Екологія і держава
Богдан ПРЕСНЕР, начальник держуправління екологічної бнзпеки у Львівській області
5-го червня людство відзначає Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища. Тому кожному з нас варто замислитися над тим, що лише в чистоті - тілесній, душевній, навколишній - людина повноцінно розвивається та реалізовується. Зміцнення державності України, укріплення її самостійності, створення умов для повноцінного недискримінаційного входження в спільноту розвинутих країн неможливе без всебічного розвитку природоохоронної справи, без впровадження заходів з очистки нашого середовища. Без цього нам годі й думати про рівноправне приєднання до Європи.
Екологічні проблеми Львівської області багато в чому споріднені із загальнодержавними проблемами України, але і мають свою чітко виражену відмінність. З одного боку область має гірничодобувну, нафтопереробну, хімічну, целюлозно-паперову промисловості, а також машинобудівну галузь з її недосконалими енерго- та ресурсозатратними технологіями і великою кількістю виробництв – забруднювачів навколишнього природного середовища. З іншого боку – це Українські Карпати (4% території держави) – скарбниця рекреаційних можливостей, “легені Європи”, які нині перебувають під впливом забруднень від промислових підприємств регіону і транскордонного переносу.
Екологічний стан області, як і в цілому України, тісно пов’язаний з економічним. Вплив економічної кризи на навколишнє середовище є двоякий: з одного боку внаслідок скорочення виробництва зменшуються емісії шкідливих речовин, а з іншого – існуючі підприємства та ті, що знову створюються, намагаються максимально скоротити видатки, спрямовані на природоохоронні заходи. Є також зрозумілим, що економічне пожвавлення у майбутньому може призвести до зростання техногенного навантаження на довкілля і, як наслідок, до погіршення екологічного стану в області. Тому, одним із пріоритетів еколого-економічної політики в області є створення і реалізація стратегії, яка б ефективно перешкоджала таким тенденціям.
Загальний фон забруднення в області формується завдяки внутрішнім і транзитним джерелам. Внутрішніми джерелами забруднення є великі промислові підприємства, агропромислові, фермерські, комунальні водопровідно-каналізаційні господарства. На 3,6% загальної площі держави на Львівщині розміщено 6% найбільших забруднювачів природного середовища України. Тільки спад виробництва ще втримує екологічну ситуацію в місцях їхнього розміщення від переходу за критичну межу.
Крім цього, характерним для прикордонного регіону є напружений транзит автотранспорту із неврахованим у статистичних даних додатковим забрудненням повітря. Транзит нафти і нафтопродуктів транснаціональними трубопроводами супроводжується регулярними технологічними і рукотворчими аваріями із забрудненням ґрунтів та поверхневих вод.
Головною метою екологічної політики державного управління екологічної безпеки в Львівській області є сповільнення темпів погіршення стану природного середовища та забезпечення передумов для стабілізації та поступового покращення екологічної ситуації в області.
Проблема порушення стану навколишнього середовища має дві складові - це недопустити забруднення і покращити існуючий стан. Саме в цих двох напрямках працюють владні та природоохоронні структури, навчальні заклади, стурбована громадськість. Координацію зусиль тих, кому не байдужа краса і здоров’я рідного краю, здійснює державне управління екологічної безпеки у Львівській області. Небайдужих відгукнулося немало напередодні святкування Дня Довкілля 15 квітня 2000 року. На забезпечення виконання Плану заходів Міністерства із підготовки та відзначення “Дня довкілля - 2000” держуправлінням екобезпеки у Львівській області було створено Організаційний комітет, до якого ввійшли представники відповідних відомств, наукових, навчальних, громадських та інших організацій. Було розроблено та узгоджено План дій організаційного комітету з підготовки і проведення у Львівській області Дня довкілля та напрацьовані конкретні заходи з урахуванням досвіду попереднього року. В області відбулися наради, семінари, круглі столи, конкурси, олімпіади, виставки тощо. Усі заходи висвітлювали обласні та місцеві засоби масової інформації. Спеціалісти відділу охорони атмосферного повітря державного управління екологічної безпеки спільно з працівниками Державтоінспекції МВС України у Львівській області щороку проводять два етапи операції “Чисте повітря”. На даний момент триває перший етап цієї операції. Під час проведення операцій 1999 року було залучено всі районні центри області, три митні переходи та місто Львів. Контролювали викиди від автомобільного транспорту; стежили за виконанням підприємствами та організаціями заходів зі зменшення викидів в атмосферу, організацією природоохоронних робіт тощо.
