Чергова зона... вільної торгівлі
НА ЧАСІ
Остап ЛЕШИК
Є надія, що на найближчому саміті глав держав країн СНД у червні буде нарешті підписано угоду про вільну торгівлю в рамках Співдружності. Ордени за це собі на груди зможуть повісити наші Президент із прем’єр-міністром, які зараз аж зі шкіри пнуться, аби врешті довести цю довгограючу справу до логічного кінця. Після тривалого позування документ обіцяють ратифікувати Грузія і Росія – решта членів СНД уже забули, коли вони це зробили.
Такому багатообіцяючому результатові, зазвичай, передували різноманітні хитрощі. Адже наприкінці минулого тижня білоруський президент Олександр Лукашенко спробував спершу схилити багатовекторного Кучму до митного союзу Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Білорусі і Росії. Однак Леонід Данилович категорично заявив, що, по-перше, він є “політичним”, а по-друге, “нинішній митний союз не є союзом взагалі”. І на підтвердження запропонував порівняти ціни на енергоносії для підприємств Білорусі та Росії. Не змігши пояснити триразову різницю в ціні, Лукашенкові довелося прислухатися до дороговказу Кучми в майбутнє: “До Митного союзу треба йти, як увесь світ – через створення зони вільної торгівлі”, – переконаний український Президент. А після цього вони порозумілися і в питанні зовнішніх боргів України та Білорусі, і щодо встановлення білорусько-українського кордону.
Аби “зняти усі розбіжності” в порядку денному засідань глав держав СНД, глав урядів та міністрів закордонних справ у рамках саміту Співдружності 20-21 червня, який відбудеться в Москві, до Києва прибула важка російська артилерія – виконавчий секретар СНД Юрій Яров. Однак після низки робочих зустрічей, спочатку українська сторона, а потім і російський посланець, оптимістично заявили про майбутнє зони вільної торгівлі в рамках СНД.
Консультації Києва і Тбілісі свідчать про готовність Грузії завершити всі формальності на шляху до зони вільної торгівлі вже в цьому році, зазначив перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. Та й Росія на останньому засіданні Економічної ради СНД “дещо модернізувала свою позицію” і стала більш “компромісною”, що дозволяє очікувати реалізацію угоди про вільну торгівлю принаймні на початку 2001 року.
Українській стороні надто вже заімпонувала заява Росії про негайний початок переговорів з усіма членами СНД щодо довгоочікуваного викреслення різноманітних винятків і квот із нинішніх двосторонніх угод про торгівлю.
Навряд чи хтось протестуватиме й проти стягнення ПДВ у країні призначення товарів. А саме ці питання є ключовими для зони вільної торгівлі.
Наразі виконавчий секретар СНД Яров сподівається, що українська ініціатива щодо створення зони вільної торгівлі буде реалізована цього року. Цікаво, чи це Росія вирішила у будь-який спосіб наблизити Україну до себе, чи справді наше керівництво застосовує виключно вбивчі аргументи, альтернативи яким ще не придумано?
|
|
