Лист до редакції
Розмова про українське православ’я вимагає делікатности й компетентности
Прес-центр Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви, залишаючи осторонь морально-етичні аспекти тенденційної публікації колишнього редактора гезети “Успенська вежа” п.Андрія Юраша “Українське православ’я за і після Патріарха Димитрія (Яреми)” (Поступ. - 2000. - 6-7 травня), вважає за необхідне виправити допущені в статті історичні помилки та пересмикування фактів:
1. О. Юрій Бойко 20 жовтня 1989 р. був висвячений не на священика, а на диякона.
2. Центром підтримки Патріярха Мстислава наприкінці 1992 – на початку 1993 р. була не Львівська єпархія, котра на певний час визнала юрисдикцію УПЦ-КП, а єдина діюча громада, котра залишилася в складі УАПЦ на 24 грудня 1992 р. - Свято-Михайлівська парафія м.Києва (настоятель о.Юрій Бойко). До цього осередку приїздив Патріярх Мстислав, до нього повернулися й галицькі парафії після нетривалого перебування в УПЦ-КП.
3. Архиєпископ Ігор Ісіченко був у Румунії на екуменічному конгресі лише раз (1999), а відвідав він парафії українського православного вікаріяту Румунської Православної Церкви на їхнє запрошення (1998).
4. Монаший постриг архиєпископа Ігоря було здійснено 12 березня 1992 р., до утворення УПЦ-КП, таємно, без обумовлення його майбутньою хіротонією.
Дияконську (20 грудня 1992 р.) та священичу (4 січня 1993 р.) хіротонію ієромонах Ігор Ісіченко прийняв з особистого благословення Патріярха Мстислава з огляду на відсутність священика в харківській громаді УАПЦ, що лишилася в підпорядкуванні Патріярха Мстислава. До архиєрейської хіротонії його було покликано за рішенням Архиєрейського собору після смерти Патріярха Мстислава (червень 1993 р.).
5. В діяспорі існує не дві, а три незалежні українські православні юрисдикції: УПЦ в Канаді (предстоятель блаженніший митрополит Василій), УПЦ в США (предстоятель блаженніший митрополит Костянтин) та УАПЦ в діаспорі (предстоятель також блаженніший митрополит Костянтин). Говорячи про поєднання з УАПЦ в діаспорі, керівництво УАПЦ в Україні має на увазі саме цю православну юрисдикцію, пряму спадкоємницю УАПЦ, відновленої в Пінську й Києві 1942 р. на чолі з владикою Полікарпом Сікорським, назва якої була підтверджена останнім собором у Генку (вересень 1999 р.). Патріярх Мстислав був дійсно Патріярхом трьох Церков: УПЦ в США, УАПЦ в діяспорі та УАПЦ в Україні. Грамоти про визнання ним себе предстоятелем УПЦ-КП виявити не вдалося.
Розуміючи регіональний характер газети “Поступ”, вважаємо, однак, за вельми шкідливе оцінювати релігійне життя України в параметрах особистих стосунків між заангажованими в міжцерковній полеміці львівськими публіцистами. Високо цінуючи авторитет газети “Поступ”, дивуємося, що на її шпальтах з’являється хибна й недостовірна інформація, особливо шкідлива зараз, коли завдяки заповітові Патріярха Димитрія відкриваються нові можливості для втілення в життя ідеї єдиної Помісної Української Православної Церкви в канонічному єднанні зі світовим православ’ям.
|
|
