До Польщі без віз
До Польщі без віз
Про результати ІІІ-го українсько-польського економічного Форуму, що, за участі перших осіб обох держав – Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського, відбувся минулими вихідними у Ряшеві, розповів на брифінгу голова ОДА і безпосередній учасник події Степан Сенчук.
За його словами, економічні стосунки України й Польщі жвавішають дедалі більше, й це не забули відзначити усі присутні на зустрічі. “За останній період значно збільшилась кількість польських інвестицій у нашу країну. Також польська сторона бере активну участь у будівництві нафтопроводу Одеса-Броди-Адамова Застава-Ґданськ. Налагоджується співпраця у харчопереробній промисловості на регіональному рівні, спостерігаються позитивні зрушення у будівництві автостради А-5”, – перерахував плюси Сенчук.
Але, мабуть, найбільш утішною для львів’ян звісткою стануть переказані нашим губернатором слова президента Польщі Олександра Кваснєвського, який уже вкотре заспокоїв східних сусідів відтермінуванням запровадження візового в’їзду українців до Польщі. “Згідно з домовленістю Польщі і Європейського Союзу, питання введення віз для України з боку Польщі не поставатиме принаймні до 2004 року... Польща для України буде коридором для європейських інвестицій, адже ми є надійними партнерами один для одного”, – запевнив президент.
С. В.
Куйбіді “світить” недовіра
Питання недовіри львівському міському голові Василеві Куйбіді дискутувалося на черговому засіданні круглого столу, зініційованому в Ратуші у п’ятницю Товариством шанувальників Львова. Висловлення недовіри “світить” мерові у разі, якщо він і надалі ігноруватиме звернення учасників столу, які стосуються збереження пам’яток Львова.
Цього разу на засіданні розглядалися питання про реальний стан пам’яток Львова та ситуація зі Святоюрською горою.
Найкращим із виступів, на думку учасниці круглого столу Ірини Калинець, був виступ члена Міжнародного комітету захисту пам’яток архітектури ІКОМОС Миколи Бевза, який звернув увагу присутніх на те, що Львів втрачає українське обличчя і що це зауважують іноземці, навіть вживаючи дотично до нього вислів “потьомкінські села”.
Незадоволені були учасники столу діяльністю влади і пасивністю з боку церкви щодо проблеми Святоюрського комплексу. За словами пані Калинець, усі підтримали думку, що головний адміністратор Собору св. Юра не відповідає займаній посаді. Йому закидали у провину те, що в Соборі мармурова підлога, якою ступали Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий та інші достойники, була замінена на звичайну керамічну плитку. Зрештою учасники столу вирішили звернутися з ухвалою до владики Любомира Гузара, щоби він відкликав отця, який нині обіймає вказану посаду.
Стояло й питання проведення конкурсу проектів реставрації Собору Юра (як засвідчили обстеження львівських архітекторів, митрополичим палатам загрожує цілковита руйнація через зсув ґрунту). Прикро здивувала, як зазначила Ірина Калинець, позиція щодо цього Івана Могитича, директора Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту “Укрзахідпроектреставрація”, котрий не перейнявся ідеєю конкурсу.
В. С.
|
|