BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 13-14 травня 2000 року |

Художниця перед ідеальним портретом нації

Із графіком Людмилою Лободою – ілюстратором ненаписаних і не- виданих ще книжок, авторкою акварельного циклу “В покоях... читання... і краєвид”, що експонувався у галереї “Гердан” трьома тижнями перед тим, – “Поступ” уже знайомив своїх читачів публікацією відгуків на цю виставку. Тепер же слово самій художниці, яка, попри безумовну обдарованість і працьовитість, дивним чином так і лишається з чоловіком відторгненою від офіційного визнання Спілкою художників, зайвий раз доводячи, що сіра маса елементарно не вибачає таланту.

– Спілкування з книжкою надзвичайно особисте і навіть потаємне, як з Богом, – коли не просто зчитуєш якусь кількість інформаційних знаків, а по-справжньому читаєш. Тоді працює думка. Праця з книгою – дійство завжди таємне. У тих акварелях, що були виставлені в галереї “Гердан”, я зумисне прагнула відтворити атмосферу процесу втаємничення. Якщо роздивлятися кожен образ, то можна знайти щось спільне: зображено людей вдумливих, зосереджених. Їхні погляди скорше зазирають до середини власного єства, аніж відкриті до зовнішнього світу. А книжка – не просто предмет, який тримає в руках більшість персонажів цих акварелей. Вона – велике метафізичне тло, на яке проектуються події їхнього життя. Зрештою, Слово також уже саме по собі стає подією цього життя. Нарівні з іншими важливими родинними подіями. Згадка про родину тут не випадкова. У родинному колі прищеплюється потреба життя духовного. Коли я мала народити доньку Соломію, мені чоловік усього Стефаника вголос перечитав у пологовому будинку! Та й тепер ми любимо читати родиною.
Читання завжди обставинне: ось воно в кімнаті серед родини, у тихих покоях, і навіть на тлі краєвидів. При цьому відбувається спілкування не тільки з текстом, а й із товариством, причетні до якого люди дихають в унісон тим Словом. Прикро, але в наш час відчувається втрата культивування читання, втрата інтересу дітей до книги. Масова книга, яка поставлена на потік, знищує справжнє Слово. Для мене прикладом лишаються київські перекладачі шістдесятих років – Лукаш, Кочур та інші з їхнього грона. Вони, коли не могли писати через відомі обставини власну поезію, тоді вдавалися до висловлення тих ідей, які просилися назовні, через переклади іншомовних творів. А переклад – постійний доторк до живого слова. І цим майстрам вдавалося передати найвибагливішу гру слів... Я цієї гри намагаюся досягнути через доторк пензля з фарбою до білого аркуша. Як поет і прозаїк у слові, так художник в образотворчому мистецтві так само має змогу подібної гри форми.

Виставка “У покоях... читання... і краєвид” була до певної міри спровокована Юрієм Бойком і Володимиром Лободою. Я просто хотіла виставити акварелі. А пан Володимир посіяв сумнів. “Ти ж іще жива, – казав він мені. – Як із того старого можна робити виставку? Це ж ретро якесь. Треба виставляти найактуальніше, написане тут і тепер!”. Отже, цій виставці передувало багато розмов, під час яких увиразнилася концепція і чіткішою стала тема. Довелося зосередитися, сконцентрувати всю енергію, щоб виписати всю серію “на одному подиху”. Допомогла не тільки професійна практика, а увесь життєвий досвід, який виявився незглибимим джерелом образів.

Не було питань, що робити, як робити... Для цього циклу не треба було гортати книжки, шукаючи модного стилю малюнку, щоб було схоже на те, від чого зараз у захопленні Захід. Про це все навіть і мови не могло бути. Для мене важливо було тільки втриматися на тій висоті, яку задавав камертон певних програмних робіт, що мали стати основою майбутньої виставки. Я бачила її цілісною, тому мусила вкладати у всі акварелі таку силу, щоби вони й для глядача не втратили ту напругу, яку заклав у них художник своїм енергійним мазком. Цей перший доторк до аркуша дуже важливий. Так починається розмова з білим папером. Але справжня розмова мала виникати тоді, коли глядач, як і автор, був готовий смакувати колір. Я ж фарбу просто на язиці відчувала!

Міцно поставити композицію не важко, коли вона визріла у тобі. Моїми словами була фарба. Я гасила агресивність червоного зеленими тінями. Декого це дивувало: “Як ти можеш такою гидкою зеленкою не опуститися до вульгарності?” Не розірвати колорит композиції допомагало почуття міри. Міра і кількість... Як Зеров вибудовував свої прекрасні сонети словами, як він грав тими словами, а з гри поставала краса, так само й тут – усього лиш гра пензлем. Якщо Зеров може поставити крапку після якогось слова, так і тут вільно поставити своєрідну крапку чітким технічним ударом, який акцентуватиме тамовану у млявому просторі вибухову енергію. Червоний колір був для мене збуджувачем слова. Через характер мазків і відповідним кольором я намагалася показати ту емоційну переміну, яку здатне зробити Слово з тим, хто прийняв його в себе через читання. У на позір спокійні композиції втручається удар квача, і він може сказати більше, ніж детально прописані подробиці.

