BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 26 травня 2000 року |

Лицар-пройдисвіт, чи просто Винничук

– Юрку, чи залежиш ти від думки читача?

– На мене читачі не мають великого впливу, я не піддаюся під провокації писати “Діви ночі-3 чи 4”. Приємно чути щось хороше, але мені однаково приємно почути щось погане. Хоча переважно ті, хто робили критичні випади, показували власну обізленість на життя. Скажімо, Кость Москалець і на мене, і на Андруховича “наїхав”, але в мене це викликає здоровий сміх. Про мої оповідання він написав, що це копрофагія.

– Копро... що?

– Копрофагія, тобто замилування лайном. А от про Жолдака він пише, що це справжня проза, тим часом він не знає, що в Жолдака і про лайно є різні твори. Нехай має свою думку, але я знаю світові зразки і тримаюся зовсім інакшої шкали цінностей. В Ірпені, наприклад (а туди Юрій Винничук на початку травня був запрошений для презентації “Легенд Львова” – М.С.), троє різних людей, не залежно один від одного, намагалися зробити мені сумнівний комплімент – мовляв, Андрухович тут “вихідний”. Але це свідчить про те, що в їхній шкалі цінностей та найвища межа – це Андрухович, от його би перескочити. Я вважаю, що нема жодного сенсу змагатися з Андруховичем, в нас зовсім різна проза, так що змагання не вийде. Думаю, що Андрухович іще вищі завдання перед собою ставить.

– Що цікавого зараз відбувається у творчому житті Юрія Винничука?

– Я готую другий том “Легенд Львова”, бо вже назбиралося багато матеріалу. Потім буду потихеньку робити підручник для шкіл із нового предмету – львовознавства, він буде називатися “Цікавий Львів”. Я одночасно пишу кілька книг – одна з них про духів (це з української демонології). Це мала би бути дорога престижна книга, з розкішними малюнками. Не знаю, коли це буде, але вже є люди, які дають рекламу на мої книжки.

– Цікаве поєднання – Юрій Винничук, який пише підручники для дітей, і Юрій Винничук – автор скандальних романів, еротичної прози. А що цікавіше писати?

– Мені все цікаво писати: для дітей теж дуже цікаво. Крім того, в мене є багато невиданого – ціла книжка казок. Лише окремі з них я друкував у “Соняшнику”, на дві мої казки були зроблені мультсеріали – на “Казку про поросятко” та на “Метелика, який вивчав життя”. “Казка про поросятко” видана у Франції, готується ще одна казка до видання. Але якщо мені цікаво писати, то нема значення, для кого і яка тематика. “Житіє гаремноє”, “Діви ночі” я писав, скажімо, для епатажу...

– А “Мальву Ланду”?

– А “Мальву Ланду” – для душі. Я писав її для себе. Це був 90-й рік, тоді й мови не було про те, щоб її видали. Тоді взагалі була величезна криза книгодрукування. Тільки зараз з’явилася нагода її видати, чекаю на вересень книжки.

– Щось поміняв у тексті, зробив правки?

– Звичайно. Часом я піддавався на кон’юнктурну провокацію і вставляв шматки про політичні події, які зараз уже відмерли і які треба просто повикидати.

– Після “Галицького Лицаря” не було шквалу дзвінків, публікацій, запрошень за кордон?

– Публікації були, але не все решта. Я думаю, що ця нагорода не стільки для мене, як для тих, хто організовував цю забаву, бо, якби дали нагороду не мені, а комусь іншому, то в залі би вибухнув сміх, тому що номінантами були головні редактори і т.д., яких не так добре знають читачі.

– А таке поняття, як слава, щось для тебе означає?

– Та слава – це спокуслива річ. Але її треба дозовано приймати, так само, як алкоголь. Захопившись славою, можна залишитися на досягнутому і думати, що ти добився чогось і можеш спочивати на лаврах. Тим часом цього ніколи не можна робити, треба постійно щось шукати. Тому я не можу писати щось одне, одночасно я пишу і щось серйозне, і розважальне, і газетні статті. Мені так легше переходити з одного в інший стан. Бо стан “Мальви Ланди” – це складний стан, треба входити в нього, треба створювати собі настрій.

– Який відсоток у твоїх творах становлять реальні події чи принаймні відблиск реальних подій?

