Одержавлена музика
Учора у львівському філіалі Академії державного управління при Президентові України відбувся науково-практичний семінар “Феномен української національної музичної мови”.
Як повідомив заступник директора ЛФ УАДУ з наукової роботи А. Ліпенцев, на семінарі репрезентували монографію “Феномен української національної музичної мови” проректора Львівського вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка, доцента кафедри композиції Олександра Козаренка, відомого ще й як лауреата премії ім. Левка Ревуцького та лауреата конкурсу ім. Миколи Лисенка. Олександр Козаренко є автором концерту для скрипки з оркестром (1989/94), “Чакона” (1990) та “Епістоли” (1991) для симфонічного оркестру, камерних кантат “Мікросхеми” (1989) , “П’ять весільних ладкань з Покуття”, (1992), “П’єро мертвопетлює” (1994) , “Chansone triste пам’яті В. Лютославського” (1994), балету “Дон-Жуан з Коломиї” (1994), мелодрами “Орестея” (1996), “Страсті Господа нашого Ісуса Христа” для читця, солістів, хору та камерного оркестру (1996), камерної опери “Час покаяння” (1997) Sonata quasi una Fantasia для скрипки і фортепіано (1997), літургії Іоанна Златоуста (2000). А у своїй монографії Олександр Козаренко, якого небезпідставно вважають одним із найвизначніших сучасних українських композиторів, розглядає українську національну музичну мову як “важливий комунікативний інструмент культури, що забезпечує її інтегральну єдність у хронотопі етносу завдяки потужним інформаційним потокам, що протікають її каналами, як засіб трансляції сутнісного естетичного досвіду за власні межі побутування, уможливлюючи обмін інформацією з іншими етнохарактерними музично-семіологічними системами, що є підставою їх самооновлення і розвитку”. Основну увагу автор зосереджує на феноменологічних проявах національної музичної мови в ратифікаційній творчості – її авторизованих моделях-варіантах на етапах передстилю (давньоукраїнської музичної мови) і особливо стилю (музичної мови М. Лисенка та його наступників). Одне слово, як у знаному анекдоті про українців: “... але ж зате, як співаємо!”. От і на презентації на підтвердження цієї неспростовної істини прозвучали сучасні українські вокальні та інструментальні музичні твори у виконанні професора, народного артиста України В. Ігнатенка та професора, народної артистки України Л. Шутко, а з декламуванням сонетів виступив заслужений артист України Т. Жирко.
Ювілей “Калини”
У травні народний хор “Калина” , створений за ініціативою Городоцького ТУМ ім.Т.Г. Шевченка в 1990 році на базі санаторію “Великий Любінь”, святкує свій 10-літній ювілей.
Цей хор був одним із перших активістів відродження національних традицій. У травні 1993 р. йому присвоєно звання “народний”, і того ж року він став дипломантом всеукраїнського фестивалю-конкурсу “Український народний спів” у Києві. У 1994-95 рр. хор був переможцем обласних конкурсів, а у 1995 р. виборов звання лауреата I-го ступеня на конкурсі ім. П. Демуцького. А торік “Калина” була учасником творчого звіту Львівщини на сцені Національного палацу “Україна”.
Нещодавно у Великому Любіні відбулися урочистості та великий святковий концерт з нагоди 10-річчя хорового колективу, очолюваного Йосипом Литвинським. Програма концерту містила духовні хорові твори, популярні народні пісні, хореографічні композиції, інструментальну музику та гуморески Євгена Юрчика.
М. Б.
|
|
