Чехи знову на вершині
ХОКЕЙ
Роман ДОРОШ
Чемпіонат світу. Група А. Санкт-Петербург (Росія). Фінал.
Чехія – Словаччина – 5:3 (3:0,0:1,2:2) (1:0 – Сикора (Прохазка, Варада, 06:04), 2:0 – Влашак (Бузек, 09:34), 3:0 – Прохазка (Влашак, Райхел, 12:25), 3:1 – Штрбак (Сухи, Пухер, 27:43-б), 4:1 – Томайко (Допіта, Виборни, 43:35), 4:2 – Глінка (55:22), 4:3 – Шатан (Бартечко, 55:22), 5:3 – Райхел (Сикора, Проспал, 58:58).
Матч за 3-є місце. Фінляндія – Канада – 2:1 (0:1, 1:0, 1:0)
Бомбардири: 1. Мірослав Шатан (Словаччина) – 12 балів (10+2), 2. Іржі Допіта (Чехія) – 11 (4+7), 3. Девід Виборни (Чехія) – 10 (4+6).
Якби хто-небудь до старту світової першості сказав, що фінальний поєдинок перетвориться на внутрішні “розборки” представників колишньої Чехо-Словаччини, то його би, напевно, назвали божевільним. Однак, як засвідчив перебіг подій, це стало реальністю. Адже відверто провалили чемпіонат команда нездійсненої російської мрії, команда Швеції. Та і канадці з фіннами виступили не найкраще. Самі ці фактори і призвели до свята життя чехо-словацького хокею.
У фіналі явними фаворитами вважали чехів, адже мало хто вірив, що словаки здобудуть свою першу в історії перемогу над збірною Чехії у фіналі Чемпіонату світу. Однак словаки, для котрих лід у Петербурзі став справді щасливим, не виявилися хлопчиками для биття. Завдяки їхньому героїзму (це без перебільшення) фінальний матч став справжнім святом хокею і битвою за “золото”. І хоча головне відкриття чемпіонату – збірна Словаччини – таки поступилася, додому вона повертається зі срібним щитом.
Після розділу Чехо-Словаччини на дві незалежні держави правонаступницею однієї з провідних хокейних країн світу було оголошено Чехію, а словакам довелося боротися за місце у класі найсильніших. До Чемпіонату світу в Санкт-Петербурзі найкращим досягненням команди Словаччини було скромне сьоме місце на минулій першості в Норвегії. Перед стартом нинішнього чемпіонату словаків усі вважали чорною конячкою, від якої можна чекати чого завгодно: як боротьби за виживання, так і участі у плей-офф. Але про вихід у фінал не мріяли навіть самі словаки. Однак сталося те, що мало статись, і, сподіваюся, тепер ні у кого не залишилося сумнівів, чия школа диктує сьогодні моду на світовій сцені. Чехи виграли Олімпіаду, два чемпіонати світу, клуби НХЛ переживають нашестя легіонерів із Чехії. У словаків досягнення значно скромніші.
А тепер кілька слів про сам фінал. Спершу словаки активніше атакували, та забивали шайби чехи. Сикора, Влашак і Прохазка довели перший період до розгрому – 3:0. “Про яку інтригу можна говорити?” – подумалось, але Штрбак усе ж зумів у другому періоді “розмочити” рахунок. Але вже на початку третього Томайко знову доводить розрив до трьох шайб. Утім, як виявилося, це не зламало словаків. І завдяки шаленій підтримці трибун (здається, весь зал, окрім фанів, котрі приїхали з Чехії, підтримував словацьку дружину) Глінка та Шатан роблять неможливе, скорочуючи рахунок до мінімуму. Та і це ще не все.
Чехи лише захищаються, а словаки знову атакують. І хто зна, як би все закінчилося, якби суддя зафіксував порушення правил проти словацького хокеїста. А натомість уже чехам вдалася контратака, яку завершив несильним і простим кидком Райхел. Отож, 5:3 – і чехи знову найкращі. Тепер уже у 2000 році.
|
|
