У трагедії Краківського ринку винна гроза
ПОДРОБИЦІ
Зоряна ІЛЕНКО
Нарешті спеціальна комісія оприлюднила акти розслідування причин трагедії, що трапилася поблизу Краківського ринку 26 квітня. Нагадаємо, що в той день через обвал стіни загинули дві жінки, а ще дев’ятеро жінок були травмовані.
Версія, що витала у перші дні в тіньових колах, – біля стіни було вмонтовано вибуховий пристрій, який буцім-то підірвали, аби помститися за вбивство кримінального лідера “Базіли”. Однак, як і передбачалося, члени комісії, яку було створено розпорядженням Василя Куйбіди, у падінні стіни звинуватили сильну грозу, що пройшла того дня у місті. Мовляв, природна стихія прискорила завал аварійного цегляного муру. Нагадаємо, що зразу ж після трагедії стало відомо про існування так званої перевірки – буцім-то за місяць до трагедії деякі посадові особи вказували на аварійність цієї стіни, яка, мовляв, може обвалитися у будь-який день. Однак уже за день інші офіційні особи спростували цю інформацію.
Отже, будівельно-технічна комісія встановила, що цегляна стіна огорожі була підпірною за всією своєю довжиною. Огорожа товщиною 38 см з пілястрами через 3,5 – 4,5 м від рівня тротуару має загальну довжину 62 м. Цегляна кладка та заповнюючий піщано-вапняний розчин внаслідок тривалого зволоження втратили міцність, а на окремих ділянках цегла зазнала значного вивітрювання і руйнування. Аналіз обвалу засвідчує, що рештки підпірної стіни є залишком цоколя розібраного будинку. Сам житловий будинок був розібраний ще у 87-му році. Він, а також стіна огорожі – періоду довоєнної побудови, тому, на жаль, технічна документація відсутня.
Цікавий той факт, що поза стіною назбиралось багато ґрунту, перемішаного з побутовим сміттям. Глина не пропускала води у землю, тож дощові стоки з прилеглої території переважно стікали на стіну. На час випадання дощу обвал стіни огорожі становив 24 м, а висота водяного підпору досягала 80 см.
Ходили версії, мовляв, жінки загинули від струму, оскільки поряд були електричні дроти. Однак комісія встановила, що існування електричної проводки на зруйнованій стіні у час аварії не становило небезпеки, оскільки живлення її було відімкнене.
Отже, комісія зробила такі висновки. Цитуємо:
“1) причиною аварії є недостатня несуча здатність огороджуючої стіни, яка внаслідок неконтрольованого засипання за період 1987-97 рр. перетворилася на відповідальну інженерну споруду – підпірну стіну. Те саме стосується і залишків цокольної стіни будинку, що був розібраний;
2) аварію прискорила злива, що спричинила значні додаткові навантаження на стіну і погіршила її функцію як конструкцію;
3) комісією були видані рекомендації з тимчасового підсилення незруйнованої, але аварійної частини стіни, що, за погодженням з районною прокуратурою, повинна бути розібрана; також треба виконати благоустрій прилеглої території за спеціальним проектом”.
Окрім того, комісія прийняла ще кілька пунктів, у яких, зокрема, було сказано і те, що чинні нормативні акти міськвиконкому і міської ради відтепер будуть вносити відповідні зміни щодо обов’язкового технічного обстеження ділянок, які виставлені на продаж у складних умовах (зсуви, складний рельєф, складні геологічні умови тощо). Крім того, планується провести інвентаризацію інженерних споруд з визначенням власника чи господаря, який відповідатиме за їх технічний стан.
До речі, і досі достеменно не відомо, кому ж таки належить дана стіна. Є кілька версій. Скажімо, ЖЕК № 403 відмовився від такої власності. Найбільш імовірно, що власником цього муру є місто. Але, якщо зважити на те, що Краківський ринок свого часу ремонтував його, це наводить на ідеякі роздуми...
|
|
