BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 19 травня 2000 року |

Аскеза досконалості

Варіації на теми Олександра Козаренка

Світлана ВЕСЕЛКА

О музико! З невимовним трепетом, навіть острахом, вимовляю я твоє ім’я! Ти – виявлена у звуках прамова природи! Непосвячений лепече на ній дитячі звуки, зухвалий огудник гине, вбитий власним глузом.

Ернст Теодор Амадей Гофман (“Крейслеріана”)

Реакція театрального критика на виставу часто відтворюється у блокноті всілякими закарлючками. “Графічна система” – суто індивідуальна. Якось надибала у записнику нотатки про “Гуцульський рік” у Коломийському театрі.
“Музика” була позначена двома хрестами – двома плюсами – найвищою мірою захоплення! Прізвища композитора не було. Невдовзі на виставі Дрогобицького театру “Мачуха” знову живодайний музичний подих, такий свіжий, такий до вистави і такий індивідуальний. Прізвище композитора було: О. Козаренко. Його друг, тоді артист театру ім. М. Заньковецької Михайло Барнич, запропонував колегам познайомитися з музикою цього композитора. У гримувальній Федора Стригуна ввімкнула відео-запис камерної кантати “П’єро мертвопетлює” для контртенора та інструментального ансамблю (під час виступу у Парижі). Це було п’ять років тому.

...Є, здається, у геології поняття “тригерний момент”. Це коли камінець, що покотився з вершини гори, спричиняє сходження лавини на крутому схилі. Таким “тригером” був перший акорд кантати. По тому – лавина Козаренкової музики, його фортепіанні, камерно-інструментальні, хорові, симфонічні твори, його духовна й театральна музика. Його наукова, просвітницька, педагогічна, організаційна діяльність в ім’я Музики... Іноді питають: а як він встигає, надто зараз, коли став проректором з наукової роботи Вищого музичного інституту? – Як на мене “встигати” – слово тут просто недоладне. “Встигати” – це час на дистанціях житейської суєти; час же Олександра Козаренка мчить йому назустріч. Це повів з тих горніх місць, оселі духу, таланту, звідки неможливо, вдихнувши те повітря, спуститися. Тому – аскеза досконалості. Це не схима, це неможливість бути інакше. У цю аскезу не посвячують, нема таких пастирів. Вона невідступна й незнищенна, при тому, що обранець добре усвідомлює, що досконалість недосяжна. Та й сам, напевно, не знає, що він її заручник! Щодо Козаренка, то він – точно! – весело й іронічно прокоментує цей пасаж критика, бо гумору й самоіронії йому не позичати. Ця недосяжність джерело мук художника, і Фрідріх Ніцше сказав про це просто: “Висока людина, коли бачить піднесення, стає вільною, впевненою, спокійною, радісною, але досконало прекрасне потрясає її й збиває з ніг: перед ним вона заперечує саму себе”.

Так було, і так є, коли Олександр зустрічається з Йоганом-Себастьяном Бахом.
Хотілося б, щоб це стало традицією: сповіщати прихід весни у Львові клавірними концертами Баха. У нинішньому квітні вони звучали вдруге. З цими клавірними концертами пов’язане входження піаніста Козаренка у широкий світ: п’ятнадцятирічним хлопчиком, учнем музичного училища у Львові, він зіграв фа-мінорний концерт з камерним оркестром. Потім підготував ре-мінорний. А по двадцяти роках виніс на суд слухачів монографічну програму – три клавірні концерти Баха (до-мінорний, для двох піаністів, партнер у дуеті – Мирослав Драган).

Уже писали й писатимуть про арсенал піаністично-виразових засобів Олександра Козаренка, про його техніку, багату звукову палітру, тонке відчуття інструменту, пластику рук... І при тому вольова непохитність руху – до самих коренів буття, до якоїсь первісної ідеї. Такий Бах. “Ніби вічна гармонія говорить сама з собою про Бога перед творенням світу” (Й.-В. Гете). Це рідкісне відчуття музики віків, яка знаходить нас і, може, у цьому секрет сьогоднішнього звучання Баха в інтерпретації Козаренка.