Я не дотримуюся тих вибудуваних теорій, які однозначно трактують символіку кольорів. Художник повинен бути вільним від тих класифікацій, за яким його твори різні мистецтвознавці, філософи і психіатри розкладуть на полиці. Художник мусить не зважати на все це й творити красу від супротивного. Мова кольорів не зводиться до стандартних тлумачень. Червоний колір індивідуально чи в контексті може означати зовсім різні речі: знак привертання уваги і знак печалі, радості й зажури. Композиційна гармонія різних кольорових плям здатна родити красу. Діагноз художнику можна ставити тільки тоді, коли порушується почуття міри і кольорове місиво стає джерелом роздратування. А контрастні ритми, навпаки, приваблюють, втягують, заполонюють, примушують глядача через ці картини співпрацювати з художником. Придивіться до фрагментів обличчя зображених на акварелях людей, які замислилися над читанням. Їх очі виписані не простими крапочками, а передають той внутрішній стан думання. Коли глядач стинається поглядом із цими персонажами, він у той момент може побачити художника, адже кого б не малював митець – він зображує себе. Будь-яка творчість – акт автобіографічний. Не сприймаю поділу на жіночу й чоловічу творчість. Мистецтво або є, або його нема.

Коли я малювала ці акварелі, багато промайнуло образів із різних епох і народів. Деякі залишили свій слід якоюсь згадкою, ледь вловним натяком, але їх не видно на поверхні твору, хоч вони там присутні: і Китай, й ієрогліфи, і традиційні культури. Я не ставлю перепон для думки з огляду на те, чи хтось то зрозуміє, чи ні. Художник мусить інтуїтивно вестися за думкою, яка врешті оформиться в готовий твір. І намагатися висловити насамперед самого себе, сказати людям те, що покликаний сказати. Хіба можна змізеріти до того, щоб запопадливо шукати в натовпу схвалення, опустившись до його рівня? Мистецтво не є якоюсь виховною ланкою. Митець мусить висловлюватися вільно. Хоч можна зрозуміти, що він тужить за порозумінням. А те абсолютне зло непорозуміння породжене, на мій погляд, тим, що люди перестають читати. Втрачено цей смак читання Слова...

Чому ми на такому убогому рівні? Сучасний ринок мас-медіа дає можливість споживати певним чином упаковану інформацію. А це атрофує мислення. Це біда часу переходу, перебудови, перелому. Доки все це триватиме? Може, справді, художникам пора вимити пензлі і звернутися до серйозних речей, а не розмінюватися на дурниці. Навіщо ми продукуємо стільки художників? Навіщо так роздуті творчі спілки, якщо вони абсолютно неспроможні до дії? Насправді ж геніальних осіб завжди було обмаль. Але ці одиниці лишилися в історії.

Запитуючи, хто залишиться в історії з нашого покоління, я люблю вдивлятися в обличчя людей у вуличній юрмі й уявляти його... мазками. Буває, зустрічаються дивовижно красиві типажі, і я запам’ятовую собі їх образи, а потім компоную, як композитор музику. У моїй творчості ще з 70-х років виокремилася навіть така одна велика тема – портрет нації. Звісно, то ідеалізований образ нації.
Я портретую не тільки сучасників, а й культурних діячів доби “розстріляного Відродження” чи доби козаччини. Може, прийде час, у якому буде запит на такі твори. На жаль, зараз вони непотрібні. Свого часу я, захоплена читанням, і собі робила книжки малюнків. Ні, це не були звиклі ілюстрації до конкретних книжок, а великі цикли малюнків. Аж тільки згодом, коли стали видавати гарні переклади, ті малюнки дивовижно точно прийшлися на ілюстрації.

Коли ви читаєте книжку – намагаєтеся розкрити те, що написав письменник, а водночас відкриваєте себе... Так само й я не хочу розтлумачувати зміст своїх акварелей, це праця інтелекту глядача, адже він по-інакшому, ніж художник, буде відчувати той удар пензлем чи перший доторк до аркуша. Ці акварелі – моє звертання до глядача. Мистецтво запалює той внутрішній світ, який є в людині. Тема читання відкривається мені такою ж невичерпною, як і тема Богоматері, що її тисячоліттями намагаються розкрити митці. Читайте книгу! Вона піднімає з колін, підносить, ушляхетнює, робить людину достойною. Та й просто робить Людиною.

POSTUP - ПОСТУП
№ 84 (528), субота-неділя
13-14 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Американський Чорнобиль?
·подробиці кримської афери
·Вбили господаря "Карпат"

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·кілька слів
·Вбили господаря "Карпат"
·Паломництво військових
·УСЕ ПРО ДЕНЬ МАТЕРІ
·Нерви треба лікувати
·ДО УВАГИ ВОДІЇВ!
·Ще раз про вічне...

НАША СТОЛИЦЯ
·А вулиці все ремонтують...
·У червні голосуватимуть інакше
·Чи стане Львів висотним?
·архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Фіалковський контратакує
·Депутати б'ються над референдумами
·Деталі кримської афери
·Довибори будуть складними
·Суспільна мораль під крилом закону

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Гривня вгамувалася... надовго
·Німці закопають гроші
·Британське вторгнення у США
·СВІТ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Від журналістів-шпигунів немає порятунку
·Американський Чорнобиль?
·Справа сім'ї Мечіяра
·Хакер став національним героєм

ПОСТУП
·ВІЧНА РЕВОЛЮЦІОНЕРКА

АРТ-ПОСТУП
·Паралельний фотосвіт
·Художниця перед ідеальним портретом нації
·Пленерні гобелени

ПОСТУП В РЕЛІГІЮ
·РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
·РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

СПОРТ-ПОСТУП
·Львів - шахова столиця
·"Динамо" вже цієї неділі може стати восьмиразовим чемпіоном України
·ЧЕХО-СЛОВАКИ ЧЕМПІОНИ!
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-SCRIPTUM
·КАЛЕНДАР
·Що би їЙ подарувати
·ГОРОСКОП