BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 12 травня 2000 року |

"Де-терміно - антитеза" Василя Бажая

Роман ГАНКЕВИЧ

2 травня відбулося відкриття виставки львівського живописця Василя Бажая. Чутки про виставку художника кружляли Львовом задовго до вернісажу. Довелося навіть підслухати цікавий діалог студентів ЛАМ: “Ти чув, до Львова приїхав крутий чувак Василь Бажай... Кажуть, конкретно шарить в живописі, – не знаєш, коли відкриття?” Унаслідку людей на відкриття зійшлося чимало. Подейкували про новий перформенс автора, і тому очікували незвичайного дійства. Але це не був звиклий перформенс. Просто Василь Бажай укотре переконав у своїй майстерності, адже кожна виставка його є свідченням відповідності філософського і мистецького підходу до будь-якої проставленої проблеми. У новому проекті “ДЕ-ТЕРМІНО/антитеза” художник представляє два погляди на феномен живопису: “текстовий” (textual) і “образний” (visual).

Дивина: за 500 років існування мистецтвознавства, попри чітке термінологічне визначенням живопису, не знайшлося, по суті, жодного спеціаліста, який би пояснив нам, що є живопис, де шукати його джерело і витоки, куди він націлений і нащо він за великим рахунком.

Про живопис більшість говорить, як про стару, добре всім відому істину (а радше міф), – визначають шедеври і не-шедеври, досліджують відмінності живописної техніки різних шкіл, товщину мазка, психологічні чинники експресивного полотна, вивчають живопис із технічної і технологічної точки зору... але ніхто не дивиться на нього як на глобальніше явище.

Ще від 70-х років мистецькі критики зауважили певну напруженість взаємозв’язків традиційної живописності з новими жанрами мистецтва, як от перформенс, інсталяція, відео-арт, ансамбляж тощо. Візуальний образ поволі тьмянів і зникав у світлі розквітлого слова. Розпочатий О.Потебнею, Ф.де Соссюром і Л.Вітгенштайном процес словесної ейфорії заполонив пізніх модерністів. Хіба ж могли вони, безтурботні, впевнені у світлому майбутньому сюрреалісти, кубісти, дадаїсти, абстракціоністи знати, що представлене у їхніх маніфестах слово стане їх же кінцем? До ІІ світової війни не могли, а потім... вже було пізно. “Мені здається, що коли я бачу об’єкт, то можу перекласти його різноманітними доконаними “мовами” сприйняття. Хтось інший, побачивши той самий предмет, може конструювати його аналогічною різноманітністю мов, і при цьому жодна з них не буде такою ж, як і моя”, – писав у 1968 році організатор нью-йоркської Асоціації теоретичного мистецтва і аналізу Ян Барн. Слова і мова виростали, розвивалися і нарешті вилупилися з яєць у гніздах англійської Art & Language і американського “Журналу Концептуального мистецтва”...

“8. Коли вживають такі слова, як живопис і скульптура, – вони віддзеркалюють усю традиційність і спонукають до беззаперечного сприйняття її, ставлячи, таким чином, перед художником певні обмеження, якими він не може не знехтувати в процесі творення нового.

<...> 10. Самі ідеї можуть бути творами мистецтва...

<...> 16. Якщо вживають слова, і вони стосуються ідей про мистецтво, то вони тоді є мистецтвом, а не літературою, так, як і цифри не є лише математикою”.
(“Речення про Концептуальне Мистецтво”, Сол ЛеВітт, 1969.)
У цих словах ніхто не бачив конфлікту, що назрівав між живописом і не-живописом. А вибух стався...
“Навіщо мені фарба на полотні, якщо я можу написати про фарбу і полотно?” – один із численних висловів представника нового концептуального руху. Логічно... Навіщо живописати, коли можна описати на аркуші ідею живопису.
Іншими словами: в історичному процесі дійшло до того, що живопис поволі втратив актуальність, а дехто навіть сприймав його як суто антикварну й декоративну річ. Основним чинником такого сприйняття стала подальша глобальна комерціалізація та інформатизація соціуму і мистецького середовища. Стьобовість і скандальність нових видів мистецтва (порнографічність фото- і відео-арту, дивакуватість перформенсів і хеппенінгів, грандіозність інсталяцій, потворність і бідність Арте-повера) нокаутувала живопис. Змінилася аудиторія його споживачів. Від сьогодні абстрактний живопис – розкіш і престиж мільйонерів. Усі вони хотіли б мати полотна Дж.Поллока, В.де Кунінга, П.Ньюмана чи М.Ротко, а середній клас, як завжди, потребував circumses et panem.

Однією з позитивних рис концептуальності була активізація теоретичних та історичних пошуків у мистецтві, й у живописі зокрема. Звідси й виникає зацікавлення теоретичними текстами про живопис. Самі тексти стають замінником живописного полотна.

В цьому, до речі, немає нічого дивного. Так, скульптура свого часу поступилася живопису в ранньохристиянській Европі і на арабському Сході. Тепер живописна структура піддається натискові динамічно-агресивних видів Ars Electronica. Інтер-медіальні заміщення ніколи не вважалися зникненням одного з видів мистецтва. Живопис де-термінізується, тобто стає причинним як наслідок розвитку (і важко сказати, якого саме, – довго- чи короткотривалого) нових медіа в мистецтві.

