У "Ляльці" полякам раді
Роман ПАНЬКЕВИЧ
Скидається на те, що у Львові розпочалася експансія польських музикантів. Бо останнім часом один за одним зарясніли сейшни за участю наших західних сусідів. Саме в одному з таких музичних заходів брав участь піаніст і джазовий імпровізатор українського походження Нестор Костецьки, після чого був запрошений на виступ у “Ляльку”, де минулого четверга відбувся його сольний концерт.
Публіки, щоправда, зійшлося небагато. Тому концерт радше нагадував виступ тапера у якійсь кав’ярні. Завдяки цьому було досягнуто певної ненав’язливої і спокійної атмосфери: відвідувачі просто могли відпочити під джазові імпровізації.
Життя Нестора тісно пов’язене з Україною, адже він 12 років навчався у Харкові в маестро Крайнєва. Проте, як це притаманно молодим, він шукав альтернативу класичній музиці, яку студіював. Імпровізація захоплювала найдужче. Палітра творів, які він, зазвичай, виконує дуже широка: від джазових імпровізацій польських, німецьких та українських народних пісень до обробок творів відомих поп-музикантів, зокрема,таких, як Джордж Майкл, Майкл Джексон, Стінґ та ін. Звичайно ж, не залишає поза увагою й симфо-джаз, наприклад Дюка Еллінґтона. Власне ця музика звучала в “Ляльці”. Прикро, що він не виконав власних творів, для яких за словами самого піаніста складається партитура. Для Костецького в музиці головне – свобода вибору, вільний простір. Він палкий противник консерватизму. Але саме це йому якраз не допомагає знайти своє місце. Бо таких, як він – багато. Виникає питання – чому ж все-таки на Україну полюбляють приїжджати польські музиканти? Часткову відповідь на це питання дав сам Костецьки. Річ у тім, що в Польщі існують фонди, які заохочують поширювати своє мистецтво на схід від Польщі. У такий спосіб пропагується джазове, та й не тільки, мистецтво для східних слов’ян. Щирим адептом сусідньої Польщі виступає клуб “Лялька”, подаючи приклад тісної співпраці між двома народами-сусідами в царині мистецтва. Але в цьому напрямку слід бути уважнішими, прискіпливішими, як до музикантів з-над Сяну, так і до стратегії експорту мистецтва. Імпортувати те, що краще!
|
|
