До побачення, євро?
ВАЛЮТИ
Наталія СТЕЛЬМАЩУК
Країни-члени єврозони, якщо бажатимуть, зможуть повернутися до своїх національних валют, залишившись пр цьому повноправними членами ЄС. Про це натякнув глава Євросоюзу Романо Проді в інтерв’ю британському журналу The Spectator, який відомий своїм скептичним ставленням до євро. Проді додав, що вже зараз існують такі повноправні члени ЄС поза єврозоною – Великобританія і Данія. На запитання, чи дійсно він вважає можливим вихід з зони євро існуючих членів, Проді відповів, що “якщо будуть надзвичайні обставини і це не загрожуватиме всьому ЄС, то такий вихід цілком можливий”.
Інтерв’ю з такими запитаннями і відповідями, здається, з’явилося не просто так. Ворожі настрої британського населення щодо євро зростають зараз небаченими темпами. Слабкість єдиної європейської валюти, яка втратила 20% своєї вартості щодо долара за півтора року існування, як свідчать останні опитування, викликає у британців однозначно негативну реакцію.
Знаючи про це, британський уряд намагається не надто рекламувати вигоди від приєднання до єврозони. Прем’єр-міністр Тоні Блер під впливом скептично налаштованих британських журналістів сказав лише, що він збирається приєднати Британію до “успішного євро” – чим якраз сьогодні європейська валюта не може похвалитися.
Проді заявив, що не був здивований такими заявами Блера. “Громадськість зараз дуже упереджено ставиться до цього питання. Політики повинні враховувати громадську думку. Звичайно, керівник не може сліпо виконувати побажання народу, але це не означає, що він повинен робити щось проти його волі”, – зазначив нинішній лідер Євросоюзу. Як очікується, Блер проведе національний референдум про приєднання до євро у травні 2002 року – якщо, звичайно, він буде переобраний. Інший член ЄС – Данія, яка також зневажливо дивиться на євро, проведе референдум з цього питання у вересні цього року.
Тим часом голова Євросоюзу закликає європейців вбачати у поточній слабості євро не лише мінуси, вважаючи низький курс євро щодо долара і фунта “можливістю для ЄС”. Через слабкість євро у європейських експортерів з’являються природні переваги на ринках США і Великобританії. Однак це має і зворотний бік: оскільки товари іноземних виробників будуть завозитися до ЄС за завищеними цінами, у Європі може зрости інфляція.
У Великобританії ж виникає протилежна ситуація. Понад половина британської торгівлі пов’язана з країнами єврозони, тому британські виробники через високий курс фунта проти євро опиняються на грані зниження обсягів виробництва. Чудово розуміючи проблеми британців, Романо Проді закликав їх не опиратися і визнати, що євро не таке вже й погане. “Я ніколи не був прихильником сильної валюти, – зауважив голова ЄС, – а тепер навіть не знаю, як ви зможете дати собі раду зі своїм дорогим фунтом”.
Під впливом подібних висловлювань британські компанії почали вимагати від Банку Англії знизити процентну ставку, щоб здешевити фунт стерлінгів. І англійський фунт таки впав. У четвер курс фунта опустився до найнижчої позначки за останні шість років. У порівнянні з цьогорічним піком курсу щодо долара нинішнє падіння склало 11%, а щодо євро – 9%, і нині фунт стерлінгів на лондонській фондовій біржі коштує 1,47 доларів або 1,63 євро. Тож британцям вдалося наразі вирішити свої проблеми з “задорогим” фунтом, і розмови про доцільність їх приєднання до єврозони знову доведеться відкласти.
|
|