Усього у Львівській області створено 79 контролюючих груп, до складу яких увійшло 205 посадових осіб Державної екологічної інспекції, Державної автомобільної інспекції та два представники Львівського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації.
У результаті проведення акції перевірено 754 транспортні підприємства, установи та організації, з яких 123 мають контрольно-регулювальні пункти, обладнані газоаналізаторами та димомірами. Всього перевірено на вміст забруднюючих речовин у викидах 14803 транспортні засоби, з яких 11913 – державних транспортних засобів та 2890 – транспортних засобів індивідуальних власників. У 2142 автомобілів виявлено перевищення норм токсичності або димності двигуна, що становить 14,5% від загальної кількості перевірених автомобілів; 13,9% транспортних засобів експлуатувалися, а 16,9% автомобілів, з перевірених на лінії, працювали з порушенням вимог державних екологічних стандартів.
Через брак коштів практично не проводять заходів щодо зниження забруднення атмосферного повітря викидами від автомобільного транспорту і переведення автомобілів на інші види палива. Лише утворення нових АТП у місті Львові – ТзОВ “Ференс і К”, ТзОВ “Інтерпост Лтд”, ТзОВ “Малбі”, МП “Приватавтотранс” та ТзОВ “Радар”, де експлуатуються мікроавтобуси марок “Пежо-J9-Карсан” та “IVEKO-turbo-Daily” з дизельними двигунами і віком до 3-х років, примусило внаслідок конкуренції перевести невелику частину парку АТП-14630 та АТП-14631, які перевозять людей на міських маршрутах, на аналогічний транспорт, що значно покращило екологічну ситуацію у м.Львові.
Сьогодні зменшити забруднення довкілля викидами транспортних засобів можливо лише створенням мережі постійних контрольно-регулювальних постів на автошляхах, де проводилися б як контрольні заміри так і регулювання паливної апаратури двигунів внутрішнього згорання за відповідну плату; зниженням розмірів штрафів і розробленням механізму їхньої оплати безпосередньо на місці, що значно збільшило б надходження у державний бюджет. Також необхідно розробити єдиний зразок талону токсичності по Україні та надати йому статусу обов’язкового. Видавати талон токсичності (димності) щоквартально на зразок талону про проходження технічного огляду.
Головні проблеми охорони водних ресурсів, з якими стикаються при перевірках спеціалісти відповідного відділу держуправління, полягають в основному в застарілості та моральному виснаженні існуючого обладнання очисних споруд міст області. Брак коштів на його реконструкцію призводить до того, що в наші річки потрапляють господарсько-побутові стоки з низькою якістю очистки і, відповідно, забруднюють воду. Окрім цього, про якість води у наших річках не дбаємо ми сами, засмічуючи їх відходами, розташовуючи сміттєзвалища поряд з водотоками. Усвідомлення небезпеки подібних “заходів” повинно прийти до кожного з нас і стати поштовхом для наступних дій у справі охорони наших річок, озер.
На території Львівської області є 22 види корисних копалин: газ, нафта, вугілля, сірка, калійні солі, кухонна сіль, озокерит, мінеральні води – такі важливі для нашої держави. Три надрокористувачі, а саме Яворівське ДГХП “Сірка”, Роздільське ДГХП “Сірка”, Миколаївський ЦГК належать до числа найбільших забруднювачів довкілля.
Особливістю надрокористування Львівщини є тривалий термін експлуатації - понад 100 років (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке – нафтові, Бориславське – озокеритове родовища). Стебницьке калійне родовище та Дашавське газове родовище експлуатуються понад 70 років.
