як ні в чому не бувало (наче нічого не сталося, калька з ро’сийської, логічно безглузда); ну дуже вже м’які ціни (геть м’які, аж геть м’які, зовсім уже м’які) – в кожному другому львівському „трамі”; ну дуже вже смашне молоко (надзвичайно смачне); неслизька тротуарна (хідникова) плитка (Львів!); не їсти зернята (правильно – зернят) соняшника (мало-б ся писати: „не лузати насіння!”); чекайте автобус на тротуарі (очікуйте автобуса на хіднику) – два останні приклади зустрінемо в кожній третій львівській „маршрутці”; тур по замках України (подорож замками) – ця популяризація хибного мовного стилю відбувалася „за підтримки Президента” і при участі зірок Галицької естради; на кон поставлено усе (ризикуємо всім); не вистачить часу, щоб їх усіх подивитися (забракне часу повністю їх оглянути); на в’язнів одягли ножні кандали (на ноги в’язням наклали кайдани); ґарантує відсутність (але ж і стиль!) скрізної корозії (ґарантує від наскрізної (крізько’ї) корозії) – „Парк автомобільного періоду”; живе у Києві (мешкає); я вас не розтліваю (краще: не зваблюю ницим, не розпаскуджую, не штовхаю до непорядности) – „Коджак”; коні підуть інохіддю (виноходом) – „Повернення Шерлока Холмса”; митники припинили спроби вивозу (рос. пресекли, укр. перепинили, перервали, обірвали – припиняють власні спроби, а чужі – обривають або спиняють); „ допоможуть вам зняти неґативні емоції, які накопичилися” – таке речення можна було-б хоч час від часу задля різноманітности переробити на український лад: позбутися злих почувань, звільнитися від недобрих відчуттів, подражнень, чуттів, шкідливих переживань, від’ємних почуттів, уємних (від уймати, уймити) зворушень, змислів, яких ви набралися протягом дня – „Eліт Iталія”; заставка (радше, оповістка) на телеекрані: „творче об’єднання наука і культура представляє...“ – можна було-б хоч де-не-де писати „показує”. До зневаги мови слід віднести формалізми, якісь кострубато-номенклятурні штампи бездушного мовного каліцтва: допомагає зникненню плям (по-людськи звучало-б: помагає плямам щезнути); треба не вживати (слід відмовитись); не спроможетеся обійтися (не обійдетеся); „ достатньо одного телефонного дзвінка по номеру...” (по-людськи сказали-б: „ досить вам раз зателефонувати на номер..., під число..., за номером...). Всі приклади – від закладів „Eліт Iталія”.
Слідкуйте за продовженням
|
|