Меломани з якоюсь майже містичною чуттєвістю очікували виконання другої частини фа-мінорного й ре-мінорного концертів. Pianissimo Козаренка вже стає легендарним. Воно пробуджує фантазію почуттів поза конкретними уявленнями. Так звучить тиша, так прозоріє глибина і спливає дитячим зітханням, так зацвітають спроможності.

Бездоганна ансамблева єдність соліста з оркестром “Перпетуум мобіле” (диригент – нар. арт. України Ігор Пилатюк).

Зовсім інший Козаренко– виконавець власних творів. Його експресивність змітає емоційні загати слухачів, трощить інерцію академічного сприймання музики.
Вражає його трактування музичного фольклору Гуцульщини – мандрівка з усіма принадами й неповторностями, краю просто у ХХІ сторіччя!

...І яка строга організація тієї буревійності! (Як приклад – “Concerto ruteno” для камерного оркестру).

Аскеза досконалості...

Скрипкові сонати, виконувані з чудовою скрипалькою Лідією Шутко (про неї – окрема шаноблива розмова), – помітне явище в музичному житті України.
Улюблена програма – українська соната. Одна з них – “Sonata quasi una fantasiu” – присвячена автором, Олександром Козаренком, Лідій Шутко.
Хтось з веселих друзів Олександра (його всі називають Сашком, бо для них він хоч і Маестро з великої літери, але менше з тим – Сашко) написав після того концерту таку епіграму:
І, прослухавши сонату,
Інтерв’ю давав Бетховен:
– То було для мене свято,
Аж до втрати дару мови.
Козаренко неповторний
У музичній кожній миті.
Так і я б писав напевно
В двадцять першому столітті!

У ХХІ століття по праву вже увійшла монографія О. Козаренка “Феномен української національної музичної мови”. Цю книгу, яка за глибиною, оригінальністю і сміливістю розробки теми не має, за свідченням рецензентів, аналогів у музикознавчій літературі, докладно й мудро проаналізував професор, доктор мистецтвознавства Юрій Ясіновський.

Принагідно згадаю, як відбувалася презентація монографії. Строго, достойно, красиво, без пишномовностей (чи зауважили ви вбого одноманітну до терпкої ніяковості “величальну” лексику подібних акцій?) з добре продуманою концертною програмою з творів українських композиторів. Найприкметнішим було виконання нашим славним тенором Володимиром Ігнатенком – вперше у Львові – нещодавно віднайденого вокального твору М. Лисенка “Розрита могила” на текст поеми Т. Шевченка. Концертмейстером був Олександр Козаренко. Співтворчість на рівних, як щодо інтерпретації, так і щодо образно-смислового відтворення прекрасного твору!

Присутніх на презентації об’єднувало якесь неусвідомлюване почуття посвяченості, коли можна було б ну, скажімо, безборонно вимовити такі слова, як “ідеал”, “трепет” і не бути висміяним. Планку висоти встановлював сам соленізант; не тільки своїм талантом, але й аристократичною доброзичливістю і, чи не найголовніше – рідкісним даром бути щиро вдячним. Усім, причетним до його долі чи вирішально, поворотно, чи просто якоюсь діловою або навіть приємно випадковою зустріччю.

Те ж шляхетне почуття вдячності є для Козаренка спонукою до ініціювання й організації ювілейних концертів, фестивалів і вечорів пам’яті видатних діячів музики культури. Десять фестивалів імені Анатолія Кос-Анатольського у Коломиї, три вечори пам’яті цього улюбленого львів’янами композитора в його рідному місті; традиційні і зовсім не традиційні за вишуканістю і рівнем виконання програми – шевченківські вечори, де, до речі, вступне слово доцента Козаренка звучало без намертво відлитих ювілейних кліше і настільки інформаційно насичено, що кожне стисле положення можна було розвинути в наукову статтю.

