Депутати б'ються над референдумами
ПЕРЕТЯГУВАННЯ
Юрій ВОВКІВ
Верховна Рада все ще не може дати собі спокій з тими референдумами. Парламентарі обговорюють нові законопроекти про референдуми та з’ясовують подробиці втручання у Конституцію за результатами референдуму 16 квітня. Президент бачить для цього надто відмінні шляхи, тож назріває чергова конфронтація глави держави з парламентом.
Згідно із законопроектом нардепів Лавриновича, Безсмертного та Задорожного, “спонсором” всенародного опитування будуть або держскарбниця, або Нацбанк (як кредитор ЦВК). Від іншого законопроекту, внесеного великим другом ПАРЄ Сергієм Головатим, його відрізнятимуь визначення підвидів референдумів (у них – 3, у Головатого – 4) та обмеженість спонсорства (виключно держбюджет). Головною спільною точкою є лише одне питання, з приводу якого висловлюються громадяни. Головатий також запропонував 3-річне “табу” на два референдуми поспіль з одного і того ж питання. Альтернативний законопроект пропонує це зробити лише при Верховній Раді наступного скликання. І справді – нема чого регулярно викидати гроші на одні й ті ж дурниці.
Окрім незначної різниці у втіленні результатів референдумів, проект Головатого також передбачає вказання членів ініціативних груп на підписних листах та право альтернативної перевірки підписів політичними партіями (у випадку референдуму за народною ініціативою). З обидвох законопроектів голосуватимуть традиційно, у найближчий четвер.
Тим часом тривають баталії довкола імплементації (внесення змін до Конституції) за результатами останнього референдуму. Парламент позавчора ухвалив направити до Конституційного Суду і депутатський, і президентський законопроекти з цього приводу. Виникли, щоправда, проблеми з якимись двома десятками депутатських автографів та відкликанням окремими парламентарями своїх підписів. Депутати побачили в цьому хід спікера, котрий спробував віддати усі законодавчі карти в руки Президента. Анатолій Матвієнко повідомив, що на деяких “підписантів” навіть “чинять тиск з боку Президента і його адміністрації”. Натомість Іван Плющ врешті погодився з обома варіантами законопроектів: “Я виконаю волю парламенту”, – майже приречено сказав він.
Усі ці президентсько-парламентські непорозуміння виникли через суттєву різницю між запропонованими варіантами втілення у життя результатів референдуму 16 квітня. За словами Головатого, президентський законопроект “веде до встановлення авторитарного режиму, необмеженого президентського правління з практично зруйнованим парламентом”. Натомість нардепи також не дали собі наплювати в кашу. За деякими даними, їхній законопроект зводить функції Президента до суто представницьких – майже як англійської королеви. Та й самого Президента мали б обирати обидві палати майбутнього двопалатного парламенту. У виписаному порядку функціонування парламентської більшості також достатньо фантастичних новацій, що межують з депутатськими фантазіями. Тож обидвом заангажованим сторонам є за що боротись.
|
|
