АРХІВАРІУС
1900
ДІЛО
Загадочне убійство
в Хойницях може буде тепер викрите
В Хойницях – як се ми доносили – ув’язнено якогось різника Вольфа Ізраельского, котрий давнійше мав бути гицлем. Обтяжують єго сильно зізнаня якогось Фідлєра, котрий у велику п’ятницю (день замордованя Вінтера) мав видіти Ізраельского, як спішив з якимсь пакунком в те місце, де найдено туловище нещастного хлопця Вінтера, а по годині вернув зі порожніми руками та й чоботи єго були сильно оболочені.
В суді Ізраельский випер ся. Голову Вінтера, котру найдено на сіножати, мав підкинути Ізреельскій – як кажуть знатоки – на 48 годин перед її найденєм. Сли-би она була там довше лежала, то були би єї обезобразили літаючи там ворони. Голову віддано до секції. Найдено єї в рові, о 2 до 3 кільометри від озера, де знайдено тіло Вінтера. Власти мовчать о слідстві, а також не відомо, що стало ся з кровію, найденою в божници в Хайницях і відосланою до Берлина. Може невдовзі все виявнить ся.
1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
Перші багатоверстатниці фабрики
Робітниці Львівської гільзової фабрики “Аїда” Анєля Пілюс, Дора Рутор і Юзефа Павловська почали працювати одноразово на двох машинах. Тепер вони не тільки виконують, але й перевиконують свої норми. Якщо раніше на одній машині вони виробляли по 54 тисячі гільз, то зараз кожна з них в середньому щодня виробляє по 65650 гільз на кожній машині. Денна продукція перших багатоверстатниць перевищує 131 тисячі штук гільз.
1990
МОЛОДА ГАЛИЧИНА
Турбота про людей на словах...
А на ділі? Ось уже декілька років підряд звертаються жителі села Утішків Буського району Львівської області у всі інституції з проханням перенести зупинку електропоїзда з села Петричі у село Утішків. Змушує їх це робити надзвичайно небезпечний відрізок шляху, який щодня вимушені долати пасажири електропоїзда, простуючи з села Утішків до Петричів залізничним полотном та й ще через три мости, що за правилами техніки безпеки взагалі недопустимо. Проте іншого шляху немає.
Багато нещасних випадків сталося саме на цьому відрізку. Останній з них, коли загинув вісімнадцятирічний юнак, спонукав жителів написати листа до редакції. Бо ті відповіді, які вони отримували від управління Львівської залізниці Міністерства шляхів сполучення і начальника Ровенського відділення залізниці, окрім турботи про людей на словах, нічого конструктивного в собі не несли. Людям запропоновано прислати клопотання від селищної Ради і зробити зупинку... за власні кошти (а це немало-небагато – 10.000 крб.), ну і, звичайно, своїми силами.
|
|