Він активно й плідно співпрацює з Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

Стільки векторів діяльності!.. Ніби доля спокушає десь піддатися, десь щось недо..., якось трохи не... дещо не туди... Ці, хоч які не безневинні, лазівки приблизності не для нього, не для Олександра Козаренка. Вони автоматично виключаються внутрішнім реле. Аскеза досконалості не механізм, збоїв не дає. Вона тільки загострює зір на, ну, скажемо так, недосконалість нашого соціуму.
В інтерв’ю “Поступу” (12 березня 1999) Олександр Козаренко говорив про “...катастрофічне заниження планки культурного існування, в якому ми зараз перебуваємо. Це залежить від повної невизначеності пріоритетів. Бо, на жаль, зараз справжня якість і рівень у будь-якій галузі не поціновуються.

...Сталася фантастична і трагічна підміна цінностей, коли замість справжнього продукту крізь усі шпарки суспільної свідомості подається сурогат. І це витісняє якісне мистецтво значно більше, ніж відсутність засобів до існування. І знову наша “сіль землі”, наша інтелігенція мовчить. А якщо вона не скаже свого слова, то ми станемо рабами ситуації, яка нам нав’язується”.

Природа обдарувала Олександра Козаренка всім, що підносить людину, прикрашає її. І він, перефразовуючи Лесю Українку, “своїм життям дорівнюється до себе”.
Він не схибить і на завтрішьлму концерті аскеза досконалості не зраджує своїх обранців.

POSTUP - ПОСТУП
№ 87 (531), п"ятниця
19 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·З містом буде все гаразд
·Олігархи здобули перемогу
·Президент змінюватиме конституцію сам

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·Білозір майже живий
·Сенчук вирішив Старосамбірську дилему
·Товариств побільшало
·"Щит миру" наближається

НАША СТОЛИЦЯ
·ДОБРИЙ ДОСВІД - ОСНОВА ДОБРОГО БЮДЖЕТУ
·І ЗНОВУ БІДА НА КРАКІВСЬКОМУ
·З містом буде все гаразд. Перші особи визначилися
·"Труб" у бюро знахідок нема
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Олігархи здобули перемогу
·Ющенко - не прихильник гри в карти
·Остарбайтери отримають по 15 тис. DM
·Інцидент в Українському посольстві в Ізраїлі
·Трагічна річниця

ПОСТУП У СВІТ
·Святкування уродин Папи
·Мілошевич воює з пресою
·Силовики на своїх місцях
·Дивна війна на Африканському розі
·Настав час на компромати
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Урожай-2000 буде фуражним
·Глобалізація по-східноєвропейськи
·Гейтс за все заплатить?
·СВІТ

СПОРТ-ПОСТУП
·Туреччина: і ми Європа!
·Медведєв таки "пролетів" у Гамбургу
·"Львівська Політехніка" таки сьома
·СПОРТ-БЛІЦ

АРТ-ПОСТУП
·АНОНС
·КОСМОПОЛІТИЗМ СТРАУССА
·Звуковий ефект Хамелеона
·"Gloria" - in excelsis
·Одержавлена музика

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Мирон Янків: УКРАЇНА І ПОЛЬЩА РОБИТИМУТЬ ПОГОДУ В ЄВРОПІ
·Анджей АРЕНДАРСКІ: УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИЙ ФОРУМ - ДОБРА НАГОДА ДЛЯ СПІВПРАЦІ

ТВОЄ ПРАВО У ПОСТУПІ
·Шість днів у реанімації

СОЦІАЛЬНИЙ ПОСТУП
·Пенсійна реформа Срібної країни

"ВІРТУОЗИ" У ПОСТУПІ
·Аскеза досконалості
·Історичні проходи італійською музикою із оперною примадонною
·Струни Господа чи демона?

АВТО-ПОСТУП
·Два слова про шини

ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
·Майстер і Маргарита

ІСТОРІЇ У ПОСТУПІ
·Балі та забави у Львові

POST-ФАКТУМ
·КАЛЕНДАР
·Чи є у вас почуття гумору?
·ГОРОСКОП