BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 30 травня 2000 року |

Дерев"яні церкви Західної України

ЛІНОРИТИ

Серед львівської інтелігенції Богдан Сорока має особливу харизму, пов’язану із його родоводом . Проте й суто професійна опінія сина легендарних діячів українського національно-визвольного руху Катрусі та Михайла Зарицьких також не менш харизматична. Богдан Сорока – чоловік справи, як на художника – конкретно точний. Надзвичайно працьовитий, що не виключає приявності й іскри Божого дару. А ще – різкий на слово. І це чимало кому дошкуляє. Здається, його язик може дорівнятися гостротою тим різцям, якими художник, вправно орудуючи, різьбить свої лінорити (це його найулюбленіша графічна техніка, у якій йому вдається досягати, просто-таки неабиякої віртуозності). Але часто за цією різкістю – повна рація.

Як стверджує мистецтвознавець Роман Яців у монографічномкуу альбомі “Львівська графіка”, обкладинку якого прикрашає репродукція саме твору Богдана Сороки “Середмістя Львова”, з іменем цього художника пов’язано продовження традицій тих митців, які спричинили інтелектуальний вибух у львівськіій графіці 70-х років. У тих роботах, якими Богдан Сорока заявляв про свій прихід у мистецтво, домінувала думка з певним філософським підтекстом. Ті перші творчі заявки були пов’язані із давньоукраїнською міфологією. Богдан Сорока використовував народну символіку і в книжкових знаках, вітальних листівках тощо. У 70-х роках його міцно зачепила й та метафоризація графіки, яку не важко простежити в доробку львівських майстрів.
Та все ж, на думку мистецтвознавців, від 80-х років Богдана Сороку належить відносити до представників того напрямку, де культивується суто декоративна лінія пластики, яка вийшла із декоративної форми образності 60-х років. Львів’янам добре відома графічна серія Богдана Сороки за мотивами творів Т. Шевченка, або, скажімо, серія “Страсті Господні”, що кілька років тому демонструвалася в Національному музеї у Львові.

Ось і цього разу маємо справу із серією. Та задумуючи виставку “Дерев’яні церкви Західної України”, Богдан Сорока зробив її не стільки із блаженного замилування двотисячолітнім ювілеєм християнства, хоч і така прив’язка до дати також цілком оправдана, – а скоріше з якогось духу заперечення.
Заперечення розпачу від того, що останнім часом ми безповоротно втрачаємо безцінні перлини дерев’яної сакральної архітектури нашого народу, які простояли довгі віки.

Збудовані вправними теслями без застосування залізних скоб і цвяхів, ці шедеври дерев’яної архітектури в наші дні нераз на догоду смакам парафії покривають не ґонтами, а бляхою, що призводить до гниття деревини і руйнації споруди. Парафіяльна обмеженість виявляється і в замальовуванні старих розписів, і в перебудовах, і в байдужості до старовини, і в випадкових пожежах, які від цього не перестають бути менш злочинними, порівняно з чим підведення олійними фарбами кам’яного цоколю – “щоб файніше було” – просто безневинні квіточки художнього несмаку нашого загалу.

Що можна протиставити спустошливому часу? Що можна протиставити некомпетентності й неспроможності світської й церковної влади рятувати красу дерев’яних храмів? Протест художника проти такого стану вилився не в деструкцію, а в акт творення. Богдан Сорока створив серію ліноритів, яку сміливо можна назвати меморіальною, бо він неначе закликає нею пам’ятати про кожну із зображених на ній осель Бога, освячених вічністю.

Із своїх щорічних подорожей українськими Карпатами, Богдан Сорока привозить не тільки поповнення до своїх колекцій творів українського народного мистецтва, а й поповнює колекцію вражень, які окрім ідеального, мають ще й суто матеріальне втілення у пленерних зарисовках та світлинах. А вже потім ці враження , ці зафіксовані на папері й плівці сильвети дають поштовх до створення ліноритних образів.

