BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 18 травня 2000 року |

Гюнтер Грасс на сцені

МОЄ СТОЛІТТЯ

Наталка СНЯДАНКО

Найбільшим героєм літературної сцени минулого року, безумовно, став німецький письменник Гюнтер Грасс, лауреат Нобелівської премії, який нарешті отримав її після багаторічного напруженого чекання і пророкування цієї події усіма зацікавленими й обізнаними. Традиційно після вручення цієї нагороди починається “постнобелівський бум” – лауреата видають, читають, цитують, знають... Грасса видавали, читали, цитували, знали і до того. Тепер перевидають, перечитують ... Ціле щастя, що з’явився новий роман “Моє століття”, і тепер видавці та продавці разом із читачами та вболівальниками мають нагоду спостерігати захоплююче шоу: хто перший купить авторські права, хто швидше видасть, хто краще перекладе і под. За цією метушнею зовсім забули, що існує ще такий старий і добре перевірений метод популяризації автора і власної популяризації, як театр.

Згадали про це аж тепер, мало що не через півроку після знаменної події, і поставили нарешті “Моє століття” на сцені Гамбурзького театру під назвою “Талія”. Режисер – Юрген Флімм. Але ця перша велика постлауреатська прем’єра за Грассом стала останньою для Флімма. Після неї він пішов із театру.
Напевно, на це у нього були свої причини, і сталося все зовсім не через Грасса, але із абсолютним фіаско вистави співпало, і нічого тут не вдієш.

“Неприємності з нашим учителем історії почалися, коли всі побачили по телевізору, як Берлінська стіна раптом несподівано відкрилася, і всі, навіть моя бабця, яка живе в Панкові, могли перейти до Західного Берліна. І, звичайно ж, пан штудієнрат Хьосле хотів як краще, коли не лише почав говорити про падіння стіни, а й запитав нас наступне:
– А ви знаєте, що відбувалося у Німеччині 9 листопада – ну, наприклад, 51 рік тому?

Оскільки всі знали щось і якось, але нічого точного, він розповів нам про кришталеву ніч німецького райху. Про райх ішлося тому, що проходила вона одночасно по всьому райху, причому весь посуд, що належав євреям, був розбитий ущент, у тому числі і багато кришталевих ваз. На додаток до всього камінням були розбиті вітрини всіх магазинів, що належали євреям. І взагалі, було перебито багато цінних речей.

Можливо, помилка пана Хьосле полягала власне в тому, що він ніяк не міг зупинитися і продовжував свою розповідь упродовж багатьох уроків історії. Він зачитував нам уривки з історичних документів про те, скільки точно синагог було спалено, і ще – що було вбито рівно 91 особу. Все це були дуже сумні історії, а тим часом Берлін, та ні, вся Німеччина бурхливо захоплювалася тим, що німці нарешті знову об’єднаються. Але наш вчитель усе пригадував старі історії про те, з чого все почалося.

У кожному разі, його, як мовилося, “божевілля через минуле” було засуджене на батьківських зборах майже одноголосно”.

Драматизм, як відомо, складається із парадоксів, але парадоксів у виставі виявилося аж забагато. І першим із них були жахливі костюми. Сталевий шолом, який мав символізувати маску на обличчі капіталізму, позбавлені смаку рожеві костюми, які, на думку німецького часопису Der Spiegel, виглядали так, “ніби їх витягли з мішка зі старим лахміттям, призначеним для гуманітарної допомоги у країни третього світу”. Все було надто парадоксальним у сполученні із непереконливо прочитаним текстом, який і за своєю структурою не особливо надається до інсценізації. “Набір агітаторсько-пропагандистських кліше”, – так охарактеризували мало не в один голос критики цю постановку.

Сам же роман складається зі 100 розділів, кожен із яких присвячено 1 рокові минулого століття – від 1900 до 1999. Оповідачі – уявні автори цих невеличких новел (їх імена ніде не називаються) – розповідають як про значні історичні події, так і про дрібні побутові епізоди зі свого власного життя.

Що ж, перший млинець, як то кажуть, нанівець, але будемо сподіватися, що він або стане останнім, або всі інші будуть більш вдалими. Щоб не вийшло так, як із паном штудієнратом Хьоссле, який не зумів вчасно зупинитися.

Важко сказати, що почував сам Гюнтер Грасс, стоячи на сцені після прем’єри і вимушено посміхаючись. Можливо, те саме, що і Хьоссле, якому під час всезагального тріумфу не давали спокою розстріляні євреї.

POSTUP - ПОСТУП
№ 86 (530), четвер
18 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Іванові Павлу ІІ - 80 років
·Львів як кузня шпигунських кадрів

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·КІЛЬКА СЛІВ
·В Павлокомі без ексцесів
·Борошна вистачить. А грошей?
·Львів як кузня шпигунських кадрів
·Щоб не забулося зранку по святі...

НАША СТОЛИЦЯ
·Пам"ятаймо про тих, хто поряд
·День примирення наближається
·Молодь - за майбутнє з Христом
·АРХІВАРІУС

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Ткаченко: ми не гірші за інших
·Татари пішли на Сімферополь
·Фіалковський дивується
·Знову привид правої коаліції

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·КРАЙ
·Реформи дістали, і податки...
·Чи довго процвітатиме Америка?
·СВІТ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Нарешті новий прем"єр
·Боротьба з інтернет-терором
·Готується наступ на столицю
·Папі Римському 80 років

РЕВЮ В ПОСТУПІ
·REVJU
·ПІДПАЛ

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТУП У СВІТ
·Набе - камікадзе письменництва
·Боб Ділан - кандидат на Нобеля
·Гюнтер Грасс на сцені

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·Юзьо ОБСЕРВАТОР

НОСТАЛЬГІЯ
·РОМКО І ДАНКА

СПОРТ-ПОСТУП
·Ребров таки одягне футболку "Тоттенхема"
·"Грайте так, аби не плакали діти!"
·ФК "Львів" повертається в десятку
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-SCRIPTUM
·КАЛЕНДАР
·Прилетіло з вітром
·ГОРОСКОП