Папі Римському 80 років
ЮВІЛЕЙ
Любко ПЕТРЕНКО
Закінчення, початок – на стор. 1
1938 року Кароль закінчив школу і переїхав разом із батьком до Кракова, де вступив до університету на факультет філософії та літератури. Войтила став членом університетського театрального гуртка, і друзі стверджують, що він був обдарованим актором. Він також захоплювався поезією та літературними читаннями. 1942 року, через півтора року після смерті батька, Кароль Войтила почав учитись у підпільній семінарії Кракова і записався на теологічні курси університету.
Коли в 1944 році німці почали рекрутувати польських чоловіків на роботи, він знайшв притулок у резиденції архієпископа Кракова, де і жив до кінця війни. Духовний сан Войтила прийняв 1946 року і по закінченні магістратури та докторату, служив помічником Краківського пастора. Потім він став університетським капеланом у церкві Св. Флоріана міста Кракова. Коли в 1954 році комуністи закрили теологічне відділення університету, на його базі була організована Краківська семінарія. У ній Войтила продовжив свій докторат. Сферою його зацікавлень були соціальні аспекти проблем сім’ї: її планування, позашлюбні діти, алкоголізм, побутове насильство. У 1960 році вийшов його трактат “Любов і відповідальність”. Після смерті архієпископа Кракова 1962 року Войтила зійшов на його престол. Він став одним із інтелектуальних лідерів руху за перетворення Католицької церкви, що почалися після II Ватиканського Собору (1962). А 1967 року Папа Римський Павло VI призначив Кароля Войтилу кардиналом.
І от таємничий вересень 1978 року. Від серцевого нападу помирає Папа Римський Іван Павло I (у сані він перебував заледве більше як місяць). Конклав довго дискутує про кандидатуру насупника Святого Престолу. І лише 16 жовтня у восьмому раунді голосування вибір падає на Кароля Войтилу. Разом із духовним саном він прийняв ім’я свого попередника – Іван Павло.
Багато хто сприйняв обрання Кароля Войтили як несподіванку, адже вперше за останні 455 років головою Ватикану став неіталієць, та ще і слов’янин, уперше Понтифіком став такий молодий чоловік (58 років). Тодішній керівник КҐБ Юрій Андропов прогнозував, що це завдасть іще прикрощів Москві. Старий розвідник не помилився. Візит Кароля Войтили на батьківщину 1979 року спровокував той перший струс комуністичної системи, який завершився падінням Берлінського муру та розпадом Радянського Союзу. Навіть незважаючи на те, що Іван Павло II не вів прямої антикомуністичної пропаганди, він просто виступав на захист прав людини.
Загалом, закордонні поїздки Івана Павла ІІ стали серйозним чинником у вирішенні політичних конфліктів. Згадаймо бодай його відвідини країн Східної Європи, Куби, Латинської Америки, Азії, Ізраїлю, Палестини. Всюди, де побував Папа, політичним опонентам зненацька вдавалося знаходити спільну мову, припиняти тривалі сварки, налагоджувати життя за християнськими законами.
Іван Павло ІІ продемонстрував, що Папа Римський може вільно вести розмову з посполитим людом, може просити пробачення за себе й усю Церкву, жартувати, тобто поводитися, як звичайний чоловік (у розумних, звісно, межах). Тож люди доброї волі на площі святого Петра й у цілому світі хочуть у рік великого ювілею належно привітати свого духовного пастиря. За 80 років Кароль Войтила славно потрудився, тож заслуговує на гідне вшанування. Всім, хто має намір долучити свої слова до щирих поздоровлень Папи Римського, подаємо елктронну адресу, за якою можна відіслати привітального листа: www.opoka.org.pl (можна писати українською мовою, але обов’язково латинкою).
|
|