Чи буде фонд Джакометті?
СУД
Приватні документи Анетт та Альберто Джакометті мають бути передані новому опікуну. Таким було рішення суду щодо спадку художника та скульптора Альберто Джакометті.
Голова фонду Джакометті у Франції Марі Ліз Палмер має передати приватні документи, які вона зберігала, Мі Елен Да Камара. Остання виступає в якості опікуна спадку Анетт Джакометті, яка померла у 1993 році. Відразу по смерті вдови художника вона подала позов у суд і воює з Марі Ліз Палмер ось уже 12 років.
Адвокати Мі Да Камара та Роланд Дюма, виконавці заповіту вдови художника Джакометті, звинувачують Марі Ліз Палмер у тому, що вона “захотіла привласнити спадок та твори Джакометті” і перетворити своє головування у фонді “на перебування у справжній фортеці”. 7 лютого суд дозволив адвокатам зробити список творів та документів, які зберігаються в офісі фонду, а згодом постановив, що голова фонду має передати зошити та альбоми малюнків Джакометті, а також приватну кореспонденцію художника Мі Елен Да Камарі, яка має приєднати їх до творів Альбетро Джакометті, що були власністю його вдови.
У цьому епізоді вбачають бажання дискредитувати Марі Ліз Палмер, проте рикошетом це б’є по фонду, який існує і працює багато років. Фонд мав керувати і спадком Анетт Джакометті, який оцінюється у 800 мільйонів французьких франків і переважно складається зі скульптур Альберто. Можна, зрештою, поцікавитись, чому, якщо фонд уже існував за життя Анетт Джакометті, вона не ставила під сумнів його права на певні твори та документи.
Без сумніву, можна звинуватити Марі Ліз Палмер у бажанні зосередити весь спадок у своїх руках, проте незалежні експерти бачили у цьому, радше, амбітне бажання Анетт Джакометті мати фонд – так само, як і її геніальний чоловік.
Втім, не варто ставити під сумнів ані те, що бажання Анетт має бути виконане, ані те, що вона була прекрасним знавцем скульптури – хоча її колекція і є дещо різношерстою та потребує великого опрацювання. Кваліфікації адвокатів навряд чи вистачить для цього. Роланд Дюма вважає, що тисячі суперечок довкола фонду не є принциповими і що призначення опікуном спадку 1 липня 1999 року Мі Да Камери є цілком правомірним. Проте, поки йде ця судова тяганина, діяльність фонду по суті заморожена, а займався він організацією виставок, виданням літератури та виплатою різного роду стипендій. Тим більше, не відомо, як має розпорядитися спадком художника його новий опікун.
Довідка “Поступу”: Уродженець Швейцарії, Альберто Джакометті у 1922 році оселився в Парижі. Його живописні і графічні роботи створені нерівними рвучкими розчерками пензля або ручки, вони мають гостроту і магічну привабливість. У його скульптурі знайшов вираження маніфест сюрреалізму з його вигадливим сполученням пластичних об’ємів, що складають довільну комбінацію натуральних та фантастичних форм. Наприклад, у його творі “Людина, що йде” (на світлині) неприродно витягнута фігура із грубою поверхнею таїть у собі приховану могутність. Вона – немов примара самотності, що супроводжує людину у її мандрівці неозорою пустелею життя. Тендітні і монументальні одночасно, скульптури Джакометті символізують роз’єднаність людей в ефемерному земному бутті.
Метод роботи Джакометті суттєво відрізнявся від традиційного способу створення скульптури шляхом висікання її з цілісного матеріалу. В основі його роботи було поступове нарощування глини на металевий каркас. (Також Джакометті ввів оголення металевого каркасу, нарочито демонструючи цей суто технічних прийом і роблячи його художнім. Цей прийом згодом широко використовувався у модерністичній скульптурі.) Отримана форма згодом відливалася у бронзі. Завдяки цілком своєрідному образному ладові творчість Джакометті вирізняється на тлі мистецтва післявоєнного часу, багатого на різноманітні художні угруповання.
К. С.
|
|
