Дивна війна на Африканському розі
ЕФІОПІЯ-ЕРИТРЕЯ
Михайло МИШКАЛО
Ефіопія, бідна африканська країна, де біля восьми мільйонів чоловік чекає голодна смерть через засуху, і яка однаково веде безперервні війни зі своєю колишньою територією Еритреєю (отримала незалежність в 1993 році) та прагне довести всьому світу, що швидка перемога не за горами і скоро буде взята еритрейська столиця Асмара.
Учора ефіопські військові організували для іноземних журналістів екскурсію, місцями бойової слави, які за словами тих же вояків, була загарбана еритрейцями два роки тому. Репортерам показали порожні траншеї ворга, результат успішного наступу і майже півтисячі військовополонених еритрейців. Красиву картину перемоги псували 15 розпухлих трупів.
На жаль екскурсія підвела військових кореспондентів до зовсім протилежних результатів, порівняно із запланованими ефіопцями. А власне те – що війна ще дуже далека до свого завершення. На горизонті гриміли гармати, а над головами пролітали ворожі МіГи. Більше того, одна бомба вибухнула поблизу командувача військами ефіопів, полковника Хебре Кідане. “До цього прикрого інциденту ще жоден ворожий літак не проривав нашу оборону”, – зазначив пізніше він. У свою чергу Еритрея не надає великого значення факту втрати території, пояснюючи це тактичною необхідністю і наголошуючи на величезних утратах ефіопців живою силою і технікою. “Перемога, про яку так вихваляється Ефіопія, позірна”, – пояснив міністр закордонних справ Еритреї у заяві для преси.
Парадокс цієї африканської драми полягає в тому, що еритрейці та ефіопці, керовані своїми лідерами, були тісними союзниками у боротьбі проти диктатури Менгісту Хайлі Моріаму. Боротьба дала свої результати в 1991 році. Через два роки найпівнічніша провінція Ефіопії формально отримала незалежність.
Відносини між двома союзниками зіпсувалися через насущні економічні проблеми. В травні 1998 року спалахнула досить дивна ефіопсько-еритрейська війна, початок якій поклала захоплення ефіопцями району Бадме, який вони вважали своїм. Через свою велику дружбу, дві великі дружні нації “забули” помаркувати кордон довжиною 620 миль. Переважно це – пустеля, непридатна для життя.
|
|