Між опозиційними медіа встановлюється дивовижна рівновага тріади. Платон підмітив суть кожного з її елементів: “ейдос – деміург – матерія”, що, в свою чергу, відповідало трьом сферам буття: “нус – психе – космос”, а Гегель перетворив її в універсальний закон різнопланового процесу розвитку: “теза – синтез – антитеза”. Кожен об’єкт, кожен процес і феномен, а в нашому випадку – це живопис, має свій базовий принцип, початковий момент (теза), свою протилежність і заперечення (антитеза) і єдність протилежностей в одному (синтез) – діалектичний закон заперечення заперечення.

Експозиція Бажая чітко вписується в рамки тріади. Її елементами є тексти (тези) – визначення живопису як виду мистецтва, живописні твори (антитези) і сама виставка як синтез двох опозицій... Де-терміно наближає нас до визначення певного о-значення, робить нас детерміністами. Центральним поняттям стає положення про причинність, яке рано чи пізно приводить до наслідків.

Іншою похідною о-значення живопису у виставці Бажая є семантичний бік. Перед глядачем розкриваються два взаємодоповнюючі елементи – те, що означує (тексти), і те, що означують (живописні твори). Дихотомія “означуване/ те, що означує” – основа знаковості і, разом з тим, механізм, який дозволяє нам класифікувати живопис як семіотичну (знакову) структуру. В світлі семіотичності експозиційного простору висновується третій елемент – знак. За методом створення на експозиції Бажая розрізняємо два типи знаків: інструментальні (живописні полотна) і органічні (цитати як наслідок ос-мислення живописних творів). Вони відповідно розміщені у двох площинах експозиційного простору: горизонтальній – тексти і вертикальній – живописні полотна. Це зайвий раз підкреслює контрастність дихотомії мистецького середовища.

Як і в попередніх виставках, проблема протистояння, противаги і протилежності різноманітних елементів у цілому є базовими чинниками щодо творчості Бажая. У всіх експозиціях художника вражає чіткість, гармонічність і та структурна послідовність, з якою він працює над своїми творами. Ідея експозиції як цілісного і самодостатнього твору мистецтва не нова. Починаючи від 1995 року, Бажай постійно так працює. Своїми акціями він створює передумови інтелектуального дійства і змушує в-думати-ся. Критикам і теоретикам мистецтва надається унікальний шанс побудови чіткої теорії на базі вже інтуїтивно виявленого зв’язку в матеріалі.

Бажай у своїх експозиціях і творець, і критик і куратор... Можна позаздрити його працьовитості. За десять років – 20 персональних виставок, половина з яких відбулася у Львові, спочатку у Львівській Галереї мистецтв (1989 – 1995), а потім – у Палаці мистецтв (1996 – 2000). Експозиція для художника – це передовсім полігон, експериментальна лабораторія і стартовий майданчик для нових проектів, це його стихія – і він в ній Бажай! А якщо напряму, то кого з львівських художників можна назвати ще більш наполегливішим? Львів без Бажая важко собі уявити, так само, як і Бажая – без Львова. Цей віртуозний маестро – інтелектуал у живописі. Він запрошує до полеміки своїм новим проектом “ДЕ-ТЕРМІНО/антитеза”.

Контактна адреса:
79066, Україна, Львів, вул. Полуботка, 13/50, тел.: (0322) 22-40-91, 74-40-47, факс: (0322) 72-30-09.
E-mail: hankev@email.lviv.ua, rhankevycz@hotmail.com

POSTUP - ПОСТУП
№ 83 (527), п"ятниця
12 травня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Львівські вибори 2000
·Відлуння Українського дому
·Біля Шевченка знову житимуть журналісти

ПЕРША СТОРІНКАІ
·Директор "Топ-Сервісу" "замовив" вісьмох

ПЕРША СТОРІНКА
·Побили композитора і журналіста

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Офіційне безробіття
·Біля Шевченка знову житимуть журналісти
·Коли вивішувати прапори?
·Краса чорна як перлина
·У Львові буде ще один університет
·Срібна підкова залишається

НАША СТОЛИЦЯ
·Що чекає Америку?
·Львівські вибори 2000
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Відлуння Українського дому
·Директор "Топ-Сервісу" "замовив" вісьмох
·Затримано кримських міністрів
·Кучма, Ющенко і Медведчук - найвпливовіші

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Енергетичний скандал
·Глобальна провокація
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Варшава визначається з візами
·Росія знову уникнула санкцій
·Декрет Бенеша - на заваді абсолютній гармонії

ОСВІТНІЙ ПОСТУП
·Що буде з садочками, якщо "шестирічки" підуть до школи?
·Діти повинні ходити до школи
·Готуються до "перегонів"

АРТ-ПОСТУП
·Химерне літочислення "Віртуозів"
·"Де-терміно - антитеза" Василя Бажая

МАРГІНАЛИ В ПОСТУПІ
·Бомжівські вечори на хуторі
·Старий цвинтар

ПОСТУП В ІСТОРІЮ
·Рух опору у львівському гетто і концтаборах

СПОРТ-ПОСТУП
·"Макларен" почав наздоганяти "Феррарі"
·Фінал Ліги чемпіонів без чемпіонів
·"Спартак" уже майже чемпіон

КРАЇНА РАД
·КАЛЕНДАР
·Час зупинитися, якщо
·ГОРОСКОП