ЄБРР про пострадянську економіку
КОМЕНТАР
Наталія СТЕЛЬМАЩУК
Європейський банк реконструкції і розвитку підбив підсумки десятиріччя пострадянського економічного розвитку. Результати виявилися дуже різними. Відмінності в індивідуальних економічних системах проявляються все яскравіше. В основному країни Центральної Європи демонструють відносне зростання, балканська економіка залишається нерівною, а більшість колишніх республік СРСР, у тому числі й Україна, сильно відстають, навіть порівняно з їх власними успіхами недавніх років.
Порівняння ВВП різних країн між 1989 і 1999 роками залишається найнадійнішим показником прогресу або його відсутності. Проте й ця цифра повинна сприйматися передусім з точки зору переходу соцкраїн від централізованої до ринкової економіки. Цей перехід у багатьох випадках призводив до понад 50% падіння виробництва.
Дані ЄБРР демонструють величезну різницю між Польщею, де зростання ВВП становило 22%, і Молдавією, економіка якої впала на 69%. Лише в одній країні – Словенії – спостерігається абсолютний приріст у 8%. Декілька держав – Албанія, Естонія, Угорщина і Словаччина – за десять років прийшли до того, з чого почали. Виробництво у Болгарії і Румунії скоротилося на 25-30%, а в Росії і Україні – на 50 і 60%, відповідно.
Такі цифри змальовують доволі похмуру картину стану пострадянських економік. По-перше, гігантські сектори соціалістичної економіки займалися військовим виробництвом і, отже, не приносили користі населенню. По-друге, цивільне виробництво часто була застарілим, шкідливим для навколишнього середовища, на нього витрачалися величезні енергетичні ресурси. По-третє, в офіційну статистику того часу не потрапляли цифри про виробництво в “сірих” галузях економіки, учасники якої не бажали афішувати свої прибутки.
Контраст між Центральною Європою та іншою частиною колишнього соцтабору очевидний. Це може означати, що Європі треба відмовлятися від підтримки найбільш успішних країн, як-от Польщі або Чехії, і більше уваги зосереджувати на проблемах Балкан і республік колишнього СРСР. Така позиція передбачає, що статус ЄБРР, який було створено для встановлення і розвитку ринкової економіки в країнах Східної Європи, повинен бути змінений. Передові країни в Східній Європі зараз повинні приділяти основну увагу соціальним секторам економіки, державної діяльності, у той час як для відстаючих усе ще важливо звільнити економіку від надмірної державної присутності і зміцнити “ринкові мускули”.
Таким чином, через десять років після падіння комунізму Східна Європа демонструє надто суперечливі економічні результати: десь економічне зростання триває вже протягом шести-семи років, десь воно лише починається, а ще десь рух угору – тільки мрія. Проте одне можна сказати з відносною впевненістю: майже в усіх цих державах питання успіху або невдачі визначалося, в основному, внутрішніми чинниками.
|
|
