BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 23 травня 2000 року |

Балі та забави у Львові

Юрій ВИННИЧУК

Продовження.
Початок – у ч. 87 за 19 травня.
Про забаву, яка відбулася в залі швейцарського будиночку в Єзуїтському саду, Ян Лям писав 23 лютого 1868 року: “Цю забаву влаштували чехи, а на привабливому запрошенні вказувався порядок танців: трясак, страшак, четверілка, полька і знову страшак, а вкінці – квапік (так чехи поперекладали назви популярних танців – Ю. В.). Ми не дійшли ще до такого пуризму і танцюємо просто: польку – тремблянте, кадриля, гальопа. Страшак – це танець виключно чеський і називається так тому, що дансер і дансерка кивають одне на одного, ніби ся страшили. Зате в чеському порядку танців нема ані згадки про вальса”.

“Найважливішим випадком цілого тижня, безперечно, був кінець карнавалу, – писав Лям 1 березня 1868 р. – Кінець його гідний був того чудового життя, яке впродовж шести тижнів тримало нас уночі на ногах. Насамперед від суботи увечері до недільного ранку. А для декого й пополудні тривав останній і найчисленніший зі всіх баль Міщанського Касина. Наступного дня, хто ще міг яко-тако пльонтати ногами, мав здатність до вияву своєї витривалості на балі у пана намісника, на вечірці в касині, на кільканадцяти забавах у приватних домах чи на редуті”.

На окремих забавах траплялися конфузи. Ян Лям ущипливо радив розпорядникам балів уважати, аби аристократичні пари не опинялися у надто близькому сусідстві з “каналією”. А проте, траплялося й таке. На одному з балів певна графиня опинилася поруч жидівки, до речі, жидівки шляхетного виховання і такої, що говорить польською ліпше за ясновельможну пані. Та, вочевидь, графиня мала вперше нагоду оглядати зблизька створіння нехристиянське, котре витанцьовувало кадриля, і, добувши льорнетку, почала її міряти з ніг до голови. Тим часом жидівка не розгубилась і, пригадавши, що ще не бачила ніколи графині настільки цікавської, то й сама почала роздивлятися графиню за допомогою льорнетки. Та взаємна інспекція відбувалася на відстані двох кроків. Невідомо, чим би ці оглядини скінчилися, якби фордансер не відокремив їх якоюсь нейтральною парою.

Треба сказати, що львівський карнавал мав свої особливості, яких не було в карнавалах інших міст. Вирізнявся він передусім виразною компактністю товариських угруповань міста (коли йдеться про інтелігенцію і заможне міщанство) і, з іншого боку, виразним виокремленням певних ремісничих фахів.
Товариські гурти лучилися зі собою на великих балях незалежно від фаху: купці з лікарями, адвокатами, університетським і літературним світом. Старі міщанські родини, які поколіннями вростали у життя міста, – Рідлі, Гефлінґери, Гойнацькі, Увєри, Товарницькі, Траппи, Ґетци – надавали спеціяльний тон балям, якому підпорядковувалися всі інші учасники забав.

Ремісники мали свої льокалі, бальові імпрези і танцювальні замилування, а передусім власний стиль поведінки. У тих льокалях на передмісті здебільша танцювали польку, але також куяв’яка, оберка, гуцулку, голубку, котрі не були відомі завсідникам елітних бальових залів.

Кафлярі бавилися на Зеленій, друкарі – у власному “Вогнищі” на Пекарській, поштарі – на Японській, залізничники – на Шопена, пожежна сторожа – на Замарстинові і Клепарові. Весела захоплююча музика, що розліталася околицею з розчинених вікон, вабила багатьох перехожих і мешканців. У тих льокалях щедро заливалися пивом і горілкою. Бували там і авантури, які закінчувалися викиданням батярів з льокалю. Студенти й інша молодь танцювала на паркеті Спортового Палацу на Зеленій, в “Зірці” на Францісканській та в залах “Сокола” на розі Зиморовича і Сокола.

Товариство “Стрільниця” збиралося на забави у власному палацику в парку на Курковій, де відбувалися карнавальні імпрези та аматорські вистави і політичні зібрання. Стрільниця мала тільки одну залю, котра закінчувалася сценою, де вигравала оркестра. Своєю оздобою Стрільниця відображала міщанські смаки.

“Опріч двох редут і балів публічних, відбулося кілька більших забав у приватних домах, не рахуючи сюди менших танцювальних вечірок, – писав Ян Лям у “Газеті Народовій” на початку січня 1868 року. – Маймо надію, що й нинішній музичний вечір у Міщанському Касині переміниться в танцювальний, і що забава піде жваво. А загалом у нас бавляться ліпше в меншому тлумі, що складається зі знайомих, ніж на забавах публічних. Львів під тим оглядом має мало закрою на велике місто. Не вміємо бавитися з людьми незнайомими, а вже на редутах, то й понадто нудимося”.

