Кримінальні байки
Байка шеста
Народна суддя одного районного суду, мила пані тридцяти рочків, ішла вранці на роботу. Її зупинили троє молодих людей розмірами 2х2 і стали пояснювати, який саме вирок вона повинна сьогодні винести і чому.
Пані чомусь не сподобалося хамське обходження. Вона дістала зі своєї сумочки нунчаки і продемонструвала порадникам свої здібності. Через 20 хвилин усі вони ввійшли вервечкою у райвідділ, тримаючись за різні місця і з жахом озираючись на суддю.
Усі у відділенні були в захопленні, і затримані тут же дістали заслужені “півтори декади”. Начальник відділення запевнив, що нудьгувати в цей період їм не доведеться. Більше до судді нікого не підсилали.
Байка сема
Опер Баранов славився в управлінні своїм умінням писати рапорти і протоколи. Ось один із його “шедевриків”.
“... На вулиці до мене підійшов громадянин, що виявився пізніше Мовсумовим Ш. Р. Він, не пояснивши причини такої поведінки, витяг ніж і став ним вимахувати переді мною з наміром порізати мою шкіряну куртку. Я попросив його не робити цього і віддати ніж. Громадянин Мовсумов Ш. Р. погодився і передав ніж мені. Після цього я запропонував йому пройти зі мною у відділення міліції, що він і зробив. Чи була у нього до цього зламана рука, я не помітив...”.
Байка восьма
Одного дядька пізно ввечері в електричці перестріли троє здорових парубків і пограбували, добре відлупцювавши, щоби не впирався. Самі вони вилізли на якійсь станції, а його кинули в тамбурі у напівпритомному стані. Через деякий час він прокинувся і, прибувши на вокзал, звернувся у відділ транспортної міліції.
За справу взявся місцевий транспортний нишпорка. Деякі обставини дозволяли зробити висновок, що вийшли грабіжники після здійснення злочину на своїй станції. Ось тільки потерпілий не бачив назви тієї станції. “Опер” став допитуватися:
– Як виглядала станція? Якого кольору була будівля? Яка там огорожа?
– Не пам’ятаю... Не помітив...
– Ну хоч яку-небудь деталь пригадаєте!
– Ні, не пам’ятаю. Хіба що... Там на стіні було надряпано: “... тваю мать”.
– Знаю! Це Зятківці! – відразу ж зрозумів “опер”, що чудово вивчив свою територію.
Грабіжники дійсно виявилися місцевими, і їх швидко знайшли.
|
|
