Події тижня: факти, характеристики, тенденції
Коментар суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"
День перемоги
Основною подією минулого тижня, принаймні в інтерпретації столичних медіа, було святкування Дня перемоги. Особливо наголошувалося на тому, що глава української держави відвідав могилу свого батька у Новгородській області. Наш Президент серед іншого мав нагоду ще раз продемонструвати своє блискуче володіння російської мовою, що аж ніяк не рівняється до вміння говорити мовою державною. Також Президент видав одкровення, що Новгородська земля для нього – святе місце. Але хоч поїздка Леоніда Кучми і мала приватний характер, йому довелося відповісти і на кілька політичних запитань.
Стосовно російсько-українських відносин, то Леонід Данилович вважає, що нині розставлено усі крапки над “і” щодо майбутнього цих стосунків.
Крім того, ще одним хітом у рамках Дня перемоги стала акція, яку проводила Соціал-демократична партія України (об’єднана) із масовими гуляннями, частуванням солдатською кашею та наливанням по сто грам горілки. Власне в плані політичного іміджмейкерства саме ці два суб’єкти політичного життя (Президент і СДПУ(о)), здобули, мабуть, найбільше балів.
Референдум, більшість, депутати
Ще однією темою, яка активно мусувалася на минулому тижні, була проблема впровадження в дію результатів референдуму. Ті колізії, які розгорілися довкола цього питання, а також початок розгляду Конституційним судом питання легітимності рішень парламентської більшості, прийнятих нею в Українському домі, підштовхнули аналітиків та коментаторів до розмов про існування більшості, її монолітність чи навпаки – розпорошеність.
Учорашні борці за відповідальність тепер, здається, не знають, що з нею робити. Коли дійшло до того, що депутати повинні проголосувати за впровадження рішень на референдумі у дію, з’ясувалося, що (і на це цілком слушно вказав Сергій Головатий) народні обранці не зобов’язані голосувати “за”.
Нагадаємо, що початок постреферендумному процесові у Верховній Раді дала з’ява у секретаріаті парламенту президентського законопроекту, у якому той пропонує внести зміни до Конституції за підсумками трьох питань із чотирьох, що виносилися на референдум. А це – зменшення кількості депутатів, скасування депутатського імунітету і розширення прав Президента щодо розпуску Верховної Ради.
На такий факт депутати зреагували по-різному. Одні (Мороз, Головатий, Павловський) – оперативно підготували альтернативний законопроект із 150-ма підписами, інші – почали активно шукати юридичні механізми поведінки в таких ситуаціях, а ще інші – обмежилися тим, що просто висловили своє здивування присутністю у законопроекті Президента лише трьох питань. А є й такі, які просто іронізують.
Але як би там не було, очевидно, що питання впровадження, чи як висловлюються самі депутати – імплементації результатів референдуму, внесло елементи розколу у без того вже аж ніяк не монолітні редути парламентської більшості.
Тому можна не сподіватися швидкої корекцї тексту Основного закону, як цього би хотілося ініціаторам і промоторам референдуму.
Та, навіть, якщо і дійде справа до прийняття якогось із законопроектів за результатами референдуму, то сама процедура внесення змін до Конституції теж обіцяє бути затяжною. Бо ж спочатку це питання треба внести до порядку денного. Але вже хіба що – наступної сесії.
Однак віддалені перспективи ще далеко, а вже в четвер за дорученням парламенту спікер Іван Плющ подав на розгляд Конституційного суду два законопроекти – президентський та депутатський.
Оборудки “червоного барона”
На минулому тижні було також оприлюднено список речей, які виявлено під час роботи слідчої комісії з перевірки фінансово-господарської та організаційної діяльності колишнього керівництва парламенту на відомчій дачі одного з колишніх керівників Верховної Ради. Результати роботи комісії мають бути оприлюднені на цьому тижні.
А поки що перелік виявлених речей: 4 меблевих гарнітури, 7 відеомагнітофонів “Panasonic”, 8 телевізорів “Panasonic”, 42 світильники, 31 комплект портьєр.
Усе ж інше, будемо сподіватися, оприлюднять уже цього тижня. І ми зможемо дізнатися наскільки збільшилася сума зловживань, яка ще у справі асоціації “Земля і люди”, становила 70 млн. доларів, ще за попередньою не спікерською діяльністю. Наразі ж голова тимчасової слідчої комісії Ярослав Кендзьор сказав, що загальні втрати від діяльності колишнього керівництва становлять для держави понад 50 мільйонів гривень. І це лише те, що лежить на поверхні. А докопатися до глибини зможуть лише фахівці, коли матеріали справи буде передано до прокуратури. “Тільки цікава обставина,– каже Ярослав Кендзьор,– Олександр Миколайович ніде свого підпису не ставив. Право першого підпису має керуючий справами. Але зрозуміло, що без відома голови Верховної Ради не могли робитися ніякі операції”.
Одною з найпростіших і найпоширеніших форм шахрайства було умисне заниження ставок орендної плати. Так, Верховна Рада здала в аренду комерційній структурі “Укрінбанк” нежитловий будинок по вул. Інститутській, 12а у центрі Києва. Здала на 49 років. І державі таким чином було завдано збитків на 30 мільйонів гривень. Згідно з цією угодою квадратний метр оцінено у 95 копійок у місяць із врахуванням ПДВ. У той час як реальна ринкова вартість одного квадратного метра у центрі Києва – від 20 до 60 гривень. Тобто, ціну занижено у 52,5 раза.
