Залишиться тільки один...
ВИБРАНІ
Дункан МАКЛАУД
Закінчення. Початок – стор. 1
Оскільки Львівська організаця Конгресу, на відміну від ПРП, вже застановилася на позиції самостійного виходу на цьогорічні довибори у Верховну Раду, внутріблочний конфлікт заходилися залагоджувати згори. “Вчинок ЛОО КУН викликав серйозне незадоволення київського керівництва партії, хоча направду блок між нами та КУНом формально не зареєстрований. Нині ведуться розмови, і я переконаний, що Слава Стецько вже дуже швидко заявить про рішення Конгресу підтримати спільного кандидата”, – запевнив Ярослав Кендзьор. З іншого боку, з великою вірою в самих кандидатів і їхню здатність мислити категоріями “загальнольвівської” ваги висловився Андрій Садовий. “Я переконаний, що нинішнім кандидатам вистачить розуму справді об’єднати зусилля та відстояти своє, бо інакше прийдуть люди з Києва, а ми стоятимемо збоку”, – коротко резюмував він свої ремінісценсії з Кафкової притчі про закон, опубліковані нещодавно у “Високому замку”.
Тарас Чорновіл обіцяє провести свою кампанію “фахово та спокійно” (себто без вихлюпування компромату на конкурентів), а в разі здобуття депутатського мандату працювати над поверненням “зсунутому на марґінес Львову статусу реґіональної та духовної столиці” і спробує “врятувати місто від повної руїни, відвойовуючи гідний Львова бюджет”. Оскільки це і є квінтесенцією того, що можуть запропонувати львів’янам усі разом узяті кандидати, то чому справді не може залишитись у бюлетені один – найгідніший – кандидат із усіх “немаргінальних”?
|
|