Славилося також Касино, зване назагал Кінським, або ж Поміщицьким, чи Аристократичним. Містилося на Міцкевича, 6 в палаці графа Бєльського і було найстаршим товариським клюбом. Засноване 1845 членами Галицького товариства кінних перегонів, спочатку воно містилося в приміщенні театру Скарбка, де в просторих кімнатах віденського стилю розмістились більярд, столики для газет, шахів і карт. Простору веранду за допомогою квітів і кущів перетворили на штучний сад, посеред якого розбито два намети. На бальконі збиралася публіка пити каву та інші напої. Клюб нараховував біля сотні осіб з вищого офіцерства, урядовців та заможнішої шляхти і був закритим для когось з-поза вищих сфер. Однак різноманітні афери та чутки про скандальні картяні ігри все-таки проникали назовні. Зокрема, пліткувалося, що представник одного з найстаріших галицьких родів граф Цетнер за одну ніч програв у Касині три кам’яниці.

Бали професійних угруповань відбувалися в Касині Народному, або Міщанському, яке у 80-х роках містилося на 3 Мая в будівлі Товариства Страхування.
У 1839-1840-х роках у Будинку австрійського намісництва влаштовував пишні прийоми військовий генерал-губернатор краю Фердинанд д’Есте. Починалися вони о 7 вечора, а закінчувалися рівно опівночі. В міжвоєнний період тут так само відбувалися балі, але атмосфера на них панувала дуже вже офіційна.
Євреї збиралися в Касині Ізраеліцькому на Сиктуській, 23, урядовці – в Урядничому на Ринку, 9, військові – в Касині Офіцерському, або Військовому на Фредро, 3.

Корпус Ветеранів Військових, організація під патронатом війська, що об’єднувала емеритованих офіцерів, гуляв у льокалю Товариства на Охоронок, 1 (бічна Кохановського), де влаштовувались популярні недільні забави, дохід з яких ішов у бюджет організації. В забавах брали участь вояки, підофіцери, ремісники, робітники, батяри, студенти, служниці, швачки, повії… Одного разу Товариство влаштувало недільну забаву в річницю битви під Ольшинкою. В результаті виникла авантура, оспівана в баляді “Там, на балю…” , що постала перед першою світовою війною:

Там, на балю Ветиранів,
Кужди зна тих панів,
Бо там шонеділи
Забави кипіли.
А кумітит за вступ бере
Та й сорок галєрів,
Кужди призна щиро,
Жи варт, жи варт.
А музичка іну, ану,
А музичка гра,
Бо при тій музичці
Гості бавлюсі весело.
Все їдно, чи то є хлопска,
Чи то дамска єст,
Аби тілько грала
Фест а фест.
А там врешті якась шаржа (підофіцер)
Моцно сі обража:
“Та в мене наґнітки (мозолі),
Най же пан уважа!
Я часу не гаю,
Цивільний бугаю,
А в морду стріляю
Фест а фест”.
А ту якась ляфіринда (курва),
Лиця малювані,
Пу залі сі швинда,
Шукає кумпаньї.
Алі вона ї не знайде,
Бу вона, бідачка,
Піде ду Бабачка*
На шмельц, на шмельц.
Панна Юзя при буфеті
Купу грошей трати:
Три ґіляйзи (колєйки) пива
Фраїрови плати.
Вона йму шури-мури:
Щницлі є в братрурі,
Ружні конфітури,
Лиш прийди.
До столика панни Басі
Мутуровий (моторовий, водій трамваю) пхасі:
“Чи м’я панна хоче,
Прошу панни, я сі.
Дай ми, панно, хоць надію!”
“Я сі з пана смію,
пан не при кулєї**,
та й вже, та й вже”.
А в буфеті якась п’явка
Лиш робе, шо дзявка:
“Най ми пан не кива,
А став ту три пива!”
Ти ду него ані слова,
Най ті Бог захова,
Бо він з Кліпарова,
Гість є гість.
Під стіною якийсь фраїр
В козака сі бави,
Боксир (кастет) ма в кишені,
А майхир (ніж) в рукаві.
Ти ду него ані слова,
Най ті Бог захова,
Бо він з Личакова,
Гість є гість.
Опівночі сі з’явили
Якісь два цивіля,
Морди подряпані,
Косми, як бадилє.
Ніц нікому не жвинділи,
Тілько морди били,
Так баль закінчили,
Та й вже, та й вже.
Пожежники теж влаштовували балі, на яких грав духовий оркестра.
Як хлоп си пускачи,
То геци зубачи,
Коли баль відкриє
Кумітит тримбачи (трубачі).
Ходят там батяри
Молоді і старі,
З паров і без пари.
Тірлі, тірлі, тірлі, тірлі.
А пана фельфебра
Оточила гебра (компанія),
Та й він при буфеті виправля манебра.
Літають потрошки
Стіл, крісла, ґальоші,
Пан фельфебр гукає:
“Пуліцію прошу!”
А там пан Валєнтій
За цілих п’ять центів
Для свої Манюсі
Купуї презенти.
Та й ду неї ґада (говорить):
“Най пані заяда (закусує),
Бо то є правдива
“Мілька”-чоколяда”.
А наш пан Базилій
Вискочив на хвилю,
Бо му портки пукли
Гет на самім тілі.
Аґрафка не хвитить (не вхопить),
Тра бігти по нитки,
Бо хлоп тілом світить.
В куті якась пара
Смалить си циґара
І пускає дими,
Ніби з самовара.
“Мій пане миленький, –
Каже ту Геленка, –
Мама нас шпануї (за нами стежить),
Не лізь під сукенки”.
А ту Кася вола:
“Ще раз доокола,
Будим ся крутили
Доокола стола”.
“Дав я тобі двайціть,
Віддай вісімнайцять,
А за дві курони
Купиш си бомбони”.
Юльця з нареченим,
Драґуном шаленим,
Крутисі пу залі,
Із лицем споченим (спітнілим).
Тай ду него вола:
“Ше раз доокола,
Тупни си, Никола!”
А як си файно бавили в Стрийськім парку!
В Стрийськім парку на фистині
Там забава кляво плині,
Там кухарок сотка-дві,
Кажда мода шантеклє.
Та – разівка (цілка), а та – дама,
Та – в шаліку, та – в панама,
Кажда має сильну хуть (бажання)
Іно, брате, романс круть.
Тутай льокай, в бутах дзюра,
Ду Марині пре в кункури (залицяється):
“Моя Марись, візьмім шлюб,
Лиш мені убранє куп.
Будеш в мене вельґа пані,
Возьмиш си додому пранє,
Пальцем тя ніхто не ткне,
Як на вікт (прохарчування) візьмеш мене”.
Юзя там улана пере (сварить):
“Ти бандита, ти хулєра,
За ми (за мої) шницлі і гирбати
Тиснеш Маньку зизувату!”
Тоську йде ду свої Рузі,
Вона шницлі ма в братрурі.
Вона каже: “Їсти хоч?
Ду хавіри мої скоч”.
Він ї каже: “Мій ангелку,
Вийду з войська, то в кустелку
Зара з тобов візьму шлюб,
Іно анцуґ мені куп”.
Панна Франя ма фацета
З Кульпаркова санітета,
Каже йому: “Милий Гриць,
Я без тебе не хце жиць”.
Я шпануї на Касюні
І помалу до ні суну:
“Моя Касю, поки час,
Йдем забавитись хоч раз”.
Літнє пиво, лімуняда.
На карузель, панно, сядай.
Є гойдалка, шо агій!
Лиш, Касюню, сі не бій!”
“Йди ти на Гетьманські Вали***,
Там дістанеш гарем цалий!
А я дівка не така,
Я би-м хтіла вояка!”.
“Вояк має тебе в дупі,
а я за то щастя куплю.
У вояка вже є так –
Серце ламле, як той мак”.
“Я вояка сі не бої,
А як хочеш, серце моє,
То мене о руку прось,
Мамі вповідж такой шось!”