Окремі гірничодобувні підприємства підпрацьовують рекреаційні та курортні зони нашої області. Так, рудник №2 Стебницького ДГХП “Полімінерал” та Іваниківське газоконденсатне родовище розташоване в зоні санохорони курорту Трускавець, Завадівське нафтове родовище – у зоні санохорони Верхньосиньовидненського родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”. З діяльністю гірничо-добувної промисловості пов’язана активізація зсувних та карстово-провальних процесів. Особливо небезпечна ситуація пов’язана з інтенсифікацією карсту та збільшенням шахтних водопритоків на Стебницькому ДГХП “Полімінерал”. У зоні господарської діяльності ЗУВХК “Укрзахідвугілля” найбільшу небезпеку становлять суфозійно-просадкові явища, що призводять до підтоплення населених пунктів. Проведення адекватних природоохороних заходів стримує постійне недофінансування з державного бюджету.
У сучасних умовах вагомим внеском у розвиток економіки Львівщини є організація переробки відходів, накопичених за десятиліття на території населених пунктів: Львова, Дрогобича; району Стрия, Миколаєва, Самбора, Радехова та інших. Першочерговою є переробка гальванічного виробництва, шламів та осаду з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення.
Особливу групу відходів (в питанні утворення і нагромадження) становлять нафтовідходи (відпрацьовані автомобільні, компресорні й індустріальні масла) – 240,0 тон. Щодо цього розпочато роботу збору і подальшої передачі на переробку ВАТ “Львівнафтопродукт”. Приєднався до проблеми переробки нафтошламів, які утворюються як результат видобутку нафти і шламу, Український геолого-розвідувальний інститут. Початківцем у проблемі переробки відходів є ДП “Аргентум”. Розв’язують тут також й інші питання. На території Львівщини пройшла випробування і одержала позитивну оцінку робота обладнання із переробки знищених шин – м.Дрогобич, ТзОВ “Кріотех”. Основними завданнями відділу радіаційної безпеки держуправління відповідно до чинного законодавства є контроль за дотриманням правил і норм радіаційної безпеки та видача ліцензій на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання . Саме так забезпечують правовий та організаційний дозвіл на діяльность у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її здійснення.
1999 року у відповідності до Постанови КМ України від 05.04.1999р. №542 “Про Комплексну програму поводження з радіоактивними відходами” в області проведено державну інвентаризацію радіоактивних відходів. На даний час розпочато роботу щодо проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання. Згідно з даними відділу заповідної справи держуправління площа заповідних територій у нашій державі за останні 10 років зросла майже удвічі і відсоток заповіданості збільшився на 4%, проте Україна посідає одне з останніх місць щодо заповіданості в Європі. За Програмою розвитку заповідної справи, прийнятої 1994 року Верховною Радою України, рівень заповіданості у 2005 повинен зрости на 8-10%. Втілення цієї Програми в життя цілком реальне, тому що можливості для розвитку природоохоронних об’єктів на Україні є. Суттєве збільшення площі заповідних об’єктів Львівщини за останні роки відбулося в основному через створення двох національних природних парків “Яворівського” площею 7078,6 га та “Сколівських Бескидів” площею 35684 га, а також регіонального ландшафтного парку “Надсянський” площею 19428 га, який увійшов до складу першого в Європі міждержавного українсько-польсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати”.
Окрім цього, Львівщина має реальні можливості для розвитку екологічного та сільського туризму, пілотний проект якого був започаткований декілька років тому в межах природно-географічного регіону Розточчя. . День охорони навколишнього середовища не розпочинається і не закінчується 5 червня. Такі Дні тривають постійно. Не забуваймо про це. Я вірю, що з кожним роком все менше сміття вивозитимуть із наших парків, скверів, вулиць, чистішим буде повітря, яким ми дихаємо, і вода, яку п’ємо. Це залежить насамперед від нас.
|
|