І таких прикладів дуже багато. Люди, які орієнтуються у справах з нерухомістю розуміють, що такі речі просто так, за гарні очі, не робляться.
Ющенко повернувся з довірою...нібито
На минулому тижні, крім святкування і розвінчування криміналізованих політиків, відбувалися і дещо серйозніші події – український прем’єр нарешті (нарешті, бо спочатку планувалося, що цей візит відбудеться у середині березня) 8-9 травня побував-таки у Сполучених Штатах. Правда, передувала візитові не дуже приємна подія – оприлюднення результатів аудиту з використання кредитів МВФ, де було вказано, що Україна порушувала умови кредитування. Хоча й не виявлено фактів нецільового використання коштів.
Мету свого візиту Віктор Андрійович визначив так: – здобутися на підтримку Сполученими Штатами пакету впроваджуваних в Україні реформ; – зберегти й активізувати співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.
У Вашингтоні визнали: на користь України свідчить зростання промислового виробництва, реформи та реальні кроки у боротьбі з корупцією. Зокрема, відмова від взаємозаліків, як форми платежів у бюджет. Загалом, за словами прем’єра, Україна виконала більшість із 42 умов щодо відновлення зупиненого торік у вересні фінансування з боку МВФ. А підсумки першого етапу аудиту Нацбанку свідчать, вважає Віктор Андрійович, і за Києв, і проти нього: оскільки з’ясовано факт завищення валютних резервів, але не виявлено фактів нецільового використання коштів. Стосовно першого, то прем’єр, наприклад, вказав на різні методичні підходи в оцінці резервів – деякі із золотовалютних ресурсів України, які Нацбанк зараховує до валютних резервів, за експертною оцінкою аудиту такими не є.
Напевно, Вашингтон частково вдовольнився таким та іншими поясненнями Віктора Ющенка. Біл Клінтон заявив, що на нього справляють позитивне враження реформаторські зусилля нового уряду. Мадлен Олбрайт, натомість, тішилася з того, що Україна не використовувала кредитів МВФ у політичних або приватних цілях. Але щодо посередництва США в питаннях відносин України з МВФ дипломатично зазначила: Америка провадитиме конструктивну політику. Водночас держсекретар висловила занепокоєність недостатнім прогресом у приватизації енергетичного сектора. Президент Світового банку Джеймс Вульфенсон також вважає енергетику і приватизацію сферами, в яких опір реформам чинять ті, хто внаслідок цих перетворень втрачає джерела збагачення. А тому всіляко намагаються протидіяти зусиллям уряду, зокрема і на міжнародній арені.
“Український уряд,– стверджує Вульфенсон,– може вважати Світовий банк частиною своєї команди. Але шлях до цього може відкрити лише відновлення співпраці з МВФ”.
Місій – скільки завгодно. А ось з кредитами треба зачекати
Коли ж отримає Україна наступний транш кредиту МВФ і чи отримає взагалі. На це питання відповідь має дати Рада Директорів Фонду після другого етапу аудиту НБУ. У Києві сподіваються, що місія Фонду, яка згідно з домовленостями приїде до Києва у червні, запропонує обговорити українське питання у Раді Директорів. А кредитну лінію буде відновлено не пізніше липня. Важливою передумовою залишається результативність обіцяних до впровадження реформ від уряду Ющенка.
“На мій погляд головним підсумком візиту і переговорів, які відбувалися у політичних колах США і з нашими партнерами у світових фінансових структурах, свідчить про те, що до України є довіра. Твердо можна говорити про те, що нинішня політика України, як внутрішня, так і зовнішня, знаходить розуміння у світі”.
Міністр фінансів України також позитивно оцінює результати переговорів з Міжнародним валютним Фондом. “Найголоівніше,– каже він,– що ми домовилися про зміну підходів, про зміну акцентів до формування програми. У нас раніше було 30, 40, 100 або й більше параметрів, за якими оцінювалося виконання програми. І ця кількість іноді заважала виконанню програми”.
А сподівання п.Мітюкова на те, що фінансування буде відновлено у липні, ґрунтується на макроекономічних показниках України: протягом 4 місяців, твердить міністр фінансів, “спостерігається економічне зростання, за цей же період іде краще наповнення бюджету, ми маємо більш стабільну національну валюту. Ми бачимо, що навіть за відсутності фінансування з боку МВФ ми можемо собі давати раду. Тому для нас співпраця з МВФ цікава насамперед не з фінансового боку, а з точки зору обміну думками: яким чином наша країна повинна розвиватися, щоб була такою ж, як і решта багатих країн”.
Що ж, сподівання є непогані. Тепер будемо чекати. Спочатку гостей, а потім кредитів. І, як повідомив Ігор Мітюков, не мусимо чекати (гостей) аж до червня. Уже наступного тижня до Києва прибуде голова Другого єропейського департаменту МВФ. Приїде з керівником місії. І ці переговори, як твердить міністр фінансів, мають бути дуже принциповими.
Основними умовами, які висуває МВФ до України, наразі залишаються три. Перша – збалансування бюджету (поки що цього нема). Друга – реформування сільського господарства та енергетики. І третя – питання приватизації. Не стільки темпів, чи сум, які мають надійти від неї, а прозорості самого її процесу.
Однак такий оптимізм української сторони не зовсім поділяють у Фонді. Юридичний відділ МВФ досі не визначився з оцінкою результатів аудиту. А за умов негативної оцінки усі подальші рожеві перспективи a la Мітюков, залишаться нездійсненними фантазіями.
|
|