Звісно, знайдеться скептик, який на ту божевільну працю лише пхикне: навіщо, мовляв, переводити в графіку те, що можна спокійнісінько передати фотографією. Світлина і об’єктивніша, й докладніша. Та ще й засумнівається, чи має експозиція , де виставлено такі графічні аркуші якість естетичну вартість, якщо не брати до уваги історично-пізнавальну . Таке твориво годиться хіба на конверти, марковані “Поштою України” або, в ліпшому випадку, на листівки. А авторизовані примірники ліноритних відбитків найбільш пасували б до стін єпархіальних управлінь...

Та в тому й суть, що у таких, здавалося б, абсолютно натурних зображеннях багатьох об’єктів художникові вдалося висловити своє суб’єктивне ставлення до проблеми, що не дає йому спокою. Можливо, головною рушійною силою при створенні серії “Дерев’яні церкви Західної України” стала така риса Богдана Сороки, як затятість. Зрештою, її ще можна назвати пристрасною одержимістю. Бо всі експонати датовані 2000 роком.

Фантастично досягаючи ефекту півтонів у чорно-білій експресії, із якимось майже містичним ритуальним повтором знову і знову звертається художник до зображення кільказрубних споруд на підмурівках, до гранчастих вівтарів, численних маківок на гребенях даху, причілків, острішків, бабинців, крилосів, присінків, кількаярусних вежечок і дзвіниць, часто із похиленими хрестами.
Різьбить дрібнюсінько кожуховані фігурними ґонтами стіни, відтворює довколишній краєвид і навіть стан пори року, немов намагаючись вирвати актом художнього творення силуети дерев’яних сакральних ковчегів із темені забуття, перед тим, як вони туди западуть безповоротно...

POSTUP - ПОСТУП
№ 93 (537), вівторок
30 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Правий уряд розпався
·Діагноз українських невдач
·"Мертві душі" обрали Фухімору
·Вибач нам, Ігоре...

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Рідний округ - в добрі руки
·Міжнародне телеспілкування школярів
·Всі діти такі самі

НАША СТОЛИЦЯ
·До Польщі без віз
·Рятуймо Україну!...
·Корів пустили з молотка
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Чекаючи на Біла Клінтона
·Діагноз українських невдач
·Чергова зона... вільної торгівлі
·Заарештовані радикали досі не мали побачень
·Страйків поменшало

ПОСТУП У СВІТ
·Вейцман іде до демісії
·Візит ЄС на тлі боїв
·Правий уряд розпався
·"Мертві душі" обрали Фухімору
·Самоврядування Північної Ірландії
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Бензин без пільг
·Нафта дуже подешевшає
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·ФК "Львів": просування вгору триває
·"Динамо" - п"ятиразовий володар Кубка України
·Олександр Береш - чемпіон Європи
·СПОРТ-БЛІЦ

АРТ-ПОСТУП
·Тиждень пам"яті Івана Франка
·Ораторія "Ілля"
·Дерев"яні церкви Західної України
·Жовте, синє, червоне...

ТРАГЕДІЯ В ПОСТУПІ
·Білозір помер за свою пісню
·Пам"яті Ігоря Білозіра

ОГЛЯД У ПОСТУПІ
·Події тижня: факти, тенденції, коментарі
·РЕЙТИНГ ЗГАДУВАНОСТІ

МОВА У ПОСТУПІ
·Територіальні аспекти українського та російського мовлення в Україні
·QUO VADIS, Україно?

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Міністр економіки Республіки Польща Януш ШТЕЙНХОФФ: Україна буде членом Європейського Союзу
·Іво ПОЛУЛЯХ: "Основа добробуту - малий та середній бізнес"

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Австрійські українці між національною ідеєю та імперською лояльністю
·Австрійські українці між національною ідеєю та імперською лояльністю

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Шістдесяті роки
·За чистоту позицій українського лапківництва

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Чайник, що закипів
·ГОРОСКОП