Архітектура світової безпеки
НАТО
Любко ПЕТРЕНКО
Як створення Європейським Союзом власної військової структури, так і реалізація Сполученими Штатами протиракетної оборонної системи служитимуть одній меті – вдосконаленню архітектури безпеки в світі. Приблизно таким підсумком завершилась у Флоренції нарада міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Принагідно Хорватія встигла заявити про свій намір вступити до НАТО, але поки що обмежилися її прийняттям у члени програми “Партнерство заради миру”.
Державний секретар США Мадлен Олбрайт запевнила, що Вашинґтон без жодних ревнощів спостерігає за тим, як Європа гартує власний мілітарний кулак.
Навіть навпаки, це, Америці зокрема і НАТО загалом, допоможе залагоджувати майбутні конфлікти у Старому Світі. Тому Олбрайт повідомила своїх колег-міністрів про нову ініціативу США, яка передбачає спрощення і пришвидшення процедури продажу американської зброї європейським країнам-членам НАТО та Австралії і Японії. “Американська зброя продемонструвала свою квалітетність у косовській кампанії”, – заявила вона, даючи тим самим європейцям зрозуміти, мовляв, де вам із нами змагатись у військово-промисловій сфері. Тож нехай до 2003 року формується 60-тисячний Єврокорпус і нарощує сталеві м’язи з написом: Мade in USA.
Європейські міністри спробували закинути США надмірне форсування у справі створення протиракетної оборони. Але американська сторона запевнила, що всі подальші кроки в цьому напрямку узгоджуватиме зі своїми європейськими колегами.
Вперше після війни в Югославії на нараду НАТО прибув міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов. Росія зрозуміла безглуздя своїх претензій до Альянсу і на знак примирення погодилася на створення інформаційного центру НАТО в Москві. Вибачався Іванов і за останні випади Кремля, наприклад прийняття міністра оборони Югославії Драголюба Ойданича, якого Гаазький трибунал визнав воєнним злочинцем. “Просто погано співпрацювали між собою різні російські відомства, – виправдовувався він, – але таке більше не повториться”. У розмові з Олбрайт Іванов також запевняв, що Росія взагалі не планувала бомбардувати Афганістан (чит. “Поступ” № 90 за 25 травня ц.р.). А відомо, що заява речника Кремля Сєрґєя Ястржембського про це з’явилася ледь чи не з його ж власної ініціативи.
Тобто зустріч НАТОвських міністрів, нарешті, розставила все на свої місця і продемонструвала, хто має право голосу, а хто мусить сидіти тихо, доки його не спитають.
|
|