*Бабачек – власник дешевої м’ясної ятки на Гродзицьких. Торгував кониною і м’ясними відходами. Через те на старого коня казали ві Львові, що надається він тільки до Бабачка.
**Пан не при кулєї – тобто не колійовий працівник, і до нього нема такої поваги. Коліярський мундур, як і військовий, захоплював дівчат, бо колійові працівники мали сталу платню.
*** На Гетьманських Валах вигулювали повії.

POSTUP - ПОСТУП
№ 89 (533), вівторок
23 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Кава для багатих
·Лє Пен: "Комуністам не можна пробачати!"
·МВФ знову в Україні
·Глобальна ліквідація ядерної зброї?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Пролетарії проти червоних
·Розваги по-кандидатському
·За Білозіра і проти пісні...російської
·Потребують допомоги

НАША СТОЛИЦЯ
·Сила є. Буде й розум
·Освіта - справа не державна
·Чи поїдуть школярі в літні табори?
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Тернистий шлях референдуму
·Демократичний соціалізм вже в Україні
·Як забезпечити свою старість?
·Знову слухатимуть Лазаренка
·Ющенко в НАТО
·У Трудовій партії - розкол

ПОСТУП У СВІТ
·Мудрі держави прагнуть до НАТО
·Формування уряду завершено
·Хрест на мирному процесі
·Німці теж вимагають компенсації
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·МВФ знову в Україні
·Кава тільки для багатих
·Біржі знову лихоманить
·СВІТ

ПІДСУМКИ В ПОСТУПІ
·Коли фаворитам набридає вигравати
·Бундесліга - це чемпіонат, де грають вісімнадцять команд, а перемагає завжди "Баварія"

СПОРТ-ПОСТУП
·Старший Шумахер нарешті переміг удома
·Блискуча перемога Іванчука
·"Карпати": яка гра, такий і результат
·СПОРТ-БЛІЦ

ОГЛЯД У ПОСТУПІ
·Події тижня
·Рейтинг згадуваності

АРТ-ПОСТУП
·У місті гімназіальної юності
·Свято української музики
·Слово в обороні портретного живопису

ХТО Є WHO
·Львівське обласне керівництво

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Сьогодні Львів дуже потребує нашої любові...

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Парадокси постіндустріальної економіки
·Парадокси постіндустріальної економіки

ПОСТУП ГУЛЯЄ
·Балі та забави у Львові

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Прилетіло з вітром
·ГОРОСКОП