Відлуння Українського дому
ПОСТКРИЗОВЕ
Олег КОНИК
Закінчення. Початок – стор. 1
Головна висунута у поданнях претензія – це те, що, згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і методами, передбаченими Конституцією і законами України. У той же час наголошується, що в період парламентської кризи, коли більшість засідала в Українському домі, вимоги закону були “грубо, системно, комплексно порушені групою народних депутатів, яка свавільно, без необхідного оформлення відповідно до Регламенту, оголосила себе “більшістю” і замінила своїми зборами і своїми рішеннями в Українському домі діючий парламент”.
Та чи погодиться з цим більшість? У своєму листі обраний на тих засіданнях більшості спікер Іван Плющ заперечує вищеназвані звинувачення і стверджує, що Верховна Рада України, ухвалюючи постанови від 21 січня і 1 лютого 2000 року, діяла на підставі, в межах повноважень і методами, передбаченими Конституцією і законами України. Та як насправді оцінювати ситуацію, має вирішити Конституційний Суд, в якому беруть участь уповноважені від авторів двох подань депутати – Володимир Марченко, Василь Сіренко, Олексій Ющик. Верховну Раду в розгляді цієї справи представляють глава парламентського комітету з питань правової політики Олександр Задорожний, член парламентського комітету з питань будівництва, транспорту і зв’язку Олександр Лавринович, а крім того, до участі у розгляді справи запрошено представників Генеральної прокуратури і Міністерства юстиції. Останнє, до речі, визнало легітимним рішення більшості Верховної Ради, після чого ліві певний час не брали участі в роботі парламенту.
Конституційний Суд України “частково задовольнив” клопотання представників парламентської меншості про залучення деяких депутатів як свідків у справі про конституційність рішень, прийнятих депутатами в Українському домі. На першому засіданні голова КС Віктор Скомороха повідомив про рішення викликати як свідків колишнього спікера парламенту Олександра Ткаченка, його першого заступника Адама Мартинюка, координатора парламентської більшості Леоніда Кравчука і першого віце-спікера парламенту Віктора Медведчука. Водночас КС висловився за те, щоб відкласти вирішення питання про залучення як свідків депутатів Верховної Ради Сергія Головатого, Дмитра Чобота, Петра Симоненка, Наталії Вітренко, Сергія Довганя і Олександра Мороза до вивчення в ході судового засідання пояснення сторін і заслухання показів інших свідків.
Екс-спікер Олександр Ткаченко, коментуючи це рішення, зазначив, що запрошення його, а також інших депутатів як свідків “дасть можливість об’єктивно підійти до розгляду конституційного подання”. Та, схоже, сподіватися йому залишається тільки на об’єктивність, адже він не став прогнозувати, яке рішення прийме КС, висловивши надію на те, що воно буде таким, “як це записано в Конституції України і законодавстві”.
Олександр Ткаченко також прокоментував висловлення першого спікера парламенту Віктора Медведчука про те, що КС визнає конституційними рішення, прийняті в Українському домі: “Медведчук не має права робити такі заяви. Яке рішення прийме КС, я думаю, навіть не знає голова КС”. Екс-спікер підкреслив, що, на його думку, справа “складна і непроста”, а робити будь-які стверджувальні заяви, як у випадку з Медведчуком, означає “чинити тиск”. А тим часом перше засідання Конституційного суду з цієї справи завершилося оголошенням перерви.
|
|
