BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX червня 2000 року |

Школа вищої камерної майстерності

Артур МИКИТКА

Із тих 40 років, які тепер святкує Львівський камерний оркестр, тридцять років колектив тримала його засновниця – Олександра Деркач. І що важливо, – організований нею камерний оркестр був першим в Україні (то вже потім у Київській консерваторії виник оркестр О. Кравчука). А тридцять років – це велика школа! Пройшовши її і я став послідовником ідей професора Олександри Деркач. Скажу відверто, я просто боготворю цього музиканта, хоча з не меншою повагою ставлюся й до її учня Матіса Вайцнера, який був концертмейстером нашого оркестру.

Із Вайцнером, від якого я також багато чого навчився, ми стали друзями, бо зійшлися темпераментами. Та в нас були різні моменти на репетиціях, адже це живе спілкування – й воно не проходить завжди гладенько. Олександра Пилипівна звикло сиділа в залі, й звідти слухала. Іноді виходила, брала скрипку, показувала, які штрихи якою частиною смичка, на її думку, ліпше робити. Але якщо виникали якісь гострі ситуації, вона ніколи не заспокоювала окриком. Ніколи не намагалася перемогти емоцію емоцією. У такі хвилини вона замовкала, а потім промовляла до нас дуже тихо. Ця вроджена інтелігентність вражала.
Ювілей Львівського камерного оркестру ми святкуємо упродовж року, бо в основі літочислення студентського колективу покладено академічний навчальний рік. Наш оркестр виник 1959 р. в середовищі палких ектузіастів, серед яких були люди, які й сьогодні активно працюють: Богдан Каськів, Діна Савко, Валентина Лапсюк, Анна Геннел. Це та група перших, які почули у Львові гру оркестру Рудольфа Баршая, і захотіли створити й собі щось на кшталт оркестру Баршая. До них приєднався молодий Мирослав Скорик, який почав з клавірів оркеструвати концерти Вівальді. А вже 1960 року оркестр став сформованим колективом. З’явилися афіші його перших виступів: травневого й грудневого – із творів Вівальді. І розпочалася велика історія...

Так оркестр проіснував до 1968 р. Ми ходили до Миколи Філаретовича Колесси в симфонічний оркестр і там діставали дуже класну школу, а вечорами чи ранками ми збиралися грати різні програми камерної музики. А від 1968 р. тодішній ректор консерваторії Зенон Дашак офіційно, вперше в Україні, впровадив його в навчальний план, і за нами закріпили регулярні репетиційні години два рази на тиждень. Тоді оркест мав трошки менший склад: 4 перших, 4 других скрипки, 2 альти, 2 віолончелі, контрабас. Грала в нас і Харитина Колесса, і Андріан Фединський – концертмейстер нинішнього симфонічного, дуже колоритний чоловік, відомий на весь Львів... Потім оркестр помітно збільшився. Хоча, мені здається, що щодо рівня виконавців першої плеяди настав деякий спад. І ось уже років десять, як вдалося зібрати значно вищий контингент музикантів. Адже дуже багато означає присутність в оркестрі Мирослава Скорика. Це вельми визначна постать в українській музиці. Його ім’я зобов’язує оркестрантів тримати марку. Тепер великий потік учнів йде з Івано-Франківщини, Тернополя, Дрогобича, Кіровограда, Кривого Рогу, і ми маємо з чого вибирати. Усе це різні особистості, тому керівник такого оркестру повинен завжди бути в тонусі, щоб уміти емоційно “завести” студентів. Оркестранти тепер є справжньою окрасою консерваторії. Студенти самі намагаються робити цікаві програми, та й Мирослав Скорик завжди приносить свої твори на прем’єрне виконання. Ось і недавно він приніс “Псалм №50” для солістки й оркестру. Надзвичайно цікаво його “розчитати” і стати першим виконавцем. Такі моменти може студенти тепер і не усвідомлюють, але з плином часу вони збагнуть їхню важливість.

Вважаю, що мені в житті пощастило: зараз я керую оркестром, створеним Олександрою Деркач. У цьому колективі я пройшов чвертьстолітню школу Олександри Пилипівни: від 1965 до 1990 р. Далеко вже не будучи студентом, я продовжував ходити в оркестр, яким керував Вайцнер, і після закінчення консерваторії. Вайцнер – людина великого таланту й організаторських здібностей. Йому, як представникові вже іншого покоління, оркестр також завдячує багато чим. Така його риса, як творчий неспокій людини, що нуртує різними ідеями, породила масу нових проектів, які завдяки Олександрі Пилипівні знайшли вдале втілення. Наприклад, варто згадати лише 1982 р. – організація фестивалю “Віртуози”. Назустріч ініціативі нашого оркестру подала руку філармонія (Матюх, Дацко), й історія фестивалю “Віртуози” успішно розгорнулася аж до наших днів.

