Всі діти такі самі
МАРШ-ХОДОТОН
Роман ПАНЬКЕВИЧ
У неділю, напередодні міжнародного Дня захисту дітей, на площу Петрушевича з гаслом “Всі діти такі самі” вийшло близько семисот осіб з різних регіонів Галичини.
Саме звідси вирушила процесія у кашкетах жовтої барви, у якій взяли участь, окрім дітей на візках, їхні родини, друзі, волонтери-помічники (в основному студенти кафедри реабілітації Інституту фізичної культури), офіційні особи, журналісти, монахи-редемптористи (ЧНІ) і просто небайдужі люди. Марш-Ходотон – це піший похід вулицями міста, що є актом самовиразу неповносправних дітей. І хоча такі походи практикуються у всьому світі, для Львова, як і для України в цілому, це поки що явище унікальне. Проводився похід у рамках проекту “Сприяння правам дітей з особливими потребами”, координатором якого є пані Оксана Кунанець-Сварник, котра приїхала в Україну з Канади, аби допомагати таким дітям. Марш-Ходотон проводиться у Львові вже втретє, й до нього щоразу долучається все більше осіб.
Далі процесія попрямувала до пам’ятника Т. Шевченкові, де для дітей на візках мав би відбутись урочистий концерт вокальної формації “Піккардійська терція”. Проте завершення Маршу-Ходотону затьмарила звістка про смерть Ігора Білозіра. Учасники походу першими вшанували покійного композитора хвилиною мовчання. А “українці з “клумби” практично перешкодили проведенню концерту, тому “піккардійці” заспівали лише одну пісню – своєрідний реквієм Ігореві Білозіру. Проте, на думку організаторів Маршу-Ходотону, доречнішим був би концерт на його честь, адже Україна – край пісенний.
У докір муніципальній владі можна поставити те, що вздовж усього маршруту Ходотону не було жодного спеціального спуску для інвалідних візочків. Будемо сподіватися, що вже до наступного Маршу, який відбудеться цієї осені, міська влада спроможеться обладнати хоча б центральні вулиці нашого міста пандусами – спеціальними спусками для візочків.
|
|
