Успіхи та перешкоди другої хвилі розширення
ЄВРОСОЮЗ
Денис МІНЧУК
Нові кандидати на членство у Європейському союзі, які тільки в березні розпочали вступні переговори, за цей невеликий відтинок часу досягли вже доволі помітних успіхів. Їхній поступ виявився таким помітним, що деякі з них після позавчорашніх переговорів із представниками ЄС майже впритул наблизилися до колись чільної трійки кандидатів, тобто до Польщі, Чехії та Угорщини.
Лише одного туру переговорів виявилося досить, аби Мальта досягла консенсусу з Євросоюзом за 7 пунктами, Словаччина – за 6, Литва, Латвія та Естонія – за 5, а Румунія – за 4. Поляки, які за два роки переговорів зуміли погодитися з ЄС щодо 10 з 29 пунктів, уже навіть стали побоюватися, що їх незабаром обійде не тільки капіталістична Мальта, але і пострадянська Литва.
Воно й не дивно, адже під боком у Литви могутня Росія, і, щоби не підпасти під її домінуючий вплив, ця балтійська країна прагне щонайшвидше вступити у європейські та євроатлантичні структури. Як стверджує уповноважений литовського уряду на вступних переговорах Вігаудас Узаскас, уже до літа цього року Литва відкриє для іноземного (тобто західного) капіталу ринок аудіо-відеопродукції. Литовський уряд також підготував проект закону про створення спеціальних економічних сфер, які відповідали би вимогам ЄС. Це все дозволило би Литві швидко закінчити переговори щодо засад конкуренції та аудіо-відеополітики. Польща ж у цьому напрямку за два роки не просунулася ні на крок.
Поки поляки сперечаються щодо причин, які призвели до слабкого поступу їхньої країни на шляху до
об’єднаної Європи, а відтак чому і досі не названо конкретної дати їхнього вступу до ЄС, – виникла небезпека взагалі туди не потрапити. Принаймні, не дуже скоро. 16 прем’єр-міністрів німецьких земель за підтримки федерального уряду Німеччини позавчора під час зустрічі у Берліні з головою Єврокомісії Романо Проді попередили, що накладуть вето на ратифікацію нового договору ЄС, який стосується питання інституційної реформи. А саме цей договір є підставою для розширення ЄС. Підозрюючи, що Брюссель хоче перейняти на себе повноваження місцевих урядів, керівники німецьких земель вимагають прозорого поділу сфер впливу на європейському, національному та місцевому рівнях. Закликаючи берегти федералізм, історично властивий для Німеччини, голова конференцій прем’єр-міністрів, бременський бургомістр Геннінг Шерф сказав, що “коли не дійде до порозуміння, то будуть великі проблеми з ратифікацією”.
Не виключено, що німці просто знайшли привід затягнути процес євроінтеграції до того часу, поки східноєвропейські країни, насамперед Польща, Чехія і Словенія, не задовольнять вимоги німецької Спілки вигнанців. Виселені по другій світовій війні зі своїх домівок, німці домагаються тепер компенсацій за заподіяну матеріальну і моральну шкоду.
|
|
