BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 19 травня 2000 року |

Струни Господа чи демона?

ЦИМБАЛИ

Остап СЛИВИНСЬКИЙ

Такі фестивалі, як “Віртуози”, рідко коли дозволяють собі синкопи і несподіванки. Для цього є інші фестивалі – легковажніші, молодші. А все ж...
Концерт четвертого дня фестивалю “Віртуози” у залі філармонії почато із сакраментального: “Дзвінкими цимбалами славмо Господа...” І оголошено імена: Вікторія Ґеренчар (Угорщина), Тарас Баран (Україна).

Видряпавшись ковзьким схилом патетики, відкриваємо перед собою іншу панораму; розмріяно й статечно починаємо сходження іншими, зеленими схилами гуцульської Чорногори чи румуно-угорського Біхора, вловлюючи вухом вічну музику цих місць; можливо, це не більше, ніж вібрації повітря; можливо, це пам’ять збиває куряву, запрошена на весілля у цей затиснутий між Сходом і Заходом дім, де лиш гості й музики, та немає господарів.

Чи часто ви бачили жінок за цимбалами? А виявляється, президент Міжнародної асоціації цимбалістів
(у яку, до речі, входять представники аж 24 країн) – жінка. І це – Вікторія Ґеренчар, випускниця Будапештської консерваторії, професор Музичної академії у Банській Бистриці, солістка Угорської Національної опери.

Будапешт – давня столиця тієї не позначеної на жодній мапі Европи країни цимбалів, котра, займаючи дністровсько-дунайську Месопотамію, на півночі сягає подільських рівнин, а на півдні розчиняється у строкатому ярмарковищі материка Балкани. І цимбали – то насправді лише одна з ниточок несподіваної, а з іншого боку – цілком закономірної спорідненості усього того різнокольорового і різномовного люду, того Вавилону, що кипить між Карпатами й Дунаєм: угорців, румунів, молдаван, закарпатських і буковинських українців, словаків, циган з Клужа та Марамороша. Можливо, ії, цю спорідненість, варто прийняти як єдину справжню даність, і вона сама усе вирішить?

А поки що існує музика, і вона, як їй і належить, шугає високо над верхів’ями наших думок. Цимбали Вікторії Ґеренчар резонують зі збереженими у пам’яті звучаннями цілого ряду інструментів: як лютня, вони бринять в іспанському анонімі XVIII ст.; у п’єсі вишуканого Ференца Ліста вкрадливе м’яке піцикато, у якому вчувається щось меланхолійне, степове – кобза, бандура, – змінює тривожна, як нічний приплив, хвиля фортепіано (цимбали, до речі, – прототип фортепіано). Угорська академічна цимбальна традиція, котру пов’язують із появою модернізованого 98-струнного інструмента – винаходу будапештського майстра В. Шунди, – повниться новими іменами: обробка традиційної пасторальної пісні, зроблена сучасним композитором Золтаном Дьордем – це стрімке кружляння калейдоскопів літа, коротка соната повітря, котре, на мить зависнувши у безвітряності, жене далі густий аромат полонинських запахів.

Другий із учасників концерту – львів”янин Тарас Баран, цимбаліст-віртуоз, керівник вокально-танцювального ансамблю “Юність”, автор великої за обсягом праці “Світ цимбалів” – володіє справді безцінною скарбницею знань із царини історії і техніки цимбального мистецтва. Виявляється, наша східноєвропейська країна цимбалів – то лише далека периферія потужної і давньої імперії: перші зображення прототипів сучасних цимбалів були знайдені на ассірійських пам’ятках, датованих III тисячоліттям до н.е.; інструменти, за конструкцією схожі на цимбали, є у китайській, середньоазіатській, кельтській традиціях.

Для самого ж Тараса Барана шлях до цимбалів проходив через юнацьке захоплення бандурою, володіння якою передавалося у його роду з покоління у покоління. Уже ставши студентом Львівської консерваторії, він уперше взяв до рук палички цимбаліста.