– “Спогади пройдисвіта” – це, звичайно, реальні події. Розумієш, якщо пишу якусь фантастику, як у “Мальві Ланді”, все одно якісь епізоди народилися з того, що я особисто бачив, що я чув, з ким я говорив. Персонажі, якими би вони не були фантастичними, виринають десь із пам’яті. Але це все дуже ефемерне, мені важко сказати, що звідки пробивається, які образи мені когось нагадують, бо коли бурхлива фантазія мене несе, я зовсім не знаю, що далі вчинять мої герої. Я не знав, чим скінчиться “Мальва Ланда”, але мої герої робили все за мене. Це так само, як у житті – я знаю, що буду робити завтра, але не знаю, що через місяць. Так само у романі: я знаю, що мої герої зроблять на наступній сторінці, а що через 50 сторінок – абсолютно невідомо. А якби я знав, мені було би зовсім нецікаво писати. Я чому не люблю писати детективів – бо там сюжет повинен бути спланованим від і до, і від самого початку відома розв’язка. Але ж це нецікаво писати. Тобто в першу чергу я пишу для себе, але думаю так: те, що було мені цікаво писати, буде цікаво комусь читати.

– Чи існують для тебе у прозі якісь табу?

– Це, наприклад, такі речі, які Забужко собі дозволила. Вона описує якісь сімейні розклади, як тато перевіряє, як вона розвивається, задирає спідничку. Про таке я би ніколи не писав, взагалі, я ніколи не писав про родинні справи. Зрештою, в мене і не було нічого такого, чим можна було шокувати читача, в мене така патріархальна родина. Це я був такий... трохи інший. Але для мене це святе, як і релігія. Матюків я принципово не вживаю – в житті можу, звичайно, а в літературі я заміняю їх іншими словами. Мені ці слова якісь такі... В повітрі вони можуть існувати, а от написати цього я не можу. Рука не підніметься вивести слово на три букви, хоч я писав його колись на парканах чи на снігу.

– Що вважаєш головним у твоєму житті?

– Творчість. Це найголовніше, що є. Я себе не мислю поза нею.
Розмовляла Мар’яна Савка

POSTUP - ПОСТУП
№ 91 (535), п'ятниця
26 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Одеський НПЗ продали "Лукойлу
·Чехія повертає майно євреям
·До випускних - як до облоги
·Чи поїде папа в Росію?
·Кілька слів

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Депутати хочуть змін
·Студентські правибори
·Україна - потенційна супердержава

НАША СТОЛИЦЯ
·Сльози міліцейські
·Питання життя і смерті
·Щоб не карати двічі
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Сусіди обзивають нас буфером
·Уряд відправлено у відставку
·Україна без стратегічної авіації
·Бідна наша медицина
·Горобець не потрапив у кабінет

ПОСТУП У СВІТ
·Чехія повертає майно євреям
·Російська мова - державна
·Архітектура світової безпеки
·Осінь чилійського патріарха
·Світоогляд

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Кредитна лихоманка
·МВФ своїх не обділить
·США відкривають ринки
·Світ

АРТ-ПОСТУП
·Малюють діти
·Концерт для альта і "мобілок"
·"Знаки часів": архаїка плюс модерн
·Останній концерт віртуозів
·Повторне "створення світу"
·Мар'яна і Маріанна

СПОРТ-ПОСТУП
·БК "Київ" чемпіон
·Українці на чемпіонатах Європи
·Спорт-бліц

ЗУСТРІЧІ У ПОСТУПІ
·Віра Вовк: Я розширюю кордони України
·Лицар-пройдисвіт, чи просто Винничук

ТВОЄ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Спокусливий аромат бензину

ІНТЕРВ'Ю ПОСТУПУ
·Допоможіть новому поколінню ввійти у світ

АВТО-ПОСТУП
·News
·Нове покоління Audi A8
·Чого вартий дизельний двигун

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Суржик для інтелігенції

МОВА У ПОСТУПІ
·Чи будемо й далі терпіти зневагу та приниження?

ПОСТУП ГУЛЯЄ
·Міське касино та коло мистецько-літературне

POST-ФАКТУМ
·Календар
·Будинок під управлінням Windows...
·Гороскоп