Новий бестселлер Конзаліка
БІБЛІОТЕКА
Цього письменника знають, здається, всюди, навіть у нас. Його не даремно називають “найпопулярнішим автором ХХ ст.”, і його книжки можна зустріти на розкладках будь-якої країни. Ці “історичні шинки”, як тепер називають літературу такого класу, вже пережили пік своєї популярності, тепер на зміну Конзаліку прийшли нові автори, але у певному середовищі він продовжує бути улюбленим письменником.
І середовище це складають не в останню чергу наші колишні співвітчизники, для яких у їх емігрантському житті ці книги “заміняють батьківщину”.
Коротка біографічна довідка: Гайнц Конзалік (нар. 1921 р. у Кьольні, помер у жовтні 1999 р.) походив із саксонського дворянського роду. Після невдалих спроб студіювати медицину і театрознавство він зупинився на німецькій філології, а під час 2-ї світової війни був військовим репортером у Франції і на Східному фронті. Після війни Конзалік продовжував займатися журналістикою, а в 1956 році здобув неймовірну популярність книгою “Лікар зі Сталінграда”.
Після цього почався процес безперервного продукування бестселерів: близько 150 написаних ним романів перекладені 17 мовами, їх наклад сягає 45 мільйонів екземплярів. Критики переважно окреслюють ці твори як “набір тривіальних кліше”, але сам письменник не надто цим переймався: “Я пишу тільки для своїх читачів, я – народний письменник”. Матеріал для більшості своїх творів він брав із того, що пережив за роки війни, найчастіше головним героєм його твору є військовий лікар.
Але днями у німецькому часописі Focus з’явилося сенсаційне інтерв’ю, в якому Петер Гайм, письменник, що мешкає на Майорці, повідомляє, що далеко не кожен із підписаних прізвищем Конзалік романів і справді написаний автором. Гайм повідомляє, що в останні роки життя Конзаліка, хворого на діабет, він доробляв матеріали письменника “до майже готового твору”, а останній, 150-й, роман “На завдання Тигра” цілком написаний Петером Гаймом.
Дагмар Конзалік, дочка письменника, рішуче заперечила цю інформацію, але визнала, що певної допомоги у написанні своїх творів її батько потребував. У зв’язку із хворобою “він не міг більше сам проводити всі виснажливі дослідження, необхідні для написання книги”.
Н. С.
|
|