Його виконання музики закарпатського композитора Дезидерія Задора ( представлений твір, до речі, був написаний спеціально для Тараса Барана і переданий виконавцеві за день до смерті композитора), інспірованих фольклором рапсодій
Б. Котюка та п’єси С.Кучерука – то яскрава кольористика народного живопису, тисячократно розщеплена у потрощених дзеркалах часу. Родзинкою, яка заповідалася з самого початку, виявилося просто акробатичне виконання Тарасом Бараном “Буковинського весілля” Дмитра Попільчука, насправді написаного для кількох, щонайменше – трьох музикантів. Гамірлива атмосфера сільських веселощів, створена майстерністю однієї людини, одночасне звучання цимбалів, флояри і різноманітних ударних інструментів – усе це особлива відміна віртуозності. І здається, від сьогодні назва фестивалю міститиме й таку, своєрідну конотацію.

У березні цього року Тарас Баран здобув перемогу на конкурсі цимбалістів у Будапешті, а у вересні йому, як і Вікторії Ґеренчар, буде вручена престижна премія угорської асоціації “Інтерліра”.

Але цимбали диктують свою волю, вириваючи нас із меж власної пам’яті: ми, задихані, збігаємо вділ, вливаючись у танець “тілесності, сексу і смерті”.
Танці із Західної Данубії, представлені Вікторією Ґеренчар, мелодії циганів і молдаван з Придністров’я, румунські дойна і хора знаменитого цимбаліста Тоні Йордахе, виконані Тарасом Бараном у супроводі інструментального ансамблю – це вибухи темних нічних вулканів почування, це страх відлуння, це перетанцьовування власної смерті. Цілі народи зливаються у цьому відчайдушному danse macabre, аби бути спасенними, аби запасти нам у пам’ять. Здається, музичні інструменти також бувають наділені пам’яттю. Інколи – злою пам’яттю.

Цимбали – для Господа? Чи для демона?

POSTUP - ПОСТУП
№ 87 (531), п"ятниця
19 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·З містом буде все гаразд
·Олігархи здобули перемогу
·Президент змінюватиме конституцію сам

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Білозір майже живий
·Сенчук вирішив Старосамбірську дилему
·Товариств побільшало
·"Щит миру" наближається

НАША СТОЛИЦЯ
·ДОБРИЙ ДОСВІД - ОСНОВА ДОБРОГО БЮДЖЕТУ
·І ЗНОВУ БІДА НА КРАКІВСЬКОМУ
·З містом буде все гаразд. Перші особи визначилися
·"Труб" у бюро знахідок нема
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Олігархи здобули перемогу
·Ющенко - не прихильник гри в карти
·Остарбайтери отримають по 15 тис. DM
·Інцидент в Українському посольстві в Ізраїлі
·Трагічна річниця

ПОСТУП У СВІТ
·Святкування уродин Папи
·Мілошевич воює з пресою
·Силовики на своїх місцях
·Дивна війна на Африканському розі
·Настав час на компромати
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Урожай-2000 буде фуражним
·Глобалізація по-східноєвропейськи
·Гейтс за все заплатить?
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·Туреччина: і ми Європа!
·Медведєв таки "пролетів" у Гамбургу
·"Львівська Політехніка" таки сьома
·СПОРТ-БЛІЦ

АРТ-ПОСТУП
·АНОНС
·КОСМОПОЛІТИЗМ СТРАУССА
·Звуковий ефект Хамелеона
·"Gloria" - in excelsis
·Одержавлена музика

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Мирон Янків: УКРАЇНА І ПОЛЬЩА РОБИТИМУТЬ ПОГОДУ В ЄВРОПІ
·Анджей АРЕНДАРСКІ: УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИЙ ФОРУМ - ДОБРА НАГОДА ДЛЯ СПІВПРАЦІ

ТВОЄ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Шість днів у реанімації

СОЦІАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Пенсійна реформа Срібної країни

"ВІРТУОЗИ" У ПОСТУПІ
·Аскеза досконалості
·Історичні проходи італійською музикою із оперною примадонною
·Струни Господа чи демона?

АВТО-ПОСТУП
·Два слова про шини

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Майстер і Маргарита

ІСТОРІЇ У ПОСТУПІ
·Балі та забави у Львові

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Чи є у вас почуття гумору?
·ГОРОСКОП