АРХІВАРІУС
1900
Зневага руского свята
у войску
Доносять нам з міста: Перед руским святом Вознесеня прочитано канонірам-Русинам в касарни Фердинанда що на Вознесенє будуть мати “frei”. Однак на саме Вознесенє дістали вояки приказ їхати на екзецирку за Янівске, де до полудня копали “Geschutzstand-и”.
Не знати, чи п. капітан забув через ніч свій попередній “Befehl”, чи тілько закпив собі з вояків-Русинів. Цікаво знати, коли вже раз військові власти стануть шанувати рускі свята, до чого чейже обов’язані з уваги на вояків-Русинів.
1920
Розпачливі заходи більшовиків
Варшава. Вчора перехоплено радіо з Москви, датоване 1 червня. Воно містить відозву до офіцерів, де би вони не перебували, підписану провідником генерального штабу генералом Брусиловим і генералами, котрі належать до штабу Поліванова, Заячковського, Кєлбінського тощо. Все це – вищі офіцери колишньої царської армії. Відозва закликає до виступу проти Польщі, яка хоче загарбати Росію (?).
Короткі новини
З Гельсинґфорсу доносять, що генеральний представник Червоного Хреста проф. Цайдлер звернувся до осередків Червоного Хреста всіх країн із проханням скерувати до Петрограда міжнародних санітарів і технічні засоби, оскільки стан цього міста жахливий.
1990
Чи є у Львові Україна?
Мешкаю у Сихівському масиві. Якось прогулюючись, знайомився з назвами вулиць цього мікро (о-го-го якого великого!) району. І що ж? Є тут вулиці Літунова, Чукаріна, Полубоярова, Фадєєва, Кисельова, а ще – Зубривская, Морозная, Криворожская... Перед ЖЕУ-110 – два стенди російською мовою: “Они защищали Родину” та “Ими гордится район”.
Заходжу у поштове відділення. Молода працівниця дає пояснення відвідувачці російською мовою. Я перепрошую службову особу і звертаю їй увагу на те, що від 1 січня на Україні діє Закон про мови і що в державній установі слід користуватися державною мовою. Службова особа кидає мені у відповідь коротку репліку – “націоналізм”.
Дома увімкнув телевізор. Львівське телебачення показувало хор ветеранів Великої Вітчизняної війни. Звучала мелодія пісні “День Победы”. Так, 45 років тому і я був поміж тих, хто кував перемогу над фашизмом. І, звичайно, воювали ми й за те, щоб у Львові була Україна.
Степан СТЕЛЬМАЩУК,
учасник Великої Вітчизняної війни.
|
|