Із Олександрою Пилипівною пов’язаний і перший приїзд до Львова Гідона Кремера. Вона нав’язала з ним контакти через свою доньку – арфістку Дару Вощак, яка зараз працює в славетному оркестрі Георгієва в Петербурзі. Гідон Кремер і Таня Грінденко з першого ж разу закохалися у Львів, тепер вони постійно, коли приїжджають, гостять в Олександри Пилипівни.

На цьому тлі – Деркач, Вайцнер, Кремер – відбувалося і моє становлення, і виникнення інших львівських камерних оркестрів. 1970 р., працюючи в музично-педагогічному училищі – колосальному професійному закладі, який зараз не існує, але доконечно потребує відродження, – організував також камерний оркестр. І той колектив проіснував десять років. У тому оркестрі я також викристалізувався на привнесених туди ідеях Олександри Деркач. Крім того, в музичному училищі виник камерний оркестр, яким керував Аронович, і в університеті... Тобто посіяні були перші зерна. Опісля наші випускники очолили вже свої камерні оркестри в Чернівцях, Закарпатті, Дрогобичі, Івано-Франківську.

Ідеї Олександри Деркач актуальні й сьогодні. Я вважаю, що та молодь, яка тепер приходить на музичне навчання, повинна знати традиції школи львівської камерної музики. Олександра Пилипівна вчила ставитися до роботи з колосальною самодисципліною, високою вимогливістю, велику увагу звертати на підбір програми (сама вона надавала великого значення монографічним програмам), виховувати гарний смак на класиці й музиці бароко. Найголовніше, що дає наш навчальний оркестр – чітка методика (я вчу опановувати гру різними частинами смичка, кшталтувати штрих) і культура оркестрової гри. Так закладаються перші основи професіоналізму, де не останнє місце посідає ансамблевість, а також ті секрети камерної гри, які залишили нам у спадок Олександра Деркач та Матіс Вайцнер.
Продовження теми – стор. 10

POSTUP - ПОСТУП
№ 97 (541), 6
червня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Несподіванка у Ватікані
·Мадяри вимагають реваншу
·Львів як політична столиця
·Клінтон закликає до боротьби

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Від Львова до Гданська
·Дев'ятини від дня смерті Білозіра
·Християнство очима дітей
·Львівські депутати знайдуть правду й у Києві

НАША СТОЛИЦЯ
·Вчимося, поки тепло
·Сумна хроніка вихідних
·Потрібен депутат Чорновіл
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Політичні ігри з газовим краном
·США претендує на майно Лазаренка
·Мером Запоріжжя став Поляк
·Оголошено війну піратам

ПОСТУП У СВІТ
·Від ракет Росію захистять США
·Журналістика - свята місія
·Процесу проти НАТО не буде
·Коль "нажебрав" 8 мільйонів
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Тотального відключення не буде
·Реабілітація a la France
·Безробіття як наслідок депресії
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·Вітриченко відмовилася продовжувати змагання
·"Динамо" - чемпіон, а "Шахтар" за крок від срібла
·Медведєв "пролетів", як фанера
·СПОРТ-БЛІЦ

АРТ-ПОСТУП
·Школа вищої камерної майстерності
·Школа вищої камерної майстерності

ОГЛЯД У ПОСТУПІ
·Події тижня: факти, тенденції, коментарі
·Рейтинг згадуваності

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Олександра Деркач - епоха української камерної музики

ВЕРСІЇ ПОСТУПУ
·Не було невідомих нападників-втікачів Білозора,
·Відгуки закордонної преси на смерть Білозіра

ІНТЕРВ'Ю У ПОСТУПІ
·Провокаційне інтерв'ю з Зіновієм Куликом

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Соціальна нерівність як проблема СТАНОВЛЕННЯ ПОСТЕКОНОМІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
·Соціальна нерівність як проблема СТАНОВЛЕННЯ ПОСТЕКОНОМІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Шістдесяті роки

ПОСТ-SCRIPTUM
·КАЛЕНДАР
·Кримінальні байки
·ГОРОСКОП

 

Приобрести секционные ворота. Привлекательные цены! Компания Скайн - scaena.com.ua ; Основная специализация компании garant-groupe.ru - резка металла цена