BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 30 травня 2000 року |

Іво ПОЛУЛЯХ: "Основа добробуту - малий та середній бізнес"

– У виступах багатьох доповідачів часто вживався термін “глобалізація”, який останнім часом дуже модний на Заході. Цьому явищу під час Конгресу навіть було присвячено “круглий стіл”, який так і називався – “Глобалізація та українська економіка”. На Вашу думку, наскільки це явище сьогодні стосується України?

–Я дуже скептично ставлюся до проблеми глобалізації. І не лише я, а й багато економістів на Заході. Вони підкреслюють негативні результати глобалізації, внаслідок якої деякі народи можуть бути доведені до злиднів. Таким чином, соціальні аспекти глобалізації є найбільш тривожними. Водночас таке поєднання як “глобалізація та Україна” видається мені тепер досить фантастичним. Якщо нині у світі об’єднуються високорозвинені індустріальні країни, вони розробляють стратегічні плани глобалізації як економічної співпраці між певними народами чи блоками народів. Я маю на думці такий блок народів, як Європейський Союз. Цей блок може створити конкуренцію навіть такій потужній господарці, як Сполучені Штати. Американці цього насправді дуже бояться, через це й виникають численні проблеми з падінням курсів євро та німецької марки.

Україна в цьому процесі наразі дуже слабо задіяна. Я вважаю, що українцям сьогодні насамперед треба дуже багато працювати, і не лише фізично, а й інтелектуально. Власне з цього слід було б починати всі реформи – з перебудови власного мислення, а не розвалювати колгоспи. Адже найбільшу цінність у світі тепер має саме інтелектуальний капітал. А в Україні, як казав один мій знайомий німецький економіст, ситуація така – маємо трохи Маркса і трохи ринку. Але не може ж бути або-або. Безперечно, дехто таке становище може назвати соціальним ринком. Однак нинішня ситуація в Україні не сприяє соціальному вирівнюванню, а отже, існує небезпека виникнення соціальних конфліктів.

Проблема “глобалізації” пов’язана зі входженням України в європейські структури. Однак, поки що для України це лише мрія. Сьогодні Західна Європа дуже прискіпливо підраховує, скільки це їм коштуватиме. Їм і так постійно доводиться доплачувати до Греції, Португалії та навіть Італії. Скоро до цього додадуться ще Чехія, Польща та Угорщина, і за нових членів європейцям також треба буде платити.

Політика України, на жаль, ще надто пасивна. Уряду слід би подумати, як активізувати співпрацю з іншими країнами, наприклад, творячи економічні союзи спочатку з такими сусідами, як Польща, Словаччина, Болгарія та Румунія. Але ні в якому разі не з Лукашенком, якому навіть в’їзд до Європи заборонений, що, навпаки, зараз робить Кучма. Треба ж розрізняти пріоритети.

– Боюся, що такий економічний союз, який Ви пропагуєте, буде неможливий саме через вступ Польщі та інших країн Центральної Європи до Євросоюзу, що станеться найближчими роками. Уже тепер Чехія ввела візовий режим для України, скоро те ж може зробити і Польща, навіть, якщо це їй економічно не вигідно. Про яку економічну співпрацю може йти мова за таких умов?

– Знаєте, це – дуже складна тема. Однак я вважаю, навіть якщо це на перший погляд звучатиме дещо дивно і парадоксально, закриття кордонів між Україною та Польщею у довгостроковій перспективі для розвитку української економіки матиме дуже позитивні наслідки. Пояснюю чому. Сьогодні українці купують у магазинах та на базарах переважно дешеві польські та турецькі товари. Якщо такого роду імпорт буде значно обмежено, в тому числі через так звані охоронні мита, Україна змушена буде розвивати внутрішнє виробництво товарів споживання. Це дасть поштовх для розвитку національного ринку, зокрема, через створення малих та середніх підприємств.

Саме малі та середні підприємства є основою добробуту Німеччини, а не великі концерни, які страшенно вразливі на усякі зміни та кризи. Тоді як малий та середній бізнес, навпаки, значно гнучкіший, легше пристосовується до змін. В роботі львівського Конгресу беруть участь доволі впливові німецькі економісти та політики, один з яких – голова комісії з малого та середнього бізнесу Бундестагу, який поділився німецьким досвідом у цій сфері, а також планує зайнятися залученням німецького капіталу в українську економіку. Це стане практичним результатом даного Конгресу.

Але повинні також запрацювати й внутрішні українські інвестори. Для цього президент Кучма підписав указ про амністію тіньового капіталу. В Україні є не один десяток власних мільйонерів, які тепер зможуть вкладати гроші в українську економіку.

– На жаль, більшість українських мільйонерів цікавить насамперед те, як заробити дуже багато і дуже швидко. Інвестиції, про які ви говорите, приноситимуть прибутки не відразу. Як зацікавити українських мільйонерів укладати гроші в національну економіку?

– Економіка має бути такою, щоб підприємці були зацікавлені працювати чесно і думати про довгострокові перспективи. Щоб їм невигідно було вкладати гроші в офшорні зони чи іноземні банки. Це мали б забезпечити відповідні закони.
Отже, виникає проблема законодавства, яке є основою будь-якої легальної діяльності, в тому числі й економічної. Водночас тут же постає проблема корупції, рівень якої в Україні дуже високий. А корупцію неможливо буде ліквідувати, поки не будуть знищені її першопричини. На сьогодні боротьба з корупцією в Україні нагадує швидше якусь імпровізацію. Крім того, і це дуже важливо, нарешті має бути створена чітка концепція економічної системи для України, бо лише у рамках такої економічної системи можна проводити планову господарську і фінансову політику, яка б забезпечувала перманентність і нерозривність економічного розвитку.

– Тема Вашої доповіді на Конгресі – “Процентна ставка як інструмент економічної політики”. Наша газета постійно пише, які жваві дискусії викликають піднесення процентних ставок, зокрема, у Сполучених Штатах та Євросоюзі. На Вашу думку, як фахівця з цього питання, наскільки ефективно використовуються процентні ставки в Україні, зокрема, для стабілізації гривні?

Завдання процентної ставки – це, насамперед, вирівнювання попиту та пропозиції на фінансовому ринку. Також це один із важливих інструментів забезпечення стабільної вартості грошей. Чим вищі процентні ставки на кредити, тим дорожчі стають гроші, тим менше їх стає в обігу.

Ми знаємо, що марксистська теорія про процентні ставки спиралася на вченні Аристотеля, а пізніше – середньовічних теологів. Це перетворилося на моральну проблему, адже вважалося, що брати процент з позичених грошей – це великий гріх. Але я так не думаю. Це не є “гроші за гроші”, це скоріше –”гроші за послуги”, за можливості, які надає кредитодавець тому, хто за них може створити чи розвивати власний бізнес, і без цих грошей не міг би цього зробити.

Про ефективне використання процентних ставок в Україні сьогодні, на жаль, говорити не можна. Це дуже складний комплекс проблем. Грошову політику країни проводить національний банк, який повинен встановлювати розмір процентної ставки в залежності від коньюнктури на ринку. Однак українські банки не виконують своїх функцій. Нацбанк штучно підтримує стабільність гривні, вилучаючи її надлишок з обігу. При цьому попит та пропозиція на ринку не враховуються. Гривня здається відносно міцною, від чого залежать кредити Міжнародного валютного фонду, але в економіці жодних позитивних зрушень не відбувається і ціни й далі ростуть.

Розмовляла Наталія Стельмащук

POSTUP - ПОСТУП
№ 93 (537), вівторок
30 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Правий уряд розпався
·Діагноз українських невдач
·"Мертві душі" обрали Фухімору
·Вибач нам, Ігоре...

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Рідний округ - в добрі руки
·Міжнародне телеспілкування школярів
·Всі діти такі самі

НАША СТОЛИЦЯ
·До Польщі без віз
·Рятуймо Україну!...
·Корів пустили з молотка
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Чекаючи на Біла Клінтона
·Діагноз українських невдач
·Чергова зона... вільної торгівлі
·Заарештовані радикали досі не мали побачень
·Страйків поменшало

ПОСТУП У СВІТ
·Вейцман іде до демісії
·Візит ЄС на тлі боїв
·Правий уряд розпався
·"Мертві душі" обрали Фухімору
·Самоврядування Північної Ірландії
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Бензин без пільг
·Нафта дуже подешевшає
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·ФК "Львів": просування вгору триває
·"Динамо" - п"ятиразовий володар Кубка України
·Олександр Береш - чемпіон Європи
·СПОРТ-БЛІЦ

АРТ-ПОСТУП
·Тиждень пам"яті Івана Франка
·Ораторія "Ілля"
·Дерев"яні церкви Західної України
·Жовте, синє, червоне...

ТРАГЕДІЯ В ПОСТУПІ
·Білозір помер за свою пісню
·Пам"яті Ігоря Білозіра

ОГЛЯД У ПОСТУПІ
·Події тижня: факти, тенденції, коментарі
·РЕЙТИНГ ЗГАДУВАНОСТІ

МОВА У ПОСТУПІ
·Територіальні аспекти українського та російського мовлення в Україні
·QUO VADIS, Україно?

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Міністр економіки Республіки Польща Януш ШТЕЙНХОФФ: Україна буде членом Європейського Союзу
·Іво ПОЛУЛЯХ: "Основа добробуту - малий та середній бізнес"

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Австрійські українці між національною ідеєю та імперською лояльністю
·Австрійські українці між національною ідеєю та імперською лояльністю

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Шістдесяті роки
·За чистоту позицій українського лапківництва

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Чайник, що закипів
·ГОРОСКОП